Керування в спортивному тренуванні та фізичному вихованні

Керуваіння тренувальним процесом – система впливів на спортсмена з метою переведення його з одного (вихідного) рівня спортивної підготовленості на деякий заданий інший рівень для досягнення намічених спортивних результатів. Керування тренувальним процесом базується на конкретних принципах, концепціях, методах, правилах, які приймає сам керівний об’єкт, і корегує їх відповідно до реальних умов під час цього процесу. Ефективність керування визначається рівнем позитивних зрушень по відношенню до витрат часу, сил, матеріальних ресурсів.

Щомиті людина перебуває в певному фізичному стані, який визначається здоров’ям, тілобудовою, станом фізіологічних функцій, зокрема, рухової функції (по-перше, спроможністю виконувати певні рухи – технічна підготовленість, по-друге, рівнем рухових (фізичних) якостей).

Фізичний стан, якого людина стихійно досягає під впливом життєвих умов, здебільшого далекий від бажаного. Тому фізичним станом людини треба керувати, змінюючи його в потрібному напрямі. Метою такого керування має бути стійке покращення фізичного стану, а для спортсменів – підвищення результатів. Правильно побудувавши тренувальний (виховний) процес, тренер (учитель) має змогу підвищити рівень показників конкретних фізичних якостей. Керівний об’єкт спрямовує дії (поведінку) керованого об’єкта, задає йому конкретну програму вправ (тренувальне навантаження) й домагається її правильного виконання, зокрема, правильної техніки рухів. Зміни, що наступають в організмі під час виконання фізичних вправ і одразу після їх завершення, називаються терміновим тренувальним ефектом. Через втому цей ефект і спортивний результат дещо знижуються, проте в організмі відбуваються зміни, зумовлені кумулятивним тренувальним ефектом, який зрештою веде до підвищення працездатності і спортивного результату. Тож спортивному тренуванню властивий наступний причинно-наслідковий ланцюжок: дії спортсмена → терміновий ефект → кумулятивний ефект. Цей ланцюжок на початку можна доповнити ще такою схемою: тренер → спортсмен → поведінка. Оскільки фактично тренер впливає на спортсмена, від якого залежить, буде чи не буде (зможе чи ні) він виконати вказівки тренера. Організм спортсмена є самокерованою системою, реакція якої визначається її власними законами. Тому керівний об’єкт, не зважаючи на реальність причинно-наслідкового ланцюжка, у змозі лише опосередковано впливати на кожну його ланку. При цьому один і той самий вплив на спортсменів через дуже великі індивідуальні та часові відмінності в їхньому стані може спричинити різні відповідні реакції, а отже, і різний тренувальний ефект. Тому дуже важливим є питання про зворотні зв’язки, тобто про контроль.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні терміни та поняття керування	\|	Контроль як компонент керування. Різновиди контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.