Поняття про класифікацію мікроорганізмів.

Мікроби — це найбільша за кількістю та дуже різноманітна за рівнем організації частина організмів, які населяють біосферу Землі. Об'єднують їх тільки малі розміри, тому систематизувати ці організми складно. В основу класифікації мікроорганізмів покладено особливості їх морфологічних і біологічних властивостей. Збудники хвороб є серед неклітинних (віруси — царство Vira, та пріони — ще недостатньо вивчений вид інфекційних агентів) і клітинних організмів. Клітинні поділяють на два царства: прокаріоти (доядерні) та еукаріоти (ядерні). Патогенні мікроорганізми трапляються серед прокаріотів (бактерії) і еукаріотів (гриби і найпростіші; схема 1).

Наука, яка описує види організмів, виявляє ступінь спорідненості та об'єднує їх у класифікаційні категорії (таксони), називається систематикою. Таксономія — наука про принципи і методи класифікації організмів. Згідно з новим таксономічним кодексом бактерій запроваджено такі міжнародні класифікаційні категорії: цпрстіш відділ — група — клас — порядок — родина - рід -вид - варіанти. Загальновизнаною міжнародною є класифікація бактерій Д. Берджі (1860—1937). Останнє 9-е нпдпіши "Визначника бактерій Берджі" вийшло в 1993 році (США). Визначник об'єднує лише невелику кількість бактерій, які існують у природі. Він побудований на фенотипових ознаках: морфологічних, тинкторіальних, фізіологічних і молекулярно-генетичних. Такий поділ бактерій найбільше підходить для ідентифікації (визначення виду) бактерій з метою діагностики інфекційних хвороб. Відповідно до визначника бактерії поділяють на 4 групи (схема 2). Групи включають родини, роди та види; деякі бактерії об'єднані в порядки і класи.

Основною таксономічною одиницею є вид. Вид — це сукупність мікроорганізмів, які мають подібні морфологічні, фізіологічні та молекулярно-генетичні ознаки, подібний обмін речовин та спільне походження. Визначення виду бактерій називається ідентифікацією, її проводять за морфологічними, тинкторіальними, фізіологічними, культуральними антигенними, молекулярно-генетичними та іншими ознаками.

Морфологічні ознаки характеризують форму, рухливість, спороутворення, наявність капсули.

Тинкторіальні ознаки відображають відношення до барвників; воно залежить від спорідненості структур клітин до барвників, унаслідок чого вони набувають певного забарвлення.

Фізіологічні ознаки — це культуральні та біохімічні властивості бактерій.

Культуральні ознаки — це характер росту бактерій на поживному середовищі. Бактерії, що виросли на поживному середовищі, називаються культурою. Культура, що містить один вид мікроорганізмів, називається чистою. Змішана культура містить різні види мікроорганізмів. У рідкому поживному середовищі бактерії утворюють помутніння, плівку, осад тощо; на щільному середовищі вони утворюють колонії. Колонія — це видиме скупчення бактерій на поживному середовищі

.Біохімічні ознаки — здатність бактерій виділяти ферменти та інші біологічно активні речовини.

Антигенні ознаки визначають за допомогою імунних сироваток, що містять специфічні антитіла

.Молекулярно-генетичні ознаки характеризують індивідуальність ДНК. Порівнюють структуру ДНК досліджуваного виду бактерій з еталонною ДНК для цього виду бактерій (з генетичним зондом). Генетичний зонд — це невелика ділянка одно-ниткової ДНК, нуклеотидна послідовність якої унікальна для певного виду або роду бактерій. Ці зонди мічені флюорохромами, радіоізотопами або ферментами і здатні взаємодіяти з денатурованою (однонитковою) ДНК збудника за законом комплемен-тарності. Якщо подібність становить 90 % і більше, то бактерії належать до одного виду. На цьому принципі

ґрунтується застосування молекулярних зондів, за допомогою яких у досліджуваному матеріалі визначають ДНК збудника і встановлюють діагноз хвороби.

Якщо бактерії мають деякі відмінності від видових ознак, то їх розглядають як підвид. Бактерії, що відрізняються незначними спадковими властивостями, називають варіантами. Практичне значення мають такі варіанти: морфовар — бактерії одного виду, що різняться за морфологічними ознаками, біовар — за фізіологічними, серовар — за антигенними, хемовар — за хімічними, фаговар — за відношенням до фатів.

Штам — культура бактерій, виділена з конкретного джерела (організму людини, тварини, навколишнього середовища). Штам можна вважати найнижчою таксономічною одиницею бактерій. Він позначається протокольними номерами або за джерелом, місцевістю, де був виділений.

Клон — потомство однієї бактеріальної клітини, тому ці мікроорганізми мають ідентичні (від лат. identicus — однаковий) властивості.

Згідно з Міжнародним кодексом номенклатури (від лат. nomenclature. — перелік, опис імен) бактерій їх називають за бінарною номенклатурою. Кожний вид бактерій має видову і родову назви. Назву бактерій пишуть латинською мовою: родову назву пишуть з великої літери, видову — з малої. Наприклад: збудник правця — Clostridium tetani, збудник чуми — Yersinia pestis, збудник холери — Vibrio cholerae, один із збудників шигельозу (дизентерії) — Shigella sonnei. Допускається скорочення родової назви — S. sonnei.

Основні принципи класифікації і номенклатури бактерій використовують і стосовно інших мікроорганізмів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами. Мікробіологічна служба в Україні.	\|	Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших, рикетсій, хламідій, мікоплазм, вірусів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.