Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Видатки державного бюджету.

План

1. Класифікація доходів бюджету.

2. Фактори, що впливають на формування доходів.

3. Планування доходів бюджету всіх рівнів.

4. Структура власних доходів місцевих бюджетів.

1) Державні доходи –це грошові відносини, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами у процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді з метою їх подальшого використання. Об’єктом цих відносин є ВВП.

Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним Кодексом України та Законом України „Про державний бюджет” на відповідний рік.

З 2002 року державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний.

До доходів загального фонду державного бюджету належать ті, що призначенні для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету.

Доходи спеціального фонду державного бюджету призначенні для фінансування конкретних заходів.

Державні доходи класифікуються за наступними ознаками:

1. За джерелами утворення:

а) доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості;

б) доходи, що входять до складу фонду відшкодування;

в) доходи, від реалізації національного багатства;

2. За соціально-економічними ознаками:

а) доходи від господарської діяльності;

б) доходи від використання природних ресурсів;

в) доходи від зовнішньо економічної діяльності;

г) доходи від банківської діяльності;

д) доходи від реалізації дорогоцінних металів з державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

є) державне мито;

ж) митні платежі;

з) збори та інші неподаткові доходи;

і) доходи від приватизації;

к) доходи від громадян.

З урахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюджетної системи вся вони поділяються на:

- закріплені;

- регулюючі.

Закріплені –це ті, які за постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі. Закріплені доходи створюють основу доходної бази кожного бюджету.

Регулюючі доходи –це доходи передбачені в Законі „Про державний бюджет” на поточний рік, які перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи.

3. За методами залучення коштів:

а) податкові надходження:

- податок на прибуток;

- податок на доходи;

- податки на збільшення ринкової вартості;

- збори за використання природних ресурсів;

- внутрішні податки на товари та послуги4

- податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.

б) неподаткові надходження:

- доходи від власності і підприємницької діяльності;

- адміністративні збори і платежі;

- доходи від некомерційного та побічного продажу;

- надходження від штрафів та фінансових санкцій

в) державні цільові фонди

Склад цих фондів є величина змінна і визначається бюджетом на відповідний рік.

- збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття до фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття;

- платежі до фонду соціального захисту інвалідів;

- збір за забруднення навколишнього середовища;

- надходження відрахувань та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального;

г) доходи від продажу основного капіталу:

- надходження від продажу основного капіталу

- надходження від продажу з державних запасів товарів

- надходження від продажу землі і нематеріальних активів

- податки від здійснення фінансових операцій, операцій з капіталом

д) офіційні трансферти:

- безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління, недержавних джерел або міжнародних організацій.

4. За умовами формування доходів:

а) безповоротні ( власні доходи держави і доходи, які надходять від інших суб’єктів бюджетних відносин);

б) поворотні ( державні позики, за користування якими потрібно платити і які повинні бути повернені у відповідний строк);

5. За рівнем централізації:

а) централізовані, які концентруються в державному бюджеті та інших цільових фондів грошових коштів держави;

б) децентралізовані, які використовуються за місцем їх утворення на державних підприємствах і бюджетних організаціях.

2) До основних факторів, що впливають на формування доходів відносять:

1. Стан економічної кон’юнктури.

2. Недосконалість податкового законодавства.

3. Інституціоналізація тіньової економіки.

4. Низька фінансова дисципліна усіх суб’єктів господарювання.

5. Віртуальний перерозподіл власності.

6. Наявність значних пільг в оподаткуванні.

7. Криміналізація економічної діяльності

8. Низька конкурентоспроможність продукції.

9. Нестабільність національної валюти.

10. Інфляційні процеси.

3) Планування доходів бюджету всіх рівнів відбувається при складанні проекту бюджету. Мета планування – це визначення суми коштів, які повинні надходити до бюджету для фінансування розвитку народного господарства, соціальної сфери, промисловості.

Планування здійснюється виходячи із сьогоденних потреб, тобто враховується цінова політика, економічна криза, інфляція, кризи платежів.

При визначенні джерел доходів та видатків бюджету першочерговий розподіл їх представляє собою перший етап планування проекту бюджету, який виноситься на розгляд відповідних рад і у випадку його затвердження розглядається як Закон.

