• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція № 27

Організаційно-методичні вказівки

Контрольна робота № 2.

Тема : «Тема : «Призначення, склад і дія РСЗВ, ПТКР, особливості їх експлуатації »

Навчальна ціль: перевірити знання курсантів, отриманих на лекціях, практичних та самостійних заняттях

з улаштування і дії РСЗВ, ПТКР .

Навчально-матеріальне забезпечення:

демонстраційні схеми та слайди щодо РСЗВ, ПТКР , вибухових речовин і стенди аудиторії № 1-145, 1-151, навчальна література.

Навчальні питання :

1. Призначення, склад і основні ТТХ комплексу РСЗВ «Град»

2. Пристрій і дія реактивного некерованого 122-мм (М-21 ОФ) снаряду.

3. Призначення, склад і основні ТТХ комплексу ПТКР «Малютка»

4. Загальний пристрій комплексу «Малютка» і взаємодія частин

5. Пристрій і робота ПТУРС 9М14 М

6. Призначення, склад і основні ТТХ комплексу «Фагот »

7. Загальний пристрій комплексу «Фагот» і взаємодія частин

8. Пристрій і робота ПТУРС 9М111

Навчальна література :

1. Остапенко Ю.И. Артилерійські установки і боєприпаси (основи будови). ВМФ, 1985.

2. Туркін П.І. під загальній редакції Блінова А.Д. “Курс артилерії”. Кн.1. “Загальні відомості”. Кн.4. Воєніздат, М., 1967.

3. Савєльєв К.К., Болох О.Я.Основи побудови і конструкції артилерійських установок. СВМІ, 2006- 124 с.. 2004.

4. Савельєв К.К. , Ткаченко Г.О. Будова боєприпасів .Академія ВМСУ, 2010-189с.

5. Савельєв К.К. , Ткаченко Г.О. Альбом рисунків для посібника Будова боєприпасів. Академія ВМСУ, 2010-124 с.

Заняття проводяться у відповідності з загальними організаційно-методичними вказівками до проведення контрольних робіт

Завдання на самостійну підготовку, вивчити:

питання , яки були розглянути .

Тема:« Основні поняття і визначення ракетної зброї »

Питання:

1.Основні поняття і визначення ракетної зброї.

2. Пускові установки ракет

Навчально-матеріальне забезпечення:

демонстраційні схеми та слайди щодо до ракетних комплексів, стенди аудиторії № 1-151, 1-145, навчальна література.

Навчальна література :

1. Ввідна лекція.

2. Ю.В.Богословській, О.Г.Сатіга "Автоматичне пілотування КР і ЗКР". З3-8.

3. Котіков Є..П. Крилаті і зенітні керовані ракети. ВМФ, 1982.

4. Котиків Є.П. Бойове спорядження і рухові установки ракет. ВМФ, 1979.

1.Ракетним озброєнням ( РО ) називається сукупність всіх типів ракет і спеціального устаткування, призначених для ураження морських, повітряних і наземних цілей, що несуть як корисний вантаж бойові частини. У ракетні частини зброя поступає у вигляді ракетних комплексів.

Комплекс включає :

-боекомплект ракет

-пускови установки

- засоби виявлення цілей

систему управління пуском і наведенням ракет на мету

наземне устаткування і засоби зберігання.

РАКЕТА - безпілотний літальний апарат, що здійснює політ під дією реактивної сили і несе корисне навантаження у вигляді БЧ. Основне ділення – некеровані і керовані.

ПУСКОВА УСТАНОВКА - комплекс пристроїв і механізмів, призначений для забезпечення зберігання ракет, що знаходяться в них, і їх надійного старту. ПУ бувають корабельними і береговими. Останні діляться на стаціонарних і рухомих.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПУСКОМ І НАВЕДЕННЯМ РАКЕТ У польоті (СУ) - комплекс радіоелектронних, рахунково-вирішальних і гіроскопічних приладів, призначений для контролю технічного стану апаратури, вироблення початкових даних для пуску ракет, управління пуском, а також наведення ракет у польоті. СУ ділиться на берегову систему наведення і бортову апаратуру управління.

НАЗЕМНЕ УСТАТКУВАННЯ - комплекс контрольно-перевірочної апаратури, транспортних і заправних засобів, що забезпечують зберігання, транспортування і підготовку ракет.

Ракети залежно від призначення, їх аеродинамічної форми, характеру траєкторії і цілей, що уражалися, діляться на крилатих, зенітних і балістичних.

КРИЛАТІ РАКЕТИ мають фюзеляж, що несуть площини (крило і хвостове оперення), на яких розміщуються органи управління :

- кермо напряму РН, що є складовою частиною вертикального оперення

- кермо висоти РВ, що є складовою частиною горизонтального оперення

- елерони (частина крила).

