Та функції клірингу

Особливості розрахунків на біржах реального товару

Сутність усіх процесів, що відбуваються в торговельному залі біржі, полягає в тому, що товар, цінні папери, контракти, валюта переходять від одного власника до іншого. Проте основним чинником у цьому процесі залишається безумовне виконання зобов'язань за взаєморозрахунками між сторонами, що уклали контракт.

На початковому етапі розвитку біржового ринку покупець товару перераховував кошти безпосередньо на рахунок продавця протягом 1-10 днів на підставі підтверджу вальних документів про наявність товару. З часом посередником у цих операціях став брокер, який брав на себе зобов'язання не тільки укладати угоду, а й здійснювати проплати і вести рахунки своїх клієнтів. Такий метод в основному використовували у торгівлі спотовими та форвардними контрактами. Враховуючи запізнілий етап розвитку біржового ринку, в Україні нині використовують такий самий метод розрахунків, але, як правило, для гарантій виконання угод від покупця вимагають підтвердження наявності на рахунку вільних коштів для закупівлі товару або гарантії оплати банком, а також інших умов, що регламентуються на кожній біржі правилами біржової торгівлі. Так, на Українській аграрній біржі встановлено такий порядок розрахунків за біржовими угодами.

Покупці протягом восьми робочих днів після проведення біржових торгів повинні перерахувати відповідні кошти на рахунок біржі:

за спотовими угодами - 100% від суми угоди з урахуванням комісійної винагороди біржі;
за форвардними угодами - 50% від суми угоди з урахуванням комісійної винагороди біржі.

За спотовими угодами кошти на рахунок продавця біржа перераховує після надання покупцем акта прийому-передачі товару, але не пізніше 10 робочих днів після підписання угоди. В разі відсутності на біржі зазначеного акта кошти на рахунок продавця перераховуються тільки за письмовою згодою на це покупця.

За форвардними угодами сума авансового платежу перераховується біржею на рахунок продавця протягом двох робочих днів після зарахування відповідної суми на рахунок біржі. Решту суми форвардної угоди покупець перераховує на рахунок біржі протягом восьми робочих днів після підписання акта прийому-передачі. Біржа протягом двох робочих днів перераховує кошти, що надійшли, на рахунок продавця.

Потвердження угоди печаткою і підписом уповноваженої особи здійснюється тільки після перерахування повної суми угоди на рахунок біржі.

Розмір комісійної винагороди біржі, що стягується і з продавця, і з покупця, становить 0,15% суми біржової угоди для кожної зі сторін угоди. До суми комісійної винагороди згідно з декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 p., враховано ставку державного мита, що справляється за операції на товарних біржах і становить 0,05% суми біржової угоди для кожної зі сторін угоди. Біржа перераховує зазначене мито до державного бюджету.

Загальна сума, яку перераховує покупець на рахунок біржі на користь продавця, складається із суми біржової угоди, збільшеної на 0,15%. Продавець отримує від біржі зазначену в біржовій угоді суму, зменшену на 0,15%.

Усі розрахунки здійснюються через один банк, що визначається Біржовим комітетом. Такий метод розрахунків можна зарахувати до прогресивного. Він відповідає вимогам ринкової економіки, але не враховує позитивного досвіду розвитку світового біржового ринку. На етапі, коли угоди мали суто торговий характер, тобто за купівлею і продажем стояла реальна необхідність у товарі або безпосередньо товар, гарантування виконання угод здійснювалося через "ринок принципалів".

Він передбачав, що члени біржі, які уклали угоди в біржовій ямі за дорученням клієнтів, виконували зобов'язання за цими контрактами як безпосередні учасники угоди (принципали). Вони несли всю відповідальність за виконання зобов'язань за угодами обох сторін. При такій системі розрахунків клієнти мали перевагу в тому, що не потрібно було вносити власні кошти як фінансову гарантію виконання біржового контракту, що значно знижувало їх затрати на біржову торгівлю.

Впровадження такого методу розрахунків на сучасному етапі розвитку біржового товарного ринку в Україні могло відіграти позитивну роль, тому що в нас членами біржі, як правило, є великі комерційні структури, що мають достатні фінансові ресурси, а виробники і споживачі продукції обмежені в них. Крім того, завдяки покладенню відповідальності за виконання угод на брокерські контори вдалося підвищити рівень ліквідності угод, вдосконалити і сформувати сучасний вітчизняний біржовий ринок.

