ЧИННИКИ РПС

ПРИНЦИПИ РПС

ЗАКОНОМІРНОСТІ РПС

ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

Тема 2.

Питання для обговорення.

РПС здійснюється у просторі, що характеризується багатомірністю, має власні специфічні закони й закономірності розвитку, їх треба враховувати у наукових дослідженнях та у практиці розміщення виробництва. Розміщення продуктивних сил — це наслідок впливу як об'єктивних законів і закономірностей, так і суб'єктивної волі людини. Закон — це необхідне, істотне, стійке, повторюване відношення між явищами у природі й суспільстві. Закономірність — це об'єктивно дійсний, повторюваний, істотний зв'язок явищ природи з громадським життям. Між законами й закономірностями нема виразної межі, а тому в науковій літературі одні й ті самі відношення розглядаються то як закони, то як закономірності.

Розміщення продуктивних сил визначається дією загальних економічних законів, хоча у спеціальній економічній та економіко-географічній літературі з цього приводу йдеться не про закони, а про закономірності, які фактично є просторовим виявом окремих економічних законів.

Закономірності розміщення продуктивних сил- це категорії того самого порядку, що й економічні закони розвитку суспільства, їх модифікація зумовлена своєрідністю розміщення виробництва на території країн, його значною територіальною диференціацією в розрізі економічних районів. Це пояснюється складними взаємозв'язками розміщення продуктивних сил з географічним середовищем і залежністю розміщення окремих виробництв від локальних природних умов та ресурсів; значними регіональними відмінностями заселення територій і рівнів розвитку продуктивних сил у районах; різним поєднанням галузей і виробництв промисловості та сільського господарства в районах і країнах; значними техніко-економічними відмінностями розміщення різних галузей і виробництв.

Закономірність ефективного розміщення продуктивних сил. За цією закономірністю відношення між економікою та територією такі, що найбільший можливий ефект забезпечується найменшими можливими витратами на розміщення об'єкта. Ефект може виражатись або через валовий обсяг товарів і послуг, або через прибуток. Він може також виражатися через величину національного доходу, якщо йдеться про економіку країни або великого регіону. Отже, ефективність розміщення може розраховуватись як для окремого підприємства, галузі, так і для цілого регіону. Закономірність раціонального (ефективного) розміщення продуктивних сил випливає із загального економічного закону економії праці, яким регулюються затрати на подолання просторової незбалансованості між районами видобутку, виробництва і споживання продукції. У масштабах України дія цього закону при розміщенні продуктивних сил є визначальною, оскільки надто значною є територіальна диференціація в розміщенні природних ресурсів і населення. У сучасному виробництві значними є затрати праці на транспортування сировини, палива, готової продукції внаслідок територіальної віддаленості між окремими елементами виробництва. Ці витрати становлять значну частку сумарних затрат праці, тому істотно впливають на рівень її продуктивності. Раціональна територіальна організація виробництва має забезпечувати найвищу продуктивність суспільної праці через максимальну її економію за рахунок зменшення затрат праці на подолання територіального розриву між виробництвом і споживачами. Закономірність раціонального розміщення продуктивних сил реалізується насамперед через принцип розміщення промисловості з огляду на наближення її до джерел сировини, палива, робочої сили і споживача.

Закономірність територіального поділу праці виявляється у формуванні такої територіально-галузевої структури народного господарства, яка найбільше відповідає природним, економічним, соціальним умовам регіону та потребам міжрегіонального ринку. В основі територіального поділу праці лежать оптимальна спеціалізація народного господарства та ефективні внутрішньо - і міжрегіональні економічні зв'язки.

Закономірність економічної цілісності регіону.Цю закономірність В. Поповкін визначає як закон і вважає його синтезуючим. Сутність географічної цілісності регіону полягає в органічній єдності природної, матеріальної (створеної людиною) та соціальної сфер. Усі три компоненти поєднуються не довільно, а під впливом певних закономірностей, факторів, передумов. Сполучення вихідних умов формування регіону дає величезну кількість варіантів, тому на Землі нема тотожних регіонів. Кожний такий регіон неповторний.

