Основні терміни та поняття керування

Керування – це цілеспрямований перевід системи з одного стану (вихідного) в інший заданий (кінцевий), який відбувається через дії, що забезпечують розв’язання поставлених завдань, близьких чи далеких.

Система

Підсистема

Елементи

Схематичне зображення системи

Система – сукупність функціонально взаємно пов’язаних частин, що називаються елементами системи. Прикладами систем є: серцево-судинна система людини, організм спортсмена, система «спортсмен - тренер», спортивний клуб тощо. У будь-якій системі розрізняють так звані сторони. Наприклад, у функціональній системі дві сторони: склад та структура. Склад системи – це всі її елементи, структура – змістовна схема взаємних зв’язків елементів та їх функціональних об’єднань, що називаються підсистемами. Зв’язок між елементами кожної з підсистем (усередині її) сильніший за зв’язок між підсистемами. Однотипні системи на зразок ССС різних спортсменів мають однотипні властивості, що різняться лише за величиною. Ця величина називається змінною, характеристикою, параметром або показником. Будь-яка реальна система характеризується великою кількістю змінних, але дослідника цікавлять лише так звані інформативні змінні, які є важливими для розв’язання поставленої задачі.

Стан системи (на даний момент часу) визначається сукупністю значень її інформативних змінних. З часом стан системи змінюється. Так, якщо спортсмен перестане тренуватися, то його стан зміниться. Аби стан системи змінився на бажаний, на неї треба впливати певним чином, тобто керувати системою.

Керована система складається принаймні з двох частин: керівного об’єкта і керованого об’єкта. В організмі людини, наприклад, керування здійснюється ЦНС, а керованим об’єктом може бути будь-який орган чи система організму. Керівний і керований об’єкти поєднані зв’язками. Прямий зв’язок – той, що йде від об’єкта, який керує, до керованого об’єкта. Зворотний зв’язок – зв’язок, що йде від керованого об’єкта до керівного пристрою чи органу (див. нижче схему керування процесом підготовки спортсмена або навчання тих, хто займається ФК).

Прямий зв’язок

Керівний об’єкт (той, що керує)

Керований об’єкт (той, яким керують)

Зворотний зв’язок

Наприклад, прямі зв’язки в системі керування спортивним колективом – накази та розпорядження, а зворотні зв’язки – відомості, що надходять до керівництва про стан справ у різних підрозділах колективу.

Успішне керування складними системами можливе лише за наявності зворотних зв’язків. Вони дозволяють визначити стан керованого об’єкта, зокрема, порівняти його дійсний стан з належним (запрограмованим). Відмінність між дійсними значеннями інформативних змінних і належними називається неузгодженістю. Якщо є неузгодженості, то в керування вносять необхідні зміни, які називаються корекціями (від англ. correction – виправлення, поправка).

Збір інформації про стан об’єкта керування та порівняння його дійсного стану з належним називається контролем. Зворотні зв’язки в системі керування забезпечують контроль над керованим об’єктом.

Різні системи керування можуть мати схожу структуру, і це дає змогу створити єдину теорію керування. Ця єдність законів керування в різних системах була вперше помічена Норбертом Вінером (1894-1964), який заснував нову науку про керування – кібернетику. Вчені СРСР також розвивали чимало ідей, пов’язаних із кібернетикою (математик – А. М. Колмогоров; фізіолог – П. К. Анохін, теорія функціональних систем; М. О. Бернштейн – психофізіолог, багато років займався біомеханічними дослідженнями у ФВ і спорті).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Передавання та відображення вимірювальної інформації	\|	Керування в спортивному тренуванні та фізичному вихованні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.