• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття правоохоронної діяльності України.

Правоохоронні органи — це державні і недержавні органи, голов-ним завданням і функцією яких є охорона правопорядку, захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави.

До державних правоохоронних органів відносяться:

1) прокуратура;

2) органи і установи юстиції (Міністерство юстиції, Вища рада юстиції, нотаріат, відділи реєстрації актів цивільного стану);

3) органи внутрішніх справ, зокрема — міліція;

4) Служба безпеки України;

5) органи державної податкової служби;

6) Державна виконавча служба;

7) митні органи.

До недержавних правоохоронних органів відносять адвокатуру, приватний нотаріат, приватні охоронні організації.

Таким чином, в Україні правоохоронні органи складають декілька самостійних, але у той же час взаємодіючих підсистем.

Законом на правоохоронні органи України покладені наступні функції:

1) охорона державної безпеки, громадського порядку, майна фізичних і юридичних осіб;

2) контроль за станом дотримання нормативних актів в окремих сферах суспільного життя;

3) виявлення фактів скоєння злочинів і адміністративних правопорушень, інформування про це державних органів, уповноваж-жених порушувати кримінальні справи, вести дізнання і попереднє слідство, а також виносити ухвали про застосування заходів адміністра-тивного стягнення;

4) припинення злочинів і адміністративних правопорушень, затри--мання за наявності підстав осіб, які їх зробили;

5) розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення, вине-сення ухвал про застосування до осіб, винних в їх здійсненні, адмі-ністративних стягнень і виконання рішень про накладення адміністра-тивних стягнень.

Нормальне функціонування державного механізму і забезпечення прав і свобод людини і громадянина неможливі без інститутів контроль-ної влади. Історично склалося так, що контролюючу роль в Україні грали органи прокуратури. Правовий статус прокуратури України визначається Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (5 листопада 1991 р.), ззмінами, внесеними Законом України від 12 липня 2001 р.

Прокуратура України— це єдина система державних органів, які здійснюють прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів.

Відповідно до Конституції України на прокуратуру України покладені наступні повноваження:

1) підтримка державного звинувачення в суді. Завдання прокурора — в звинувачувальній мові обгрунтувати застосування до підсудного кримінального закону;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його нездатність з поважних причин самостійно захистити свої порушені або оспорювані права, а держави — наявність порушень або загрози порушень державних інтересів;

3) нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство (до ним відносяться: міліція, податкова міліція, органи безпеки України, митні органи, органи державного пожежника нагляду, органи прикордонної охорони і деякі інші);

4) нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратура зобов'язана здійснювати нагляд за дотриманням
законів в слідчих ізоляторах, ізоляторах тимчасового змісту, установах по виконанню кримінальних покарань, психіатричних лікарнях із строгим і посиленим спостереженням.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України з відома Верховної Ради України. Верховна Рада України може виразити недовір'я Генеральному прокурору України, що вабить його відставку з посади. Термін повноважень Генерального прокурора України — 5 років.

Прокуратура України складає єдину систему, в яку входять:

- Генеральна прокуратура України;

- прокуратура Автономної Республіки Крим;

- прокуратури областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних);

- міські, районні і міжрайонні прокуратури;

- спеціальні прокуратури (військові, екологічні, транспортні).

Подібно до органів виконавчої влади, органи прокуратури побудо-вані за ієрархічним принципом. Всі нижчестоячі прокурори підкоряються вищестоящим і всі прокурори — Генеральному прокурору.

Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори корди-нують діяльність по боротьбі із злочинністю всіх правоохоронних органів.

Міліція України— це державний озброєний орган виконавчої влади, покликаний захищати життя, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Правовий статус міліції України визначається Законом України «Про міліцію» (20 грудня 1990 р.).

Основні завдання міліції:

1) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;

2) припинення і профілактика правопорушень;

3) охорона і забезпечення громадського порядку;

4) виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, їх що зробили;

5) забезпечення безпеки дорожнього руху;

6) захист власності від злочинних посягань;

7) накладення адміністративних стягнень.

Закон України «Про міліцію» передбачав покладання на міліцію виконання окремих кримінальних покарань (виправні роботи без позбавлення волі). В даний час ця функція передана підрозділам Міністерства юстиції.

Таким чином, завдання міліції достатньо різноманітні. Для їх виконань в структурі міліції створені наступні структурні підрозділи:

1) кримінальна міліція. Головне її завдання — виявлення і розкриття злочинів;

2) міліція суспільної безпеки. Завдання даного підрозділу — припинення і профілактика правопорушень, правоохорона суспільного;

3) транспортна міліція має функції, аналогічні кримінальній міліції;

4) державна автомобільна інспекція покликана забезпечити безпеку дорожнього руху;

5) міліція охорони здійснює функцію охорони власності від злочинних посягань;

6) спеціальна міліція зайнята охороною спеціальних об'єктів.

Ухвалою Кабінету Міністрів від 8 липня 1995 р. створена також кримінальна міліція у справах неповнолітніх.

Як і інші органи виконавчої влади, міліція має строго ієрархічну структуру. Загальне керівництво міліцією здійснює Міністр внутрішніх справ України. У Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі і деяких крупних містах функціонують управління внутрішніх справ. У районах (містах) створені підлеглі управлінням відділи внутрішніх справ.

Для виконання покладених на міліцію завдань працівники міліції мають право:

1) вимагати припинення правопорушень;

2) перевіряти документи у підозрілих осіб;

3) затримувати підозрюваних в здійсненні злочинів, таких, що підозрюються, таких, що ховаються від дізнання, засуджених, таких, що ховаються від виконання покарання і ряд інших категорій осіб;

4) складати протоколи про правопорушення;

5) проводити дізнання і розслідування злочинів;

6) здійснювати оперативно-розшукову діяльність;

7) перевіряти технічний стан автотранспортних засобів;

8) застосовувати заходи фізичної дії, спеціальні засоби і вогне-пальну зброю. Застосування даних заходів строго визначене і обмежене законом.

Міліція України формується на контрактній основі. На службу в міліцію приймаються громадяни України, по своїх моральних, ділових якостях, рівню освіти і фізичної підготовки здатні виконувати обов'язки, покладені законом на працівників міліції.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. II. Поняття соціального процесу.
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
6. А/. Верховна Рада України.
7. А/. Поняття про судовий процес.
8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
9. Автоматизація банківської діяльності в Україні
10. Автоматизація метрологічної діяльності
11. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
12. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 592