Призначені для ураження надводних і берегових цілей. Надводними є бойові кораблі, десантні судна і транспорт. Для їх виявлення і знищення на ракетах необхідно встановлювати ГСН, які до певного часу після старту знаходяться у вимкненому стані і включаються коли їх технічні можливості дозволяють виявити цілі. Береговими цілями є ВМБ, скупчення людей і техніка, вогняні засоби супротивника. Для їх знищення ГСН не застосовуються. КР в необхідній точці траєкторії переводиться в пікірування на мету під певним кутом.

КР здійснюють політ в щільних шарах атмосфери. Підйомна сила, що утримує їх в повітрі, створюється несучими поверхнями (крилами, оперенням) і корпусом.

Напрям польоту задається до старту розворотом пускової установки в напрям на мету і відповідним орієнтуванням бортових гироприборів. Висота польоту залежить від дальності до мети і вводиться у висотомір у вигляді тимчасової програми. Оскільки швидкість польоту ракети відома, то дальність вводиться у вигляді часу польоту. Старт КР похилий під постійним кутом ~ 15о. Траєкторії польоту визначаються характером мети і дальністю до неї, але мають загальні характерні ділянки .

Початкова ділянка 0-1 призначений для виведення КР на задану висоту Н _{П ЗАД}, яка вибирається залежно від дальності до мети і дальності дії ГСН. Маршова ділянка 1-3 основна по протяжності, на якому відбувається зближення ракети з метою. У крапці 2, яка вибирається залежно від дальності виявлення цілей ГСН і величини Н _{П ЗАД}, включається головка. На ділянці 2-3 відбувається виявлення цілей, вибір мети для поразки і її захоплення, тобто починається автоматичне стеження головки за метою, що дозволяє на ділянці 3-Ц здійснювати наведення на мету ракети.

Стрілянина проводиться як одиночними пусками, так і залпами з 2 – 24 ракет. Для ураження цілей застосовуються звичайний або ядерний боєприпас.

БАЛІСТИЧНІ РАКЕТИ ( БР ) є безкрилими і призначені для поразки тільки берегових цілей. У польоті вони описують балістичну траєкторію. Мають вертикальний старт. Напрям польоту задається наведенням ПУ в горизонтальній площині перед пуском. Дальність стрілянини – доданням у польоті певного програмного кута нахилу осі ракети у вертикальній площині і розгоном ракети під цим кутом до швидкості, що забезпечує політ на задану дальність. Досягши цієї швидкості двигун вимикається, відділяється головна частина, яка летить до попадання в ціль як вільно кинуте тіло, несучи тільки ЯБП. Головна частина може мати декілька головок автономного наведення, що розділяються, на задані цілі. Управління здійснюється тільки до виключення двигуна і відділення головної частини за допомогою бортових приладів.

Цілями для ударів БР є важливі стратегічні об'єкти ( адміністративно – промислові центри, військові бази, пункти управління).

ЗЕНІТНІ КЕРОВАНІ РАКЕТИ ( ЗУР ) – крилаті ракети, призначені для ураження повітряних цілей. Вони здійснюють політ в широкому діапазоні висот в межах щільних шарів атмосфери. Напрям польоту ЗУР при пуску задається розворотом ПУ. Цілями для них є КР супротивника, літаки і вертольоти. Стрілянина ведеться з ПУ, які можуть бути стаціонарними, рухомими і переносними.

Залежно від дальності дії ракетні комплекси по бойовому призначенню розділяються на:

- ТАКТИЧНІ

-ОПЕРАТИВНО – ТАКТИЧНІ і

-СТРАТЕГІЧНІ.

ТАКТИЧНІ використовуються на дальністях, при яких цілі можуть бути виявлені власними радіотехнічними засобами. Дальність дії таких комплексів 150 – 80 км.

ОПЕРАТИВНО – ТАКТИЧНІ забезпечуються інформацією про цілі зовнішніми джерелами – ВНП ( АВНП, КВНП, БВНП ). Дальність стрілянини 150-600 км.

СТРАТЕГІЧНІ призначені для поразки корабельних угрупувань і стратегічних об'єктів на дальністях більш 600км.

2. Пускові установки ракет - устройствоа (сукупність спеціальних пристроїв), призначені для розміщення, передстартової підготовки і пуску ракети в заданому напрямі; бойовий засіб ракетного комплексу. Назва пристроїв, вживаних для пуску ракет, характеризує напрям пуску (напр., ПУ вертикального пуску), особливості конструкції (напр., контейнерна), призначення або область застосування ПУ (напр., тактична, корабельна). Деякі пристрої отримали назви: пусковий стіл, пусковий верстат, авиац. пусковий пристрій і так далі Під назвою ПУ відомі також пристрої ширшого призначення, напр., шахтна ПУ, призначена для пуску ракет стратег. призначення; автономна самохідна ПУ (СПУ) для пуску такт. ракет і тому подібне.

