МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Структурна і трансформаційна кризи національної економіки
Економіка будь-якої країни як системний об'єкт дослідження має певну структуру, тобто сукупність елементів або підсистем і зв'язків між ними, якій притаманні ознаки цілісності. Структура економіки - це співвідношення, які відображають взаємозв'язки та взаємозалежності окремих частин економіки, окремих її секторів, галузей. На макрорівні розрізняють такі види структурних співвідношень: - відтворні; - галузеві; - територіальні. Коли ці співвідношення порушуються, виникають структурні кризи. Структурна криза - це специфічне економічне явище, яке породжується й виявляється в макроекономічній диспропорційності, руйнуванні частин, елементів, підрозділів, галузей економіки. Бувають структурні кризи перевиробництва (чорна, кольорова металургія) й недовиробництва (енергетична криза). Структурні кризи, як правило, єдовгостроковими й не вкладаються в межі одного відтворного циклу. Диспропорційність, що виявляється в структурних кризах, має такі особливості: 1) на відміну від циклічної кризи, в якій диспропорції є загальними, що поширюються в економіці в цілому, структурна криза відображає диспропорції розвитку окремих галузей (наприклад, паливно-енергетичної) або окремих сфер господарства (грошово-кредитних); 2) циклічні кризи породжуються диспропорціями внутрішньо національного відтворення, а структурні - диспропорціями розвитку світового господарства; 3) структурні кризи мають нециклічний характер. Причиною структурних криз єдовгострокові структурні диспропорції сучасного світового господарства. Структурні кризи переплітаються з циклічними й підсилюють розмах і тривалість кризових явищ - виникає стагфляція. Стагфляція - вид кризи, структурної й економічної одночасно, коли з підвищенням цін (інфляція) відбувається застій виробництва, а потім - стагнація. Стагнація - стан економіки, для якої характерні низький рівень виробництва, високий рівень безробіття, незначне використання матеріальних ресурсів. Для зменшення впливу структурних криз на економіку слід перебудувати її структуру, тобто перш за все необхідно розвивати наукоємні галузі, що відповідають сучасному етапу НТП (електронно-інформаційний комплекс), а також сфери послуг і товарів народного споживання. Вибравши структуру виробництва, яка орієнтована відповідно до НТП на збільшення кількості й підвищення якості матеріальних і людських ресурсів, держава може забезпечити більший рівень економічного зростання. У сучасних умовах економіка України перебуває в глибокій трансформаційній кризі. В останні роки структурні зрушення в Україні мали негативний характер як за оцінним критерієм приросту кінцевого ефекту, так і за критерієм соціальної спрямованості національного товаровиробництва й ринку. Ще при тоталітарному режимі владні структури України боролися зате, щоб змінити співвідношення галузей у двосекторній моделі груп А й Б для підвищення частки і обсягу виробництва галузей групи Б. Саме у цій сфері працюють безпосередньо на задоволення потреб людини, але змінити ті тенденції, що склалися, за тоталітарних умов не вдалося. Базові галузі групи А продовжували зростати випереджальними темпами й досягли 72 ... 75 % загальноекономічного обсягу. При цьому значну частку сфери групи А становив військово-промисловий комплекс, навіть після проголошення політики радикальної структурної перебудови економіки. В умовах загального спаду ВВП, промислового і аграрного виробництв зазначені тенденції в зміненні структури залишилися переважними. Питома вага галузей групи А підвищувалася за рахунок насамперед металургійного й хімічного комплексів, що виробляють продукцію на експорт. Зрозуміло, що трансформаційна криза в Україні має загальний, всеохоплюючий характер, але її основною складовою є криза структурна. До цього потрібно додати, що енергоємність, витратоємність на одиницю вітчизняної продукції у декілька разів менша, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою.
Читайте також:
|
||||||||
|