Відігравши позитивну роль у гарантуванні біржових угод та веденні розрахунків, "ринок принципалів" у світовій біржовій торгівлі був витіснений системою розрахункових палат. Це було зумовлено істотною зміною власне біржового ринку, переходом на торгівлю ф'ючерсами, опціонами, збільшенням кількості спекулятивних операцій. На відміну від "ринку принципалів" в основу системи клірингових розрахунків (розрахункових палат) було прокладено систему депозитів, або гарантійних внесків учасників біржових операцій. У біржовій практиці ці депозити називаються маржею.

Біржовий кліринг - це залік взаємних вимог і зобов'язань між учасниками біржової торгівлі, що ґрунтується на встановленні того, хто, що, кому і в який термін винен.

Розрахунки - це процес виконання зобов'язань, визначених у процесі біржового клірингу, кінцевим результатом якого звичайно є передача об'єкта біржової угоди (наприклад, цінних паперів) від продавця до покупця, а також грошовий розрахунок покупця з продавцем відповідно до умов контракту.

Сучасні біржові системи клірингу і розрахунків стали можливі в результаті існування таких передумов.

По-перше, наявність відповідних технологічних можливостей для досягнення таких завдань:

• подолання чинника простору і скорочення часу для передачі інформації (наприклад, існування глобальних швидкодіючих систем зв'язку);

• обробки величезних масивів біржової і супутньої інформації (створення електронних систем розрахунків і збереження баз даних);

• швидкої і безпомилкової передачі коштів (національні і міжнародні банківські системи розрахунків).

По-друге, створення спеціалізованих організацій і біржових структур для клірингу і розрахунків: клірингові (розрахункові) палати, фонди-депозитарії, реєстроутримувачі та ін.

По-третє, розробка і постійне удосконалювання механізмів клірингу і розрахунків.

В узагальненому вигляді виокремлюють такі основні функції біржового клірингу і розрахунків:

• забезпечення процесу реєстрації укладених біржових угод (передача й одержання інформації про угоди, її перевірка і підтвердження, реєстрація тощо);

• врахування зареєстрованих угод (за видами ринку, учасниками, термінами виконання та ін.);

• залік взаємних зобов'язань і платежів учасників біржового ринку;

• гарантійне забезпечення біржових угод (у різноманітних формах);

• організація грошових розрахунків;

• забезпечення постачання біржового товару за укладеною біржовою угодою.

Організація клірингу і розрахунків базується на дотриманні таких принципів:

• кліринг і розрахунки здійснюються звичайно спеціалізованим органом;

• захист інтересів клієнтів біржі веденням рахунків коштів
клієнтів окремо від рахунків біржових посередників;

• біржові угоди надходять у розрахунково-клірингову систему тільки після їх реєстрації і уточнення всіх реквізитів.
Інакше вони до клірингу не допускаються;

• наявність жорсткого розкладу клірингу і розрахунків у часі. Кожна операція в процесі клірингу і розрахунків має суворо обмежений часовий інтервал, порушення якого загрожує значними штрафними санкціями для порушника;

• система гарантування виконання укладених на біржі угод. Механізм клірингу і розрахунків гарантує, що, коли одна зі сторін біржової угоди виявиться неспроможною виконати свої

зобов'язання, біржова структура візьме на себе виконання зазначеного зобов'язання перед іншою стороною цієї біржової угоди.

Отже, створення клірингових (розрахункових) палат зумовлене необхідністю забезпечення фінансової стійкості бірж, захисту інтересів клієнтів і посилення контролю держави за біржовими операціями.

До системи клірингу належать розрахункова палата, члени розрахункової палати (клірингові фірми) і розрахунковий банк. Членами розрахункової палати можуть бути лише члени біржі, які відповідають встановленим фінансовим вимогам. ЦІ фінансові вимоги дуже високі. Завдяки фінансовій надійності членів розрахункової палати забезпечується надійність розрахункової палати.

Структура розрахункової палати буває різна. Палата функціонує як у складі біржі, так і як самостійний підрозділ.

Так, розрахункова палата Чиказької торгової біржі, створена ще в 1925 p., є незалежною організацією. Діяльністю палати керують 9 провідних членів біржі, які обираються терміном на три роки. З метою забезпечення максимальної конфіденційності роботи розрахункової палати тільки президент, віце-президент і окремі службовці мають доступ до інформації про стан справ членів палати.

На відміну від біржі, де членами можуть бути тільки фізичні особи, розрахункова палата відкрита для вступу як фізичних, так і юридичних осіб, які повинні зареєструвати необхідну кількість своїх службовців - членів біржі. Усіх кандидатів у члени розрахункової палати затверджує Рада директорів біржі.

На Нью-Йоркській товарній біржі розрахункова палата є структурним підрозділом біржі. Кількість членів розрахункової палати не постійна і залежить від багатьох чинників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дивідендна політика корпорацій	\|	Кліринг і розрахунки на ринку цінних паперів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.