По рухливостірозрізняють стаціонарні, напівстаціонарні і рухомі ПУ. Стаціонарні ПУ входять до складу стратегічних комплексів, комплексів протилітаковою (ПСО), протиракетною (ПРО), протикосмичної .оборони (ПКО), а також берегових проти- корабельних комплексів (ПРК). Вони можуть бути виконані у вигляді пускових столів і пускових споруд: наземних, напівзаглиблених (траншейних, ангарних, тунельних), шахтних. Напівстаціонарні ПУ є модифікаціями стаціонарних і в необхідних випадках можуть перебазуватися. Деякі з них розбираються поагрегатно і перевозяться за допомогою транспортних . засобів. Рухомі ПУ м. би. авіаційними, корабельними і наземними. Авіаційні . пускові пристрої (АПУ) розміщуються на літаках і вертольотах. По конструктивній схемі АПУ бувають полозкові (рейкові) і трубчасті; по місцю розташування — зовнішні , внутрішні і змішані.

Ріс.27. 1 . Типові схеми і основні елементи пускових установок (ПУ) ракет: а — IIУ похилого пуску; б — відкрита рухома ПУ вертикального пуску; у — шахтна ПУ; 1- - підстава: 2 - верстат; 3 - механізми наведення: 4- що направляє; 5 — пусковий стіл.

Мал. 27.2. Типи направляючих пускових установок: а) що направляє «нульової» довжини; б) - що рейкова направляє; у) — що трубчаста направляє.

Корабельні ПУ розміщуються на надводних кораблях і Пл. Підставою ПУ надводних кораблів служать спец. обладнані відсіки корабля або ділянки палуб, підставою ПУ ПЛ — спец. стакани (см Підводний пуск ракет). Наземні ПУ розділяються на ґрунтових і залізничних Ґрунтових ПУ м. би. самохідними, буксируваними, такими, що возяться, переносними. Пуск ракет з ПУ може здійснюватися при установці ПУ на рухомому засобі або на ґрунті. Переносні ПУ поелементно переносяться на невеликі відстані. Підставою такий ПУ служить опора (тринога). Заснованому залізничних ПУ є спец. обладнані платформи (вагони) .

За типом направляєрозрізняють ПУ з направляючої «нульової» довжини і ПУ з направляючої кінцевої довжини (рис 27. 2.). Що направляє «нульової» довжини зазвичай виконується у вигляді двох рознесених по довжині пристроїв важелів і характеризується невеликими масою і габаритами. При цьому обидва або одне з них м. би. поворотними, а ракета може мати як верхнє, так і нижнє кріплення на тій, що направляє. Що направляє кінцевої довжини відрізняється більш продовжить. механічним . контактом з ракетою на початковій ділянці її руху н и м. би. відкритою або трубчастою. Що відкрита направляє — рейковий пристрій, по (або під) к-рому за допомогою вузла кріплень ковзає ракета. Та, що трубчаста направляє виконується у вигляді ферми або суцільної труби з різною. формою поперечних перетинів, усередині якої розміщується ракета. З тих, що направляють у вигляді суцільної труби найбільш поширені металеві і пластмасові, т.з. пускові контейнери; вони бувають відкриті і глухі, одноразового або багаторазового користування. По кількості тих, що направляють ПУ м. б. з однією або безліч. що направляють.

По куту піднесенняракети, що направляє при пуску, розрізняють ПУ з постійним і змінним кутом піднесення. IIУ з постійним кутом піднесення направляє забезпечують пуск ракети при одному або неск. фиксир. кутах. ПУ, у яких кут піднесення направляє складає 90є, носять назву ПУ вертикального пуску. ПУ з постійним, фіксованим або змінним похилим кутом піднесення направляючої -. ПУ похилого пуску.

За способом заряджання ПУ бувають з автоматизовані ., механізовані і з ручним заряджанням тієї, що направляє (що направляють). Автоматизоване заряджання проводиться дистанційно, воно застосовується зазвичай на корабельних ПУ і деяких ПУ зеніт. ракетних комплексів з магазинами боєздатних ракет. Механізоване . заряджання здійснюється спеціальними кранами, установниками, транспортно-заряджаючими машинами і іншими підйомно-перевантажувальним устаткуванням за участю людини і застосовується практично на всіх наземних ПУ. Ручне заряджання при невеликій масі ракети проводять 1—2 людини. У деяких конструкціях ПУ їх магазини заряджають уручну (або механізований), а на ту, що направляє ракета подається автоматично зміні полярності командної напруги.

Завдання на самостійну підготовку, вивчити:

питання , яки були розглянути.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 648