Контроль як компонент керування. Різновиди контролю

Для правильного керування тренувальним процесом треба отримувати інформацію про хід і результати виконання тренувальних і змагальних вправ, про стан спортсмена, про умови, що оточують. Це інформація зворотного зв’язку, без якої керування складною системою, процесом неможливе. Її повинні отримувати і сам спортсмен, і тренер, і фізкультурник, і вчитель.

В педагогічному контролі існують чотири напрями, відповідно до яких розрізняють і типи зворотного зв’язку (див. схему):

1) відомості про спортсмена (самопочуття, настрій, ставлення до того, що відбувається тощо);

2) відомості про поведінку спортсмена (які тренувальні завдання виконані, як це зроблено, помилки в техніці тощо);

3) дані про терміновий тренувальний ефект (величина і характер тренувальних зрушень під впливом одноразового фізичного навантаження);

4) відомості про кумулятивний тренувальний ефект (зміни в підготовленості спортсмена).

Тренер спортсмен поведінка терміновий ефект кумулятивний ефект

Напрями контролю та відповідні типи зворотного зв’язку

Ця схема лише в принципі відображає процес. Контроль за спортивним тренуванням – це активне добування, зберігання, аналіз та оцінювання такої інформації, яка дозволяє обґрунтовано судити про організацію, матеріально-технічне забезпечення, медичну, наукову, виховну сторони, хід і результати підготовки спортсменів.

Розрізняють три види контролю:

а) оперативний (миттєвий за ходом та результатами підготовки – в межах одного тренувального заняття чи одного дня);

б) поточний (відноситься до мікро- і мезоциклів тренувального процесу);

(мікроцикл – 1 тиждень; мезоцикл – від 2 до 7 тижнів)

в) етапний– за результатами (лише результатами) цілого етапу підготовки (за півроку, рік, 4 роки – залежно від тривалості наміченого етапу).

Для того, щоби спортивне тренування стало дійсно керованим процесом, необхідно, аби тренер приймав рішення, враховуючи результати об’єктивних вимірювань. Тренування, побудоване лише з урахуванням самопочуття спортсмена та інтуїції тренера, не може сприяти одержанню високих результатів у сучасному спорті (хоча нехтувати суб’єктивними показниками також не можна).

Розрізняють види контролю і за іншою ознакою, а саме за різними сторонами підготовки: а) за фізичною (функціональною), б) технічною, в) тактичною, г) психологічною, д) теоретичною підготовленістю та підготовкою.

Розрізняють також контроль: а) за навантаженнями, б) за відновленням після фізичних навантажень, хвороб, травм, в) за харчуванням, г) за режимом дня, д) за психологічним станом та його забезпеченням. Контроль буває візуальним та інструментальним, кількісним та якісним. Контроль починається з вимірювання, але не вичерпується ним. Треба ще знати, що саме вимірювати, вміти вибирати найбільш інформативні показники, вміти математично грамотно обробляти результати спостережень, володіти методами контролю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Керування в спортивному тренуванні та фізичному вихованні	\|	Характеристика різновидів контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.