4) За Конституцією України ст. 140 місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення. Керуються місцеві органи слідуючи ми нормативними і законодавчими актами:

- Конституція України

- Бюджетний Кодекс України

- Закон України „ Про місцеве самоврядування” від 27.05.97 р.

- Закон України „ Про систему оподаткування” від 2 лютого 1994 р.

Місцеві фінанси –це система формування розподілу і використання доходів територіальними громадами та місцевими органами влади з метою виконання делегованих та закріплених за ними функцій і завдань.

Структура місцевих фінансів:

- самостійні місцеві бюджети;

- фінанси комунальних підприємств;

Система місцевих бюджетів складається:

1. з бюджету АРК;

2. обласних, районних бюджетів;

3. бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування.

Бюджети місцевого самоврядування – бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного і т.д. стану згідно законодавчих актів.

Місцевий бюджет може складатися із загального і спеціального фондів.

Спеціальний фонд – класичний випадок закріплення джерела доходів за статтею видатків.

Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку.

Поточний бюджет використовується для виконання як власних, так і делегованих повноважень. В основному, кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування виробничої і соціальної інфраструктури.

Бюджет розвитку – кошти бюджету, які спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідних територій.

Поділ місцевих бюджетів на поточний бюджет і бюджет розвитку визначає порядок фінансування за умов наявності дефіциту бюджету, і в такому разі першочергово фінансуються видатки, які включенні в поточний бюджет.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

В доходній частині місцевого бюджету окремо виділяють доходи, які необхідні для виконання власних повноважень і доходи, які необхідні для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

До власних доходів належать:

1. місцеві податки та збори;

2. доходи від майна і підприємств, що належать до комунальної власності і передбачені законом.

Закріплені доходи – це ті доходи, що повністю або частково зараховуються у певні види бюджетів безстроково або на довготерміновий період згідно необхідного рішення органів вищого рангу.

Місцеві запозичення – операції, які пов’язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності, строковості, в результаті яких з’являється зобов’язання перед бюджетом; та операції, які пов’язані з поверненням коштів до бюджету.

Дотації вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності відповідного бюджету.

Запозичення з державного бюджету надаються місцевим бюджетам для покриття тимчасових часових розривів, які можуть виникнути в результаті виконання загального фонду бюджету.

Тимчасовий касовий розрив – незбіг у часі фінансування видатків та надходження доходів.

До власних доходів місцевих бюджетів належать:

1. місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів самоврядування;

2. плата за землю;

3. податок з власників транспортних засобів;

4. надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

5. податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

6. надходження дивідендів тих товариств, які находяться на даній території;

7. плата за забруднення навколишнього середовища;

8. кошти на відчуження майна, яке знаходиться в комунальній власності;

9. фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

10. плата за оренду майнових комплексів;

11. надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

12. плата за гарантії, щодо виконання боргових зобов’язань;

13. дарунки у вартісному обрахунку;

14. платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

15. податок на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності

та інші.

Розглянуті доходи не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Органи місцевого самоврядування мають право встановлювати два місцевих податки та п’ятнадцять місцевих зборів.

До закріплених законодавством загальнодержавних податків, зборів і платежів, що надходять до АРК та обласних бюджетів і враховуються при визначення обсягів міжбюджетних трансфертів належать:

1. 25% прибуткового податку з громадян;

2. 25% плати за землю;

3. плата за ліцензій на впровадження певних видів господарської та іншої діяльності;

До закріплених доходів на рівні районних бюджетів належать:

1. 50% прибуткового податку;

2. 15% плати за землю;

3. плата за ліцензій на впровадження певних видів господарської та іншої діяльності.

4. плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності і надходження адміністративних штрафів.

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування належать:

1. прибутковий податок з громадян на основі нормативних відрахувань;

2. державне мито;

3. плата за ліцензії;

4. плата за державну реєстрацію;

5. плата за торговий патент;

6. надходження адміністративних штрафів;

7. єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва.

Перераховані податки і збори складають кошик доходів, що закріплюються на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів.

ТЕМА 6. СИСТЕМА ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ

2. Особливості формування видатків бюджету в сучасних умовах.

3. Структура видатків місцевих бюджетів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи бюджетного регулювання.	\|	Бюджетне регулювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.