• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція № 11

Тема : «Артилерійські затвори»

Питання:

1.Призначення, класифікація і основні вимоги, що пред'являються до затворів.

2.Принцип побудови і дії клинового затвора.

3.Принцип побудови і дії поршневого затвора.

4.Допоміжні механізми затворів.

Навчально-матеріальне забезпечення:

демонстраційні схеми та слайди щодо затворів і стенди аудиторії № 1-145, навчальна література.

Навчальна література :

1. Корольков Н.Н. Основания устройства и конструкция орудий и боеприпасов наземной артиллерии. Войн. Издат. М.,-1976г. стр.146-161, 235-241.

2. Лопирев М. А. Учебник командора стр.62-75.

3. Савєльєв К.К., Болох О.Я.Основи побудови і конструкції артилерійських установок. СВМІ, 2006-124 с.

1.Артилерійські затвори – частина артилерійської гармати, призначена для замикання і відмикання каналу ствола.

Затвором називається пристрій, призначений для надійного замикання ствола при пострілі, виробництва пострілу, викидання стріляної гільзи або запальної трубки.

Затвор повинен задовольняти наступним основним вимогам:

- бути міцним і надійно з'єднуватися із стволом;

- забезпечувати герметичність ствола з боку гузівника в закритому поляганні при пострілі;

- безвідмовність у дії і безпека в експлуатації;

- зручність в обігу;

- простота пристрою і мінімальне число деталей;

- забезпечувати простоту і надійність пострілу;

- легкість заміни відповідальних деталей у разі поломки або несправності;

- забезпечувати можливість відкриття і закриття при будь-яких кутах піднесення гармати.

Для виконання цих вимог затвор повинен мати наступні механізми:

- замикаючий;

- відкриваючий і закриваючий (напівавтоматика);

- стріляючий або ударний;

- спусковий;

- повторного зведення;

- викидаючий;

- запобіжний.

Затвори АУ класифікуються по наступних основних ознаках:

- по ступеню автоматизації;

- по типу замикаючої ланки;

- за способом обтюрації порохових газів.

1) По ступеню автоматизації:

а) автоматичні, при яких всі операції по виробництву пострілу відбуваються за рахунок енергії порохових газів або енергії тією, що підводиться ззовні. Застосовуються в гарматах з високою скорострільністю в основному малого і середнього калібру.

б) напівавтоматичні, при яких у затвора частина операцій по виробництву пострілу здійснюється уручну, а частина автоматично. Застосовуються в сучасних АУ.

в) неавтоматичні – при яких всі операції по виробництву пострілу здійснюється уручну. Застосовуються в АУ крупного калібру з невисокою скорострільністю.

2) По типу замикаючої ланки:

а) клинові – затвори, замикаючою деталлю яких є клин. Вони бувають з вертикальним і горизонтальним переміщенням клина в гузівнику, при цьому затвори відкриваються – закриваються – «вниз» - «вгору»; «управо» - «вліво».

б) поршневі – затвори, замикаючою деталлю яких є поршень. Такі затвори відкриваються – «вгору», «управо», «вліво» на кут до 75°.

3) За способом обтюрації порохових газів:

а) гільзова – роль обтюратора виконує гільза.

б) безгільзова – роль обтюратора виконує спеціальний пристрій

Затвори розташовуються в спеціальних вирізах у гузівнику і після заряджання камори, щільно і міцно закривають ствол з гузівної частини.

2.Кліновий затвор призначений для надійного замикання каналу ствола при пострілі.

Кліновий затвор складається з:

- клина;

- кривошипа (1 або 2) з віссю і рукояткою відкриття.

Основною деталлю клинового затвора, що сприймає зусилля під час пострілу, є клин.

Клин має форму чотиригранної призми, передня грань якої робиться перпендикулярною до осі каналу ствола. Верхня і нижня грані клина паралелі осі каналу ствола, задня грань має незначний нахил до передньої грані (1°20¢¸1°40¢).

Такий пристрій клина забезпечує при русі його в гнізді гузівника остаточне досилання гільзи при заряджанні і майже повністю виключає сили тертя між клином і гільзою при відкритті затвора і полегшує відкриття і закриття затвора.

У клині, в його верхній частині, є напівкруглий виріз для проходу гільзи при досиланні її в канал ствола. Це дозволяє збільшити довжину клина без збільшення його шляху при відкритті і забезпечити більш стійкий рух клина в гнізді гузівника.

На передній поверхні клина є місця, які якнайбільше зношуються. Це виступи, які ударяють по плечах викидача, і виступи, за які зачіпляються лапки викидача при утриманні клина у відкритому положенні.

Для збільшення терміну життя клина в цих місцях робляться спеціальні вкладиші.

Для запобігання клина від тих, що прориваються через втулку капсуля порохових газів до передньої поверхні клина прикріпляється на гвинтах сталева загартована плитка, звана “дзеркалом” затвора. Розміри її відповідають діаметру дна гільзи.

У центрі дзеркала є отвір, вісь якого співпадає з віссю втулки капсуля, типа КВ, КВ, КВ, гільзи. Цей отвір є продовженням внутрішнього циліндрового вирізу в клині, в якому розміщується ударно-спусковий механізм.

У середній частині бічних граней клина є фігурні вирізи, по яких ковзають кривошипи механізму відкриття і закриття затвора.

Як правило, клинові затвори встановлюються на гарматах малого і середнього калібрів, що мають роздільно-гільзове і унітарне заряджання.

Кривошип призначений для переміщення клина при відкритті і закритті затвора і служить замикаючою ланкою механізму.

Кривошип, повертаючись разом з віссю, тисне на фігурний виріз клина і переміщає його вертикально або горизонтальне в гнізді гузівника. Оскільки задня грань нахилена до дзеркала під кутом 1°20¢ ¸ 1°40¢, рух клина відбувається не тільки вертикально або горизонтально, але і дещо вперед. При цьому клин передньою гранню досилає гільзу в камору, займаючи певне положення, замикаючи канал ствола. Кривошип не дає можливості переміщатися клину у зворотному напрямі. Кривошипи (1-2 шт.) насаджені на шліци осі, яка розміщується в нижній задній частині гузівника. На цій же осі на її правому торці укріплена рукоятка відкриття затвора в ручну.

При розрахунку клина на міцність, він розглядається як балка, вілнолежача на 2-х опорах і навантажена рівномірно розподіленим навантаженням, довжиною l= D_ДП, шириною b=D_ДН, де D_ДН- діаметр камори у гузівного зрізу.

Висота клина вважається по формулі h= 0,77 D_ДН , де s_n- допустима напруга на вигин матеріалу клина.

Розглянемо сили, діючі на клин.

При пострілі тиск порохових газів впливає через гільзу на передню грань клина і створює зусилля, яке передається через задню грань клина гузівника і направлена по осі каналу ствола. Це зусилля Рдн можна розкласти на дві складові:

Нормальну Р_N= Рдн cos a і Дотичну Ркл= Рдн sin a

Викиданню клина з гнізда протидіє сила тертя Fтр_. і направлена вгору.

Fтр_.= Р_N f, де

f – коефіцієнт тертя між матеріалом клина і гузівника.

Самовідрив затвора при пострілі неможливий оскільки Fтр_.> Ркл (щоб виключити самовідрив) або Рдн cos a > Рдн sin a, звідки f > tg a.

Коефіцієнт тертя f для сталевих поверхонь 0,08 - 0,1, отже a £ (4 - 6)° роблять a» (1- 2) ° у сучасних арт.установок.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 539