• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оптимізація (мінімізація) сум окремих податків і загальної суми податкових платежів у плановому періоді. Оцінка рівня зменшення податкового навантаження підприємства.

Ефективність податкового планування визначається системою показників, які, виходячи з цілей податкового планування, мають висвітлювати ступінь мінімізації оподаткування. Прогнозування таких показників здійснюється виходячи з прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та його планових розмірів податків і зборів. При цьому слід проводити оцінку ризику програм дій з оптимізації (мінімізації) оподаткування.

Ризик в податковому плануванні являє собою можливість виникнення в процесі або в результаті реалізації заходу податкового планування будь-яких подій, які мають негативні наслідки для платників податків. В кінцевому рахунку, ця група ризиків підлягає вартісній оцінці, тобто виражається в конкретних грошових сумах можливих втрат з певною ймовірністю їх настання. Однак виходячи із характеру цих ризиків їх не можна однозначно віднести до фінансових.

Достатньо близьким до ризиків в податковому плануванні, з термінологічної точки зору, є термін „податкові ризики”. Разом з тим терміни ці мають різне смислове значення, оскільки під податковими ризиками розуміється різновидність фінансових ризиків, які характеризують можливість не передбачуваних фінансових втрат платника податків, пов’язаних з введенням нових видів податків, збільшенням податкових ставок, відміною податкових пільг або „податкових канікул”, які застосовує підприємство, зміною порядку та строків внесення податкових платежів. По суті справи, в такому розумінні мова йде про ризики зміни системи оподаткування внаслідок зміни податкового законодавства, що, з одного боку, повинно враховуватися і в податковому плануванні, а з іншого — являється більш загальним терміном, який має відношення до будь-якого підприємства і безпосередньо не пов’язаний саме з податковим плануванням.

Будь-яка схема оптимізації податкових платежів має бути легітимною як щодо вітчизняного, так і щодо міжнародного податкового законодавства. Недоцільно також використовувати спірні, не до кінця урегульовані положення податкового законодавства, які можуть трактуватися як на користь платника податків, так і на користь держави. Вирішення спірних питань, як правило, вимагає додаткових витрат. Крім того, законодавець завжди може внести зміни до тих положень, які є спірними, і, як свідчить практика, здебільшого такі зміни не є вигідними для підприємця.

Показники ефективності стратегій податкових платежів можна поділити на загальні та часткові.

До загальних відносяться:

а) збільшення або зменшення загальної суми податкових платежів в цілому по підприємству за звітний період часу (наприклад, за звітний рік) у співставленій базі по відношенню до запланованого розміру;

б) збільшення або зменшення загальної суми податкових платежів в порівнянні з попередніми роками (також в співставленій базі);

в) темпи зростання загального розміру податкових платежів по підприємству за звітний рік (в відсотках);

г) темпи зростання загального розміру податкових платежів по підприємству за попередній рік (у відсотках);

д) рівень оподаткування підприємства (Рп). Він визначається за формулою:

Рп = ПП / Чп, (2.1)

де ПП — сума податкових платежів в цілому по підприємству за визначений період;

Чп — чистий прибуток, отриманий за визначений період по підприємству;

є) податкомісткість діяльності підприємства (Пм). Для її визначення може бути застосована формула:

Пм = П / ПП, (2.2)

де П — чистий прибуток, отриманий за визначений період по підприємству; ПП — сума податкових платежів в цілому по підприємству за визначений період;

є) податкова квота підприємства (П_кв):

П_кв = ПП / ОД, (2.3)

де ОД — загальний обсяг діяльності підприємства за відповідний період.

До часткових показників ефективності стратегії податкових платежів можна віднести:

а) рівень оподаткування окремих господарських операцій або укладених угод ( Роп _уг ). Розрахунок проводиться за формулою:

Роп._уг = ППоп._уг / П_уг , (2.4)

де ППоп._уг — сума податкових платежів після здійсненні укладеної угоди; П_уг — прибуток, отриманий від здійснення укладеної угоди;

б) рівень оподаткування окремих видів діяльності (Роп._д). Для розрахунку використовується формула:

Роп _д = ПП_д / П_д,, (2.5)

де ПП_д — податкові платежі по виду діяльності, який аналізується;

П_д — прибуток, який отриманий від здійснення виду діяльності.

в) рівень пільгового оподаткування підприємства (Рп _оп):

Рп _оп = Пп _оп / П, (2.6)

де Пп._оп — сума пільгових податків, які сплачені підприємством за період, який аналізується;

П — загальний чистий прибуток, який отриманий підприємством за період, що аналізується;

г) коефіцієнт оподаткування прибутку підприємства (Коп._п):

Коп._п = Ч / ПП, (2.7)

де Ч — чистий прибуток підприємства, який отриманий за відповідний час; ПП — сума податкових платежів, які сплачені підприємством за відповідний час.

Можна також визначити систему показників за ознакою адміністрування податкових платежів. Вони підрозділяються на дві групи.

1. Абсолютні показники:

—обсяг податкових надходжень за звітний період часу. Цей показник розраховується за формулою:

П = П' х п, (2.8)

де П — загальний обсяг податкових надходжень;

П' — середня сума податкових платежів від одного суб'єкта господарювання;

п — кількість платників податкових платежів.

