• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Критерії економічної ефективності

Ефективність реалізації будь якого проекту характеризується системою показників, що відображують співвідношення витрат і результатів стосовно до інтересів його учасників. Розрізняють наступні показники ефективності проекту:

- показники комерційної (фінансової) ефективності, що враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

- показники бюджетної ефективності, що відображають фінансові наслідки здійснення проекту для федерального, регіонального чи місцевого бюджету;

- показники економічної ефективності, що враховують витрати і результати, зв'язані з реалізацією проекту, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників проекту і допускають вартісний вимір.

У процесі розробки проекту дається оцінка його соціальних і екологічних наслідків, а також витрат, зв'язаних із соціальними заходами й охороною навколишнього середовища.

Важливо зрозуміти, що порівнювати потрібно ситуацію "із проектом" із ситуацією "без проекту".

Саме по собі створення і впровадження нової продукції, послуги техніки тощо, не є самоціллю, а являє процес пошуку варіантів найбільш ефективного розміщення капіталу. З цих позицій ефективність створення виробництва і використання нової техніки повинна оцінюватися виходячи з величини норми прибутку на капітал базового (без проекту) і нового (проектного) варіантів. Кількісною оцінкою ефективності є показник називаний «коефіцієнт ефективності», що розраховується як відношення норми прибутку на капітал у новому (проектному ) варіанті до його базової величини і показує, у скільки разів норма прибутку на капітал у проектному варіанті перевищує відповідну величину базового варіанту:

; (4.1)

де

– коефіцієнт ефективності;

і – норма прибутку на капітал у новому і базовому варіантах відповідно.

Норма прибутку на капітал розраховується по наступному вираженню:

і , (4.2)

де

і – капітал у новому (проектному ) варіанті і його базовій величині;

– середньорічна величина прибутку по - му варіанті (проектному чи базовому).

Величина визначається виходячи з реальних результатів і поточних витрат при базовому і новому, проектному варіанті:

, (4.3)

де

- величина надходжень у t-м року;

– величина поточних (експлуатаційних) витрат у t-м року;

Т – повний амортизаційний або нормативний термін служби техніки;

t – число років, що відокремлює розрахункові значення від початку розрахункового року;

– значення розрахункового року;

і – норматив приведення різночасних результатів чи витрат відповідно;

При розрахунку величини середньорічного прибутку, приведення різночасних результатів і витрат необхідно здійснювати диференційовано, в залежності від реальної економічної природи кожного фінансового потоку. Це повною мірою відноситься як до фінансових потоків результатів виробництва, так і до фінансових потоків, зв'язаних з відшкодуванням відповідних елементів поточних витрат. Елементи поточних витрат різні по своїй економічній природі: амортизація основних засобів, оплата праці , відшкодування інших елементів витрат. Більш того, застосування прискореної амортизації так само вимагає використання окремого нормативу приведення різночасних витрат. Тому значення нормативів приведення необхідно встановлювати при оцінці ефективності кожного окремого нововведення, виходячи з руху дисконтних ставок по банківських кредитах, депозитним внескам і т.п. Крім того, величина нормативу приведення зв'язана з оцінкою ризикованості самого проекту і повинна враховувати як імовірність досягнення в майбутньому визначених економічних результатів, так і імовірність можливого збільшення поточних витрат.

У випадку, коли для базового варіанта немає можливості визначити величину норми прибутку на капітал, як база для порівняння вибирається середня величина процентної ставки банківського депозиту, що розраховується по групі виділених банків.

Ефективність і ефект - поняття різні. В економічній науці під ефектом мається на увазі різниця між отриманим результатом і витратами, що забезпечують цей результат. У комерційній діяльності кінцевим результатом є та частина балансового прибутку, що залишається в повному розпорядженні виробника після сплати податків і відсотків банку за отримані кредити. Ця частина прибутку іноді називається чистою. Її величина і є економічним ефектом, отриманим у результаті впровадження проектних рішень, необхідно тільки обґрунтовано виділити з загальної величини балансового прибутку ту її частину, що обумовлена саме результатом використання даного проекту. Для реалізації цієї процедури існує безліч найрізноманітніших способів, це і балансове ув'язування і метод експертної оцінки і факторний аналіз і методи теорії ігор, масового обслуговування і т.п. Кожний з них зв'язаний з необхідністю прибігати до визначених допущень, що саме по собі вже обумовлює імовірний характер одержуваних оцінок величини ефекту.

При рішенні задач, зв'язаних із заміною і модернізацією елементів матеріально-технічної бази (МТБ) підприємств транспортного сервісу, показник «норма прибутку на капітал» повинний враховувати розходження термінів служби елементів МТБ. У свою чергу, при виборі варіантів капітальних вкладень складові показника «норма прибутку на капітал» повинні бути відповідним чином дисконтовані.

Таким чином, вибір варіанту капітальних вкладень варто здійснювати виходячи з максимуму показника «норма прибутку на капітал», розраховуючи його на основі наступного вираження:

, (4.4)

де: – норма прибутку на капітал;

– i-й елемент результату (витрат) у t-м року;

– норматив приведення для i-го елемента результатів (витрат);

d – виражений у частках одиниці середній рівень процентної ставки банків по депозитних внесках;

– значення розрахункового року;

– розмір капітальних вкладень у t-м року;

У свою чергу, доцільність заміни елементів матеріально-технічної бази підприємств транспортного сервісу варто визначати з умови:

, (4.5)

де: – i-й елемент результату (витрат) до заміни МТБ у t-м року;

– i-й елемент результату (витрат) після заміни МТБ у t-м року;

– розмір капітальних вкладень у t-м року зв'язаний із заміною МТБ;

і – нормативний термін служби заміненої частини і той, яка буде замінена, відповідно МТБ;

і – фактичний термін служби заміненої частини і той, яка буде замінена, відповідно МТБ ;

- капітал від реалізації в t-м року замінної частини МТБ;

Інші позначення ті ж, що й у попередній формулі.