Закономірність регіональної інтеграції господарства діалектичне пов'язана з закономірністю територіального поділу праці: виокремлення регіонів через їхню спеціалізацію вимагає налагодження тісних економічних зв'язків поміж ними. Так постає міжрегіональна економічна інтеграція. Внутрішньорегіональна інтеграція випливає із закономірності географічної цілісності регіону. Вона означає збирання докупи елементів народного господарства, внаслідок чого утворюється цілісна (інтегрована) система, регіональний економічний простір. Така система — це механізм, що динамічно розвивається і є об'єктом управління.

Закономірність територіальної комплексності продуктивних сил. Комплексністю називається взаємопов'язаність елементів регіонального господарства, що впорядковує їх у регіональну економічну систему. Якщо економічна інтеграція — це радше процес, ніж результат, то комплекс є наслідком цього процесу. Одначе треба пам'ятати, що будь-який комплекс безперервно розвивається. є теж проявом економічного закону суспільного поділу праці

Закономірність територіальної концентрації продуктивних сил полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва. Перевага таких місць може зумовлюватись особливо сприятливими природними умовами, вигідним економіко-географічним розташуванням, загальною економічною ситуацією, історико-економічними особливостями розвитку.

Закономірність зближення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів пов'язана з процесами територіального поділу праці й регіональною інтеграцією. Це об'єктивна закономірність, яку треба враховувати в економічній політиці.

Свідома розробка і впровадження доцільних», заходів з економічної організації території згідно з закономірностями розміщення називаються принципами розміщення продуктивних сил або принципами регіональної соціально-економічної політики. Принципи розміщення продуктивних сил - це економічна політика, яка спирається на пізнання закономірностей і факторів розміщення.

До принципів розміщення продуктивних сил, як вже згадувалося, належить свідома економічна політика, направлена на здійснення пізнаних закономірностей. Зупинімось на найважливіших принципах.

Принцип раціонального розміщення виробництва випливає із закономірності "ефективне розміщення продуктивних сил". Зміст його полягає у такому розташуванні виробництва, яке забезпечувало б високу ефективність народного господарства. Раціональність означає вибір найкращих варіантів.

З принципом раціональності тісно пов'язаний принцип оптимальності розміщення виробництва. Оптимальність означає вибір найкращого варіанта не лише з наявних, а з усіх можливих. Є ще один аспект, який демонструє відмінність між раціональністю та оптимальністю. За рахунок раціонального розміщення, скажімо, комплексу металургійних підприємств можна забезпечити максимальну ефективність галузі.

Принцип збалансованості і пропорційності означає таке розміщення виробництва, за якого витримувалася б рівновага між виробничими потужностями, обсягом виробництва, з одного боку, та наявністю сировинних, енергетичних, водних, земельних, трудових, фінансових ресурсів регіону — з іншого. Пропорційність передбачає також оптимальну структуру народного господарства регіону, тобто відповідну пропорцію між галузями спеціалізації, а також між спеціалізуючими, допоміжними й обслуговуючими галузями. За цим принципом укладаються регіональні міжгалузеві баланси при територіальному плануванні або прогнозуванні. Дотримання принципу збалансованості надає регіону, країні економічної витривалості.

Принцип комплексного розміщення виробництва спирається на однойменну закономірність. Принцип комплексності полягає у визначенні найвигіднішої спеціалізації району з урахуванням територіального поділу праці.

Принцип розміщення підприємств згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва. До таких форм належать концентрація, спеціалізація, кооперування й комбінування. Сутність принципу полягає у тому, що спосіб розміщення виробництва повинен стимулювати ефективний розвиток національних форм його організації.

Принцип урахування міжнародного територіального поділу праці. За цим принципом держава повинна розвивати такі галузі й різновиди виробництва, для яких вона має найкращі умови й продукція яких користується попитом на світовому ринку. Тому розвиток подібних галузей має заохочуватися. Одночасно лібералізується імпорт тих товарів, які у країні не виробляються через природні умови або через завеликі витрати.

Принцип збереження екологічної рівноваги. Цим принципом, хоча він і є одним з головних, тривалий час нехтували у господарській практиці. Господарство регіону може бути збалансоване за більшістю параметрів, але якщо при цьому виникає екологічна напруженість, то воно не може визнаватися ефективним. Принципу екологічної рівноваги має підпорядковуватися решта вигод, що з'являється за різних варіантів розміщення продуктивних сил. Тому він може називатися принципом екологічного імперативу.

