Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Внесення прокурором документів реагування на усунення виявлених порушень закону, контроль за їх реальним усуненням.

Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами особистих прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до своєї компетенції і в межах наданих прав, визначених у ст.ст. 6, 20,44 Закону України “Про прокуратуру”, за виявленими порушеннями закону прокурор вживає всі передбачені Законом форми і методи прокурорського реагування.

Правовими формами реагування прокуратури на виявлені порушення законів є протест, припис, подання, постанова про дисциплінарне провадження, передбачені статтями 21 - 24 Закону України “Про прокуратуру”.

Окремо слід зупинитись на таких формах документів прокурорського реагування як вказівка та постанова, що передбачені ст. 45 Закону України “Про прокуратуру”. Ці документи реагування, характерні лише для даного напрямку прокурорського нагляду, оскільки вносяться при виявлені порушень, пов’язаних з порядком і умовами тримання затриманих, заарештованих, засуджених, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, які є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.

Пунктом 2 частини 2 статті 44 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення незаконних актів адміністрації попереднього ув’язнення, позбавлення і обмеження волі та місцями застосування заходів примусового характеру прокурор має право зупинити виконання таких актів, опротестувати або скасувати їх.

Постановою прокурор скасовує буд-які незаконні рішення посадових осіб (зазвичай це постанови) щодо порядку і умов тримання осіб, до яких застосовано примус ( незаконне поміщення в дисциплінарний ізолятор, карцер тощо ). У постанові зазначаються виявлені порушення закону, підстави і мотиви прийнятого рішення, сформульовані вимоги прокурора щодо їх усунення та негайного виконання постанови. Вона підписується прокурором і завіряється печаткою.

Вказівка прокурора може бути як письмовою, так і усною. Усні вказівки спрямовані на усунення поодиноких, незначних порушень. Письмові вказівки даються в довідці перевірки або окремим документом. Зміст і форма вказівки, як окремого документу реагування, вироблені практикою. Доречно у даному документі ставити питання і про притягнення до відповідальності службових осіб, які допустили порушення закону, її зміст повинен відповідати вимогам ст. 25 Закону України “Про прокуратуру “.

Слід констатувати, що виходячи із ст. 56 Закону України “Про прокуратуру“: “Роз’яснення поняття “прокурор”, - постанова і вказівка вноситься прокурором, заступником прокурора, старшими помічниками і помічниками прокурора, начальниками управлінь відділів, їх заступниками, старшими прокурорами і прокурорами управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції. Тобто, зазначений документ реагування має право вносити любий із працівників прокуратури, на якого поширюється дія зазначеної норми.

При здійсненні нагляду за додержанням законів адміністрацією установ попереднього ув’язнення, позбавлення і обмеження волі та місцями застосування заходів примусового характеру, у фінансово-господарській діяльності, про санітарно-епідеміологічний стан, охорону навколишнього природного середовища, пожежну охорону, додержання бюджетного та податкового законодавства тощо, прокурор використовує загальнонаглядові повноваження ( ст. 20 Закону України “ Про прокуратуру “).

У разі встановлення, що адміністрація органів і установ прийняла акти нормативного характеру або правозастосовчі, але вони не мають відношення до застосування заходів примусового характеру і не відповідають закону, то ці акти підлягають опротестуванню. Це як правило накази, листи, розпорядження тощо по управлінню (відділу), установі.

На такі акти прокурор приносить протествідповідно до ст. 21 Закону України “Про прокуратуру“. В інших випадках незаконні акти скасовуються постановами прокурора.

У протесті ставиться питання не тільки про скасування незаконного акту, окремого його положення, або приведення його у відповідність з законом, а також про припинення незаконної дії посадової особи, яка його видала, та поновлення порушеного права. Протест приноситься органу, який його видав, або до вищестоящого органу. Якщо виявлені у ході перевірки порушення закону носять явний характер і можуть потягти за собою суттєву шкоду інтересам громадянина або державі, прокурор може внести припис про усунення порушень, який повинен відповідати вимогам ст. 22 Закону України “Про прокуратуру”. У даному випадку прокурор у приписі вимагає усунути явні порушення закону.

Стосовно посадових осіб, які допустили порушення закону при триманні громадян в установах виконання покарань та місцях застосування інших примусових заходів, пов’язаних з обмеженням їх особистої свободи, прокурор зобов’язаний порушити дисциплінарне провадження відповідно до ст. 24 Закону України “Про прокуратуру“.

З приводу допущених чисельних типових порушень законодавства при додержанні законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів в діяльності органів управління або контролю, прокурором на підставі їх узагальнення вноситься подання відповідно до ст. 22 Закону України “Про прокуратуру”.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору. У зазначеному документі прокурор також пропонує притягнути до дисциплінарної відповідальності конкретних посадових осіб, з вини яких допущені порушення.

Якщо прокурором встановлено, що за поданням не вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, доцільно внести подання до вищестоящого органу.

Приписи, протести, подання та постанова про дисциплінарне провадження згідно з вимогами ст. 56 Закону України “Про прокуратуру“ вносяться лише прокурором або його заступником. Інші працівники органів прокуратури, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь, відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь, відділів такими повноваженнями не наділені.

