• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Особливості навчання у фізичному вихованні

Література

Тема: ОСНОВИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ РУХОВИХ ДІЙ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ ФАКУЛЬТЕТУ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ

ЛЕКЦІЯ №5

К.фіз.вих. Ріпак І.М.

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

Вікова динаміка природного розвитку витривалості та контроль за її розвитком

Загальна витривалість хлопців має високі темпи приросту від 8-9 до 10 років, від 11 до 12 та від 14 до 15 років.

У віці від 15 до 16 років темпи розвитку загальної витривалості у хлопців різко знижуються.

Швидкісна витривалість хлопців має високі темпи приросту у віці від 13 до 14 та від 15 до 16 років.

У дівчат високі темпи приросту загальної витривалості спостерігаються лише від 10 до 13 років, потім вона протягом двох років зростає повільно, а у віці від 15 до 17 років загальна витривалість зростає в середньому темпі.

Обов’язковою умовою розвитку витривалості є періодичний контроль її рівня.

Загальну витривалість можна контролювати і оцінювати за допомогою таких тестів:

- тривалість бігу з швидкістю 50-60% від максимальної;

- пробігання певної дистанції (1000, 2000 м) за найкоротший час

- пробігання якомога більшої відстані за визначений час.

Швидкісну витривалість контролюють шляхом визначення максимальної швидкості подолання змагальної дистанції (наприклад, 100 м у бігу)

Силову витривалість в ациклічних вправах визначають 2 шляхами:

v за допомогою тесту на максимально можливу кількість подолання значного (50-70% від максимального) зовнішнього опору в одному підході;

v тестом на максимально можливу кількість повторень вправи у подоланні незначного (20-40%) зовнішнього опору за дозований час (20-60 секунд).

Виконавець:

План

1. Особливості навчання у фізичному вихованні.

2. Рухові вміння та навички.

3. Етапи навчання рухових дій.

4. Організація навчальної діяльності у фізичному вихованні.

1. Теория и методика физического воспитания. Учебник для ин-тов физ. культуры / Под общей ред. Л.П.Матвеева, А.Д.Новикова. – 2-е изд, испр. и доп. – Т.1. – Москва: Физкультура и спорт, 1976. – 304 с.

2. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Богдан, 2001. – 272 с.

3. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання. – Тернопіль: Збруч, 2000. – 183.

Однією із сторін фізичного виховання є навчання.

Навчання - це процес перетворення зовнішньої системи в саморегулюючу внутрішню систему людини.

У фізичному вихованні навчання характеризується як організований процес передачі і засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне і психічне вдосконалення людини.

Навчання техніки фізичних вправ – це формування рухових вмінь та навичок.

Навчання як педагогічний процес сприяє розумовому розвитку дитини, фізичному розвитку та розвитку психічних процесів.

Навчання вимагає від дитини концентрації уваги, уяви, активності думки, прояву різних видів пам’яті.

Вправа – це часте повторення руху.

Ланки навчання техніки:

1. Сприйняття матеріалу.

2. Осмислення матеріалу і утворення поняття про техніку.

3. Закріплення.

4. Формування вмінь і навичок.

5. Застосування отриманих умінь і знань на практиці.

Процес навчання починається:

- створення мотивації;

- зацікавлення;

- страх.

Дидактичні принципи важливі при навчанні фізичних вправ: принцип усвідомлення і активності, принцип наочності.

У процесі навчання рухових дій необхідно пам’ятати, що:

- необхідною умовою оволодіння навчальним матеріалом є активна рухова діяльність учнів. Тому у процесі навчання слід враховувати біологічні закономірності працездатності учнів;

- побудова процесу навчання залежить від структурної складності рухової дії, що вивчається;

- навчання рухових дій суттєво залежить від співвідношення техніки і фізичних якостей при їх виконанні, специфіки фізичних якостей, що виявляються в них і необхідного рівня їх прояву.

У результаті засвоєння рухових дій виникають певні функціональні утворення, які називають руховими вміннями і навичками.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. V Засоби навчання
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Адаптації та навчання
10. Активний метод навчання
11. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
12. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу

Переглядів: 1131