Торгівельний цикл з точки зору інвестора

Установа-зберігач або адміністратор цінних паперів.Коли іноземні інвестори приймають рішення про вихід на нові ринки, вони повинні:

■ придбати місцеву валюту;

■ підібрати місцевого ліцензованого брокера;

■ призначити банк-зберігач цінних паперів.

Відсутність чи нестача надійних установ для зберігання або управління цінними паперами є однією з найбільш гострих інституційних проблем, які перешкоджають залученню іноземних інвесторів на ринки Центральної і Східної Європи. Інвестори призначають банки-зберігачі цінних паперів з різних причин, у тому числі й для забезпечення конфіденційності угод, обмеження кредитного ризику, захисту капіталу, збору інформації, виконання розрахунково-клірингових операцій від імені інвестора і взаємодії з банком-депозитарієм.

Ці послуги особливо важливі для таких інституційних інвесторів, як позикові і пенсійні фонди, які, зазвичай, підлягають суворим правилам внутрішнього аудиту, що вимагають забезпечення високого стандарту при використанні такого роду послуг. У випадку позикових фондів звернення до банків-зберігачів або адміністраторів цінних паперів, зазвичай, передбачається законом.

Депозитні розписки.З цим пов'язане більш інтенсивне використання Американських депозитних розписок або Міжнародних депозитних розписок як засобу, що дозволяє іноземним інвесторам купувати та продавати акції. Ці депозитні розписки являють собою права власності на акції, які зберігаються в депозитарії або в установі-зберігачі в країні місцезнаходження компанії, в ролі якого часто виступає відділення іноземного банку. Акції, представлені такими депозитними розписками, не обертаються на біржі країни розміщення компанії або в закордонній державі, де знаходиться інвестор. Разом з тим в закордонній державі виконуються угоди з депозитними розписками. Для участі в операціях на іноземній біржі ці депозитні розписки, зазвичай, повинні задовольняти тим самим умовам отримання біржового котирування (лістингу), що і всі інші акції, які обертаються на цій біржі. В залежності від конкретної держави депозитні розписки виконують і інші важливі функції для іноземного інвестора, наприклад, дозволяють збір дивідендів, що виплачуються на акції, і надають право голосу на річних зборах акціонерів.

Доступність інформації.В країнах Центральної і Східної Європи рівень доступної інформації для іноземних інвесторів відносно конкретних інвестиційних можливостей, біржової практики, послуг, валютного режиму і оподаткування в теперішній час обмежений. Інформація може бути недоступною внаслідок того, що вона не відповідає прийнятому у міжнародній практиці формату, не пропонується активно іноземним інвесторам, оскільки відсутня система класифікації інвестицій міжнародними рейтинговими фірмами. Реклама можливостей для портфельних інвестицій - завдання не тільки бірж і брокерських контор, але й банків та державних відомств.

Розрахунково-клірингові операції.Міжнародні інвестори з особливою увагою відносяться до надійності й швидкості виконання розрахунків.

Закінчення ринкової діяльності.Деякі законодавці і політичні діячі в Центральній і Східній Європі вбачають в ринках капіталу „пастки для грошей". На їх думку, інвестиції повинні залишатися в країні, а дивіденди і прирости капіталу підлягають реінвестуванню в місцеву економіку, якщо не в ту саму компанію. Цей погляд не прийнятний для міжнародних портфельних інвесторів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інвестиційні фонди	\|	Законодавство про компанії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.