Поняття цивільного права, його система.

Адвокатура України.

Адвокатура України — це добровільне професійне суспільне об'єднання. Адвокатура покликана сприяти захисту прав і свобод людини і громадянина, представляти законні інтереси фізичних і юридичних осіб, надавати їм правову допомогу. Діяльність адвокатури регламентується Законом України «Про адвокатуру» (19 грудня 1992 р.).

Згідно законодавству України адвокатом може бути громадянин України, який:

1) має вищу юридичну освіту;

2) стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше 2 років;

3) склав кваліфікаційні іспити;

4) одержав свідоцтво про право на адвокатську діяльність і ліцензію на заняття адвокатською діяльністю;

5) приніс Присягу адвоката України.

Адвокатом не може бути обличчя, що має судимість. Адвокат не має права працювати в суді, прокуратурі, органах внутрішніх справ, СБУ, органах виконавчої влади держави.

Види адвокатської діяльності:

1) захист громадян в процесі дізнання, попереднього слідства і розгляду справи в суді;

2) дача консультацій, довідок і роз'яснень з юридичних питань;

3) складання заяв, скарг і інших документів правового характеру;

4) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб в суді і інших державних органах;

5) правове забезпечення підприємницької діяльності.

У своїй професійній діяльності адвокат має право:

1) представляти і захищати інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях;

2) збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення;

3) запрошувати і одержувати документи або їх копії від підприємств, установ і організацій, а від громадян - з їх згоди;

4) знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

5) одержувати письмові виведення фахівців з питань, що вима-гають спеціальних знань;

6) застосовувати науково – технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

7) бути присутнім під час розгляду його клопотань і скарг на засіданні колегіальних органів і давати відповідні пояснення ним.

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний дотримувати вимоги законодавства України, застосовувати всі передбачені законом способи захисту осіб, зберігати адвокатську таємницю.

Тема 7: Основи цивільного права України.

Цивільне право — галузь права України, регулююча майнові і особисті немайнові відносини фізичних і юридичних осіб.

З нормами цивільного права ми стикаємося щодня. Поїздка в суспільному транспорті, покупка газети, відвідини театру і незліченна безліч інших різноманітних відносин регулюються цивільним правом. Цивільне право грає таку важливу роль в житті суспільства, в економіці країни, що цивільний кодекс інший раз називають (неофіційно) другою, або економічною конституцією країни.

Основи цивільно-правового регулювання в нашій країні закріплює Конституція України. Такі, зокрема: непорушність права приватної власності, економічне різноманіття (різноманіття форм права власності), свобода підприємницької діяльності, право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Цивільно-правові норми містяться в різних нормативно-правових актах, найважливішим з яких є Цивільний кодекс України. Діючий Цивільний кодекс України був введений в дію з 1 січня 2004г.

Внутрішня будова Цивільного кодексу України відповідає структурі галузі цивільного права, тобто кодекс має Загальну і Особливу частині.

Загальна частина Цивільного кодексу містить норми, що визначають підстави (юридичні факти) виникнення цивільних прав і обов'язків, здійснення цивільних прав і їх захист, поняття суб'єктів права, представництва, довіреності, позовної давності.

Особлива частина Цивільного кодексу регулює відносини власності, зобов'язальні відносини, авторське право і суміжні права, спадкоємство. Значна частина статей особливої частини Цивільного кодексу відмінена останніми роками. Зокрема, відносини власності в даний час регулюються Законом України «Про власність», особисті немайнові і пов'язані з ними майнові права на результати інтелектуальної і творчої діяльності регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права» (11 липня 2001 р.).

7.2. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин.

Цивільно-правове відношення— це суспільне відношення, врегульоване нормою цивільного права, учасники якого є носіями цивільних прав і обов'язків.

Цивільне право регулює широкий круг різноманітних відносин:

1) майнові відносини.Майнові відносини «обслуговують» економ-мічну сферу діяльності людини, задоволення його матеріальних потреб. Це — відносини власності, відносини, витікаючі з договорів, а також із спричинення майнової шкоди. У такі відносини практично щодня, якщо не щогодини, вступає кожна людина;

2) особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими. Такі відносини, пов'язані з авторським правом, правом на винахід або відкриття. Зв'язок даних особистих немайнових прав з майновими виявляється в тому, що авторство породжує інтелектуальну власність, право на винагороду;

3)особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими.В даному випадку йдеться про відносини, пов'язані із захистом прав, невіддільних від особи і тому непередаваних і невідчужуваних. Такі ім'я, честь, гідність. Цивільно-правові норми регулюють відносини, пов'язані із захистом цих особистих прав.

Як і всі правові відносини, цивільне правовідношення має свій склад (структуру):

1) суб'єкти цивільного правовідношення.До них відносяться фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни або піддані, особи без громадянства), юридичні особи (організації, підприємства, установи), Українська держава, Автономна Республіка Крим, органи місцевого самоврядування;

2) об'єкт цивільного правовідношення. Це — матеріальніі немате-ріальні блага, з приводу яких виникло правовідношення. До матеріаль-них благ відносять майно (речі, гроші, цінні папери), роботи і послуги. До нематеріальних — результати інтелектуальної діяльності (твори науки, літератури, мистецтва), ім'я, честь, гідність, ділова репутація, торгова марка, фірмовий знак і т.д.;

3) зміст цивільного правовідношення.Воно включає суб'єктивні права і відповідні їм юридичні обов'язки суб'єктів правовідношення.

Проаналізуємо, наприклад, цивільно-правове відношення, що виникло в результаті укладення договору оренди житлового приміщення. Суб'єктами правовідношення є орендодавець і орендар, об'єктом — приміщення. Зміст даного правового відношення включає: право орендо-давця вимагати від орендаря обумовленої орендної платні і обов'язок — надати житлове приміщення в придатному для користування стані; право орендаря користуватися даним приміщенням і обов'язок — вчасно вносити орендну платню.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття правоохоронної діяльності України.	\|	Поняття особистих немайнових прав.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.