Принцип обмеженого централізму обґрунтував В. Поповкін. Необхідність дотримуватися цього принципу довела реальна ситуація в українській економіці початку 90-х років, коли урядові органи практично "випустили" економіку з рук. Сутність принципу полягає в органічному поєднанні стратегічних інтересів країни й інтересів регіонів, підприємців, населення. Держава не повинна втручатись в оперативну діяльність підприємств і місцевих органів влади. Вона створює за допомогою економічних важелів, системи пільг і оподаткувань таку територіально-галузеву структуру, котра сприяла б і інтересам загальнодержавним, і інтересам регіональним, допомагаючи підвищувати життєвий рівень населення.

Не менш важливим є також принцип обмеження надмірної концентрації промисловості в містах. Реалізація цього дасть змогу рівномірніше розмістити промисловість у межах області.

Закономірності і принципи реалізуються при врахуванні конкретних умов - чинників розміщення, що впливають на вибір місць розташування промислових підприємств і формування територіально-виробничих комплексів, які можна згрупувати за чотирма напрямами: природно-географічні, демографічні, техніко-економічні й соціально-економічні. Детальне врахування, аналіз і оцінка їх е найважливішим етапом економічного обґрунтування розміщення підприємств.

Природно-географічні чинники включають якісну й кількісну характеристики родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ресурсів, грунтово-кліматичних та природно-транспортних умов. Особливо важливим є вплив цих чинників на розміщення галузей видобувної промисловості, гідроенергетики, галузей промисловості, що переробляють сільськогосподарську продукцію.

Демографічні чинники - це чисельність населення, його розміщення, кількісна та якісна оцінки трудових ресурсів по областях і районах. При рівномірному розселенні трудових ресурсів виникає потреба розміщення промисловості відносно споживача готової продукції, а також оцінки мобільності населення для прогнозування його міграції з огляду на перспективу розвитку економічних районів.

Техніко-економічні чинники - науково-технічний прогрес, транспортні умови, форми суспільної організації виробництва. Вирішальне значення має науково-технічний прогрес. Його прискорення послаблює вплив природно-географічних і демографічних чинників

Розміщення промислового виробництва істотно залежить від форм його суспільної організації (концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування). Вдосконалення цих форм забезпечує зростання потужності підприємств, розмірів сировинних та паливно-енергетичних баз в економічному районі. Для раціонального розміщення виробництва важливим є транспортний чинник, тобто наявність розвиненої транспортної мережі в районі, відстані перевезень, нераціональні зустрічні транспортні потоки.

Соціально-економічні чинники при розміщенні виробництва мають забезпечувати подолання соціально-економічних відмінностей між містом і селом, промисловістю і сільським господарством, а також раціональну зайнятість населення, охорону природи, поліпшення умов праці й життя людей, розвиток освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, сфери послуг.

У сучасних умовах на розвиток і розміщення продуктивних сил України великий вплив матиме гемолітичний чинник. Україна мас дуже зручне географічне положення: приморське розташування; близькість до країн Центральної і Західної Європи та Близького Сходу; наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення; сусідство з Росією, Польщею, Туреччиною, Білоруссю, Румунією, Молдовою, Словаччиною й Угорщиною.

Досить помітно впливає на розміщення продуктивних сил України національний чинник (компактне розселення більшості росіян на території східних областей, існування Автономної Республіки Крим).

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення наступним поняттям: "економічний закон", "закономірність", "принцип", "фактор".

2.Які загальні економічні закони покладено в основу теорії розміщення продуктивних сил?

3.Назвіть закономірності розміщення продуктивних сил.

4.Назвіть принципи розміщення продуктивних сил.

5.Поясніть вплив природно-географічних факторів на вибір місця розташування промислових підприємств і формування територіально-виробничих комплексів.

6.Поясніть вплив техніко-економічних факторів на вибір місця розташування промислових підприємств і формування територіально-виробничих комплексів.

7.Поясніть вплив соціально-економічних факторів на вибір місця розташування промислових підприємств і формування територіально-виробничих комплексів.

8.Поясніть вплив демографічних факторів на вибір місця розташування промислових підприємств і формування територіально-виробничих комплексів.

9.Чому серед широкого спектра методів досліджень територіальної

організації народного господарства провідним є метод системного аналізу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ РПС	\|	ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.