ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ (НАРКОЗ), ЇЇ ВИДИ.

Поняття про анестезіологію.

Анестезіологія — наука, що вивчає методи знеболювання та відключення різних видів чутливості, методи підтримання життєво важливих функцій органів під час операції і протягом усього післяопераційного періоду, а також методи захисту організму від операційного стресу.

Ці методи включають як загальну анестезію, коли під час операції спостерігається гіпнотичний ефект, так і різноманітні методи нейроаксіальної анестезії, яка ефективно забезпечує анальгезію (усунення больової чутливості), але пацієнт, так би мовити, “присутній” на власній операції .

Розрізняють загальну анестезію (наркоз) і місцеву.

Загальна анестезія — це штучно викликаний фізіологічний стан, який характеризується оборотною втратою свідомості, анальгезією, амнезією і деяким ступенем міорелаксації . Під час неї відключені психічні реакції, зменшена (або відсутня) реакція на біль і пригнічені вегетативні реакції організму.

Психічну травму знімають шляхом відключення свідомості. Для цього вводять засоби для наркозу (загальні анестетики) і транквілізатори (заспокійливе).

Біль знімають за допомогою загальних і місцевих анестетиків, наркотичних анальгетиків, тобто здійснюють анальгезію.

Вегетативні реакції організму усувають за допомогою холінолітиків та адреноблокувальних засобів.

Загальні анестетики поділяють на інгаляційні та неінгаляційні.

До інгаляційних анестетиків належать: фторотан (галотан), діазоту оксид, енфлуран, севофлуран, ізофлуран; до неінгаляційних — тіопентал-натрій, кетаміну гідрохлорид, пропофол, натрію оксибутират та ін.

Розрізняють такі види загальної анестезії:

1. Мононаркоз — застосовують один із загальних анестетиків, при цьому глибоко пригнічується центральна нервова система (ЦНС).

2. Комбінована анестезія — поєднують кілька загальних анестетиків у менших дозах, але ефект залишається як від мононаркозу, що зменшує негативну дію анестетиків на організм. Багатокомпонентність є головним принципом сучасної загальної анестезії.

3. Нейролептанальгезія, атаральгезія — поєднують нейролептичні засоби або транквілізатори і наркотичні анальгетики, що сприяє блокуванню больової чутливості та пригніченню вегетативних реакцій організму.

4. Центральна анальгезія — застосовують наркотичні анальгетики, які блокують центри та провідні шляхи болю.

5. Дисоціативна анестезія — застосовують кетаміну гідрохлорид, який пригнічує функції одних відділів ЦНС і активізує інші .

Розрізняють два види загального наркозу: інгаляційний та неінгаляційний.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія розвитку анестезіології та реаніматології	\|	МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ІНГАЛЯЦІЙНОГО НАРКОЗУ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.