Цей показник визначає всю сукупність податкових платежів, які можуть бути отриманими бюджетами всіх рівнів за визначений період;

— сума податкових надходжень від одного суб'єкта господарської діяльності, тобто всі податкові платежі, які були сплачені одним платником податкових платежів за визначений період часу (П');

— кількість платників податків, тобто всі юридичні та фізичні особи — платники податкових платежів (п);

— обсяг податкового боргу. Він являє собою загальну суму заборгованості перед бюджетами всіх рівнів за визначений період часу. Він визначається за формулою:

Б = Б' х п'; (2.9)

— обсяг боргу одного суб'єкта господарської діяльності. Він являє собою обсяг податкового боргу одного суб'єкта господарської діяльності перед бюджетами всіх рівнів за визначений час (Б');

— кількість боржників, тобто вся кількість юридичних та фізичних осіб, які мають податкові борги перед бюджетами всіх рівнів (п').

2. Відносні показники:

—середній рівень процентної ставки. Він розраховується за формулою:

С._ср (%) = Q / Д, (2.10)

де Q — обсяг виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг за визна­чений період часу по окремому регіону;

Д — обсяг доходу, який підлягає оподаткуванню;

— середня сума податкових надходжень від одного суб'єкта господарської діяльності. Цей показник показує середній розмір податкового надходження від одного платника податкового платежу і розраховується за формулою:

П' = П / п; (2.11)

— середня сума податкового боргу одного суб'єкта господарювання, яка показує середню суму податкового боргу одного платника податкового платежу за визначений період часу і розраховується за формулою:

Б' = Б / п'; (2.12)

— середній рівень оподатковуваного доходу показує середній розмір доходу одного суб'єкта господарювання, який підлягає оподаткуванню, і розраховується за формулою:

Д'=П' / С._ср = П / (п х С._ср); (2.13)

— питома вага боржників податкових платежів у загальній кількості платників і розраховується за формулою:

N= n' / п; (2.14)

— питома вага податкового боргу у загальному обсязі податкових надходжень, яка розраховується за формулою:

Вп = Б / П. (2.15)

Виходячи з того, що сучасний темп зміни та збільшення знань є настільки великим, що стратегічне планування податкових платежів представляє собою єдиний спосіб прогнозування майбутніх проблем і можливостей в сфері оподаткування. Воно забезпечує вищому управлінню підприємством засіб створення планування податкових платежів на тривалий термін. Стратегічне планування податкових платежів дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого підприємство хоче досягти, допомагає уточнити найбільш придатні шляхи дій. Планування податкових платежів сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення щодо оподаткування, керівництво знижує ризик ухвалення неправильного рішення через помилкову чи недостовірну інформацію про можливості підприємства, чи про зовнішню ситуацію. Планування податкових платежів, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної мети усередині підприємства. Сьогодні в бізнесі стратегічне планування податкових платежів стає скоріше правилом, ніж виключенням.

Розробляючи систему стратегічного планування податкових платежів, кожне підприємство обирає для себе найприйнятнішу схему, яка, з одного боку, являє собою перелік необхідних формальних процедур, для виконання яких потрібні знання фахівців, а з іншого - передбачає поєднання елементів творчості зі здоровим глуздом керівників, які не дуже схильні витрачати час на витончені процедури планування податкових платежів. Система стратегічного планування податкових платежів не покладається на „природний плин” обставин у досягненні успіху, а базується на системі планів, які дають змогу перетворити цілі та стратегії в реальні досягнення. Найскладнішою проблемою є те, щоб зрозуміти, яким має бути стратегічний план податкових платежів, з чого він повинен складатися, щоб відповідати тим вимогам, які роблять його невід’ємним від розвитку підприємства.

Стратегічний план податкових платежів діяльності підприємства має бути:

- інструментом встановлення, документального оформлення та впровадження в повсякденну діяльність „стратегічного набору” підприємства;

- визначеним за термінами, зорієнтованим у майбутнє;

- визначеним за витратами;

- гнучким, який реагує на зміни в середовищі;

- чітким та зрозумілим для сприйняття;

- легким для пояснення та можливим для виконання.

Податковий стратегічний план має складну внутрішню структуру, що відображає багатоцільовий характер діяльності підприємства і зумовлює необхідність формування системи планів, проектів і програм. Для невеликих і середніх підприємств може розроблятися єдиний податковий план з відповідними розділами, а для великих підприємств і складних організаційних формувань - об'єднань кількох підприємств типу асоціацій, концернів і консорціумів - кожний розділ може мати вигляд розгорненого податкового плану або програми.

Податкові стратегічні плани, проекти та програми зорієнтовані на розвиток підприємства і за цих умов - на продовження його „життєвого циклу”.

Таким чином, лише взаємопов'язана система стратегічних, поточних та оперативних планів податкових платежів дає змогу здійснити необхідні перетворення на підприємстві.

Тема 3. Поточне податкове планування

3.1. Сутність та необхідність поточного податкового планування. Об’єкт та суб’єкти поточного податкового планування.

3.2. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
3. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
5. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
6. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
10. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив.

Переглядів: 1003