Таким чином, використання показника "норма прибутку на капітал" при плануванні і управлінні транспортними системами вимагає урахування всіх можливих наслідків, як на транспорті, так і в суміжних галузях, викликаних реалізацією того чи іншого проектного рішення.

Порівняння різних проектів (чи варіантів проекту) і вибір кращого з них можна так само робити з використанням наступних показників:

- чисте дисконтоване надходження (ЧДН) чи інтегральний ефект,

- індекс прибутковості (ІD),

- внутрішня норма прибутковості (ВНП),

- строк окупності,

- інші показники, що відображають інтереси учасників чи специфіку проекту.

Чистий дисконтоване надходження (ЧДН) визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена до початкового року, чи як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами. Величина ЧДН для постійної норми дисконту (Е) обчислюється по формулі:

(4.6)

де R_t – результати, що досягаються на t-му кроці розрахунку,

3_t – поточні витрати, здійснювані на тому ж кроці ,

Т – обрій розрахунку (тривалість розрахункового періоду); він дорівнює номеру t кроку розрахунку, на якому відбувається закриття проекту,

Е – постійна норма відсотка (дисконту), обґрунтована з урахуванням можливих ризиків реалізації проекту;

ЛТ – прогнозне значення ліквідаційної вартості майна на кроці закриття проекту.

Якщо ЧДН проекту позитивний, проект є ефективним (при даній нормі дисконту) і може розглядатися питання про його прийняття. Чим більше ЧДН, тим ефективніше проект. Якщо інвестиційний проект буде здійснений при негативному ЧДН, інвестор понесе збитки, тобто проект неефективний.

На практиці часто користаються модифікованою формулою для визначення ЧДН (CDD). Для цього від величини ЧДН віднімають приведені капітальні вкладення. Тоді:

, (4.7)

де: К – сума капіталовкладень на t - му кроці;

ε – норма дисконту капітальних вкладень

Модифікований показник ЧДН виражає різницю між сумою приведених ефектів і приведеної до того ж моменту часу величиною капітальних вкладень, зменшених на ліквідаційну вартість майна на етапі закінчення проекту.

Індекс прибутковості (ІD)являє собою відношення суми приведених ефектів до величини приведених капіталовкладень:

, (4.8)

Індекс прибутковості тісно зв'язаний із ЧДH: якщо ЧДH позитивний, то ІD>1 і, навпаки, якщо ІD>1, проект ефективний, якщо ІD<1 – неефективний.

Внутрішня норма рентабельності (ВНР)являє собою ту норму відсотка (дисконту) (Е), при якій величина приведених ефектів дорівнює приведеним капіталовкладенням. Іншими словами Е_вн(ВНР) є рішенням рівняння:

, (4.9)

Якщо розрахунок ЧДH проекту дає відповідь на питання, є він ефективним чи ні при деякій установленій нормі дисконту (Е), то ВНР проекту визначається в процесі розрахунку і показує яка норма дисконту обумовлює нульовий ефект капітальних вкладень, тобто при якому рівні ризиків проекту величина його ефекту буде рівна нулю.

Строк окупності є мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний ефект стає і надалі залишається позитивним. Іншими словами, це є період (вимірюваний у місяцях, чи кварталах, роках), починаючи з якого первісні вкладення й інші витрати, зв'язані з проектом, покриваються сумарними результатами його здійснення.

Строк окупності рекомендується визначати з використанням дисконтування результатів та витрат.

Поряд з вказаними критеріями, у ряді випадків можливі використання і ряду інших: інтегральної ефективності витрат, точки беззбитковості, простої норми прибутку, капіталовіддачі, тощо. Для застосування кожного з них необхідно ясне уявлення про те, які питання економічної оцінки проекту зрівнюються з його використанням і як здійснюється вибір рішення.

Жоден з перерахованих критеріїв сам по собі не є достатнім для прийняття проекту. Рішення про інвестування засобів у проект повинне прийматися з урахуванням значень усіх перерахованих критеріїв і інтересів всіх учасників інвестиційного проекту. Важливу роль у цьому рішенні повинна грати також структура і розподіл у часі капіталу, залученого для здійснення проекту, а також інші фактори; деякі з них піддаються тільки змістовному (а не формальному) урахуванню. Тому, вважаємо що перш за все у якості критеріїв слід використовувати показники:

- норма прибутку на капітал;

- норма прибутку на поточні витрати.

Норма прибутку на капітал зіставляється зі ставкою банківського відсотка по депозитах, і, виходячи зі співвідношення, робиться висновок про ефективність створення підприємства.

Норма прибутку на поточні витрати зіставляється з аналогічними підприємствами і робиться висновок про ефективність даної форми організації компанії.

Існує визначений ступінь ризику, що полягає в помилках у розрахунках, або в прогнозуванні. Тому необхідно визначити ступінь ризикованості проекту, тобто наскільки стійка компанія до визначених ризиків (наприклад: способом експертних оцінок чи математичного моделювання).

Найбільш простий спосіб складається в розрахунку песимістичних величин економічних показників, тобто наскільки малими можуть виявитися доходи компанії, великими витрати і т.п..

5. ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ СЕРВІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План лекції

Читайте також:

1. АГД як галузь економічної науки
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
4. Алгебраїчні критерії стійкості
5. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
6. Аналіз економічної та неекономічної результативності маркетингової діяльності
7. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
8. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
9. Аналіз ефективності використання оборотних активів
10. Аналіз ефективності використання основних засобів.
11. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
12. Аналіз ефективності інвестиційних проектів

Переглядів: 1001