Документи прокурорського реагування повинні відповідати вимогам ст. 25 Закону України “Про прокуратуру”. У них обов’язково повинно зазначатись: а) ким допущено порушення закону; б) яке його положення порушено; в) в чому полягає це порушення; г) вимоги щодо вжиття посадовою особою або органом заходів для його усунення; д) в який строк порушення закону повинно бути усунуте.

Якщо встановлено, що за результатами розгляду документів реагування не вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, то відповідно до ст. ст. 254 - 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прокурор вправі порушити адміністративне провадження щодо службової особи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-6 КУпАП (Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора). Провадження про адміністративне правопорушення прокурор може порушити у межах строку накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення у випадках, якщо винні службові особи з будь-яких причин не булі притягнуті до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення фактів фальсифікації, підробки постанов, протоколів, актів та інших службових документів, адміністративних чи дисциплінарних проваджень, незаконних затримань тощо, які потягли за собою порушення конституційних прав громадян із настанням наслідків, а також при виявлені фактів зловживання або перевищення службових повноважень службовими особами, застосування катування, інших порушень, що мають ознаки злочину, проводиться перевірка і приймається одне із рішень в порядку та в строки, визначені ст. 97 КПК України.

Аналіз вивчення документів прокурорського реагування, які надходять до Генеральної прокуратури України, та результати виїздів в регіони, свідчать, що вони не завжди відповідають вимогам закону.

Зокрема, назва документу реагування не завжди відповідає його змісту, наприклад: “Подання про усунення порушень законодавства при розгляді заяв і пропозицій громадян ( замість того, щоб зазначити про усунення порушень Закону України “Про звернення громадян”) або подання про усунення порушень та упущень в діяльності адміністрації установи чи місця застосування інших примусових заходів щодо повернення дебіторської заборгованості, подання про збереження власності.

Слід зазначити, що документи прокурорського реагування вносяться з метою усунення порушень закону, проте у багатьох з них йдеться посилання на порушення норм відомчих нормативних документів (наказів, інструкцій, розпоряджень, листів) нагляд за додержанням вимог яких прокурор не здійснює, наприклад: “Подання про порушення вимог законодавства про додержання вимог режиму”, в якому іде мова про порушення відомчого наказу ДДУПВП №275 від 25.12.2005, яким затверджено „Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань”.

Також непоодинокі випадки коли не зазначаються посади, прізвища службових осіб, в результаті дій чи бездіяльності яких виявлені порушення стали можливими. Не ставиться питання про їх відповідальність. Зміст довідки дублюється в описовій частині подання, тому ці документи часто великі за обсягом, перенасичені статистичними даними без належного їх аналізу і висновків.

Іноді в резолютивній частині документу прокурорами визначаються неконкретні вимоги: “Розглянути вказівку та вжити дієвих заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень та недопущення їх в майбутньому”.

Мають місце факти внесення документів прокурорського реагування не уповноваженими на це прокурорами. Наприклад, за результатами перевірки начальнику слідчого ізолятору замість вказівки старшим прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області направлено припис про усунення порушення ст. 8 Закону України „Про попереднє ув’язнення”.

При внесенні документів прокурорського реагування в обов’язкову порядку необхідно посилатися на вимоги конкретного пункту, статті закону, порушення вимог яких допущено працівниками піднаглядних органів чи установ, а не на вимоги відомчих інструкцій та наказів.

Документ прокурорського реагування повинен містити у собі:

1) вступну частину – прізвище, ініціали та посаду особи чи найменування органу, якому адресується документ, назва документу, дата і місце його винесення, а стосовно постанови – посада, класний чин, прізвище, ініціали прокурора чи його заступника;

2) описово – мотивувальну частину – джерело інформації про порушення закону, ким та яке його положення чи вимога порушені, в чому полягає виявлене порушення, причини та умови що сприяли їх допущенню, посилання на норму закону, якою керується прокурор при внесенні документу реагування (ст.ст. 21, 22, 23, 24, 44, 45 Закону України “Про прокуратуру“).

3) заключну ( резолютивну ) частину – вказівки на те, що необхідно зробити для усунення порушення закону, а також щодо вирішення питання про відповідальність конкретних службових осіб, які допустили порушення.

У всіх документах прокурорського реагування повинно вказуватись, що він підлягає обов’язковому розгляду у встановлений законом строк і про наслідки повідомляється прокурору, а також роз’яснюється можливість вжиття до службових осіб заходів адміністративного впливу ( за ч. 2 ст. 185-6 КУпАП) у разі неналежного їх розгляду. Службовій особі або органу, якому внесено припис, роз’яснюється право на його оскарження.


Читайте також:

  1. III. Контроль знань
  2. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
  4. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  5. V. Класифікація і внесення поправок
  6. VII Контроль постачальника
  7. Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив.
  8. Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив.
  9. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  10. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
  11. Аналіз документів
  12. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.




Переглядів: 1514

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стан роботи із запобігання злочинам та іншим правопорушенням. | Складання довідок за результатами перевірок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.