Типи інвестиційної політики

Інвестиційна політика фінансових посередників розробляється з метою досягнення конкретної кінцевої мети - максимізації очікуваного доходу інвесторів та збереження вкладеного капіталу. В залежності від розмірів очікуваного доходу, термінів його отриманнята джерел формування можуть бути вироблені відмінні форми інвестиційної політики, на базі яких формуються інвестиційні портфелі фінансових посередників.

Інвестиційна політика в залежності від строку виплати доходу поділяється на 1) політику максимізації капіталу інвесторів та 2) політику максимізації поточного доходу інвесторів.

Найпоширенішою є класифікація фінансових посередників в залежності від джерел отримання доходу або від структури активів, наведена нижче.

1. Інвестиційна політика базується на придбанні акцій:

фонди агресивного зростання - мета: високі доходи у короткостроковій перспективі; активи формуються з акцій, вартість яких має перспективи швидкого росту, з метою їх подальшого перепродажу; дивідендні доходи незначні;

фонди зростання (growth funds) - мета: стабільні доходи у довгостроковій перспективі; активи формуються з акцій, які мають перспективи зростання ціни у довгостроковій перспективі, дивідендні доходи незначні; принципи управління активами не передбачають їх продажу при кон’юнктурному (тимчасовому) зростанні вартості цінних паперів;

фонди зростання і доходу (growth and income funds)- мета : помірно високі доходи у довгостроковій перспективі; активи формуються з акцій “блакитних фішок” та облігацій або привілейованих акцій з достатньо високими фіксованими доходами; орієнтуються на отримання дивідендних доходів;

фонди доходних акцій (equity income funds) - високі поточні доходи за рахунок вкладення коштів у високодивідендні акції.

міжнародні фонди - мета : високі доходи у середньостроковій перспективі; активи формуються з акцій іноземних компаній з потенціалом довгострокового зростання та облігацій іноземних держав з порівняно високими процентними доходами; інвестиційна політика не спрямована на продаж акцій з метою отримання доходу у короткостроковій перспективі, базується на принципах, притаманних для фондів зростання;

галузеві фонди - мета : отримання високих доходів за рахунок інвестицій у підприємства конкретної галузі; активи формуються з акцій та інших цінних паперів підприємств галузей, стосовно яких існують надійні прогнози щодо прибутковості і зростання обсягів випуску на даному етапі розвитку економіки - комп’ютерні та телекомунікаційні технології; фармацевтичні компанії , нові медичні технології;

збалансовані фонди - мета : помірно високі доходи у довгостроковій перспективі; активи формуються з акцій та облігацій (акції складають 75% активів; облігації - 25% активів), мета мінімізація ризиків з поєднанням можливостей зростання та поточного доходу; основним принципом управління портфелем є стабільне співвідношення між акціями і облігаціями;

фонди змінного доходу (flexible income funds) - орієнтуються на забезпечення високих поточних доходів, на відміну від збалансованих фондів не витримують структуру активів у постійній пропорції, активно продають і купують цінні папери з метою отримання доходу від торгівлі цінними паперами;

2. Інвестиційна політика базується на придбанні облігацій (bond funds):

фонди державних цінних паперів - мета: збереження вартості коштів інвесторів та отримання надійних доходів; інвестиційна політика передбачає активне управління портфелем облігацій, вартість яких коливається разом зі змінами ринкової процентної ставки, отримання доходів від продажу облігацій та реінвестування в інші облігації;

фонди корпоративних облігацій - мета: отримання помірно високих доходів; активи формуються з довгострокових або короткострокових облігацій; інвестиційна політика передбачає активне управління портфелем облігацій, вартість яких коливається разом зі змінами ринкової процентної ставки, отримання доходів від продажу облігацій та реінвестування в інші облігації;

фонди іноземних облігацій - мета : отримання високих доходів; активи формуються переважно з облігацій іноземних держав, за якими сплачуються достатньо високі процентні доходи; інвестиційна політика достатньо ризикована, що пов’язане з валютними ризиками (складністю точного прогнозування майбутнього курсу іноземної валюти);

фонди високодоходних облігацій (junk bond funds) - мета : отримання дуже високих доходів за рахунок вкладення коштів у ризиковані облігації при нехтуванні завданням збереження вкладеного капіталу.

3. Інвестиційна політика базується на придбанні інструментів грошового ринку:

фонди грошового ринку (money market funds) - мета : отримання доходів у короткостроковій перспективі з надійних джерел (казначейські векселі, високоліквідні муніципальні та корпоративні цінні папери), виникли як альтернатива ощадних рахунків банківської системи.

Практика інвестиційної діяльності свідчить, що найдоходнішими та найризикованішими є фонди акцій, високий рівень доходу та достатньо високі ризики (насамперед, валютні) характерні для фондів іноземних облігацій, найменш прибутковими і, водночас, майже безризиковими є вкладення в державні облігації та облігації резидентів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи і типи інвестиційної політики.	\|	Диверсифікація як стандарт управління капіталом та основний принцип інвестиційної політики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.