• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

Лекційне заняття 16

Самостійне опрацювання

Тема 9. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України

Лекція 16 (2 год.)

1.Характеристика технічного забезпечення в АІС „Податки”.

2.Функціональне забезпечення інформаційної системи податкової служби.

3.Характеристика організаційного забезпечення в АІС „Податки”.

Лекція 15 (2 год.)

4. Характеристика програмного забезпечення в АІС „Податки”, його основні властивості. Районний, обласний, центральний рівень АІС „Податки”.

5.Технологія подання податкової звітності платниками в електронному вигляді до органів ДПС України.

6.Технологія приймання та первинної обробки податкової звітності в електронному вигляді.

Рекомендована література: 1,2,3,7,11,23,26,29,33,34,38,44,46,56,59

Практичне заняття №3 ( 2 год.)

Практичне заняття №4 (2 год.)

Тема 8. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України (6 год.)

1. Напрями вдосконалення інформатизації податкової системи України

2. Система документообороту в податкових інформаційних системах.

3. Зовнішні інформаційні зв’язки.

Рекомендована література: 1,4,7,8,10,12,25,28,48,53

1. Напрями вдосконалення інформатизації податкової системи України

До пріоритетних напрямків вдосконалення інформатизації ДПА України на даному етапі слід віднести:

• створення і розвиток програмно-апаратних комплексів для забезпечення функціонування автоматизованих інформаційно-аналітичних систем центрального та обласних рівнів податкової служби;

• створення корпоративного комп'ютерно-телекомунікаційного середовища, що пов'язує воєдино всі рівні податкової служби;

• створення та насичення районних податкових адміністрацій АРМ, об'єднаними локальними інформаційними мережами, для забезпечення ефективної взаємодії користувачів з корпоративним комп'ютерно-телекомунікаційним середовищем;

• створення типового математичного забезпечення для розв'я­зання функціональних задач податкової служби обласного та районного рівнів;

• впровадження новітніх методів, засобів, технологій для ав­томатизованого виявлення прихованих неплатників податків і ті­ньових елементів економіки, підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів;

• підготовка і перепідготовка кадрів у галузі нових інформа­ційних технологій і їх використання в податковій службі.

Інформатизація податкової служби є складником Національ­ної програми інформатизації України. Тому при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї проблеми, слід дотримуватись принципів сумісності об'єктів інформатизації ДПАУ та інших ор­ганів державного управління. Крім того, повинні враховуватися угоди України із зарубіжними країнами, особливо з країнами СНД, з питань оподаткування, а також враховуватись досвід ін­ших країн в сфері інформатизації податкових служб.

У зв'язку з реформуванням підрозділів Міністерства внутріш­ніх справ по боротьбі з кримінальним ухиленням від оподатку­вання в податкову поліцію та об'єднання їх з податковою адміні­страцією гостро постала проблема їх інформатизації.

Сьогодні всі ДПА України всіх рівнів обладнані поштовими вузлами, що працюють в режимі електронної пошти по комуто­ваних каналах зв'язку з використанням персональних комп'юте­рів та модемів. Використовується шість різних поштових про­грам (Т-МаіІ, FrontDoor, РгоСаггу та ін.), уніфікованих в частині стандартів, цю регламентують передачу файлів. Ведуться роботи щодо вибору єдиної поштової системи, інтегрованої з системами документообороту.

При створенні АІС необхідно розглянути можливість модерні­зації електронної пошти та використання її як резервної системи в разі відказів телекомунікаційної мережі.

Основні завдання, вирішення яких покладається на автомати­зовану інформаційно-аналітичну систему, такі:

• підвищення оперативності, достовірності та якості інформації. яка використовується для прийняття рішень та забезпечення конт­ролю за повним та своєчасним надходженням коштів до бюджетів;

• істотне підвищення продуктивності праці службовців дер­жавних податкових адміністрацій внаслідок використання сучас­них інформаційних технологій у роботі податкових служб на кож­ному з етапів: від введення первинних документів до аналітичної обробки інформації;

• аналіз економічного стану підприємств, регіонів, галузей у різних аспектах для вироблення науково обгрунтованих рішень з питань податкової політики, розробки рекомендацій для створен­ня передумов для залучення «тіньового» грошового обороту до офіційного;

• створення баз знань та даних на центральному і обласному рівнях і забезпечення оперативного обміну інформацією по між­відомчих системах зв'язку з митними, фінансовими органами, органами державної влади, статистики, іншими міністерствами та відомствами з метою посилення фіскально-регулювальної функ­ції ДПА;

• реалізація принципово нової технології взаємодії між плат­никами податків та податковою адміністрацією — «електронної звітності», що дозволить суттєво знизити витрати на перевірку звітних документів платників податків, значною мірою скоротить витрати часу платників податків на взаємодію з податковою ад­міністрацією, а також дозволить сформувати бази даних для ана­лізу господарської діяльності.

Для вирішення широкого спектра проблем податкової діяль­ності необхідно вжити певних заходів щодо реформування галу­зевої інформатики:

• з метою забезпечення податкових службовців інформацією, якість якої адекватна складності розв'язуваних задач, створити на базі сучасних технологій розподіленої бази даних Центральну ба­зу даних (ЦБД) з можливістю постійного віддаленого доступу до ЦБД з ДПА районного рівня для оперативного отримання інфор­мації за кожним із зареєстрованих платників;

• провести істотну «математизацію» аналітичної діяльності різ­них підрозділів податкових адміністрацій всіх рівнів, насамперед щодо діяльності центрального апарату, з широким використанням в аналітичних задачах сучасних методів математичної статистики;

• з метою переходу від одноманітного уніфікованого принци­пу аналізу та формування керуючих впливів до диференційова­ного, згідно з особливостями економіки та «податкових парамет­рів» даної області, створити «інформаційні портрети» областей і регіонів, визначити впливові «податкові параметри»;

• розробити технологію нагромадження динаміки змін подат­кових показників (звітність) та впровадити адекватні методи їх аналізу;

• ввести принцип обґрунтування розробки і впровадження за­вдань статистичних звітів та аналізу з метою оцінювання їх доці­льності та очікуваних економічних результатів;

• вирішити проблему ефективної інформаційної підтримки ді­яльності податкової поліції, яка є важливою ланкою податкової служби, з урахуванням специфіки оперативної роботи, з макси­мальним задоволенням жорстких вимог до якості та режимів функціонування інформаційної системи ДПА (швидкодія, ступе­ні захисту інформації і т. ін.);

• розробити й упровадити різноманітні засоби інформатики для спілкування та виховання податкової дисципліни платників.

Оскільки обсяги статичної, умовно-статичної та динамічної інформації значні, необхідно опрацювати:

• рівні деталізації даних для кожного зі структурних рівнів ДПА: район, область, держава;

• принципи побудови розподіленої інформаційної бази подат­кової служби.

Окреме важливе завдання полягає у створенні ефективної сис­теми обробки та контролю податкових декларацій фізичних осіб на базі головного та регіональних обчислювальних центрів із ви­користанням технологій сканування форм і електронного документообороту, ключовою ланкою в яких повинно бути викорис­тання ідентифікаційного номера фізичної особи.

Одна з основних проблем ефективного використання електрон­ного документообороту — відсутність стандартизованого поняття електронного документа, стандартів і технологій обертання елект­ронних документів. Ця сфера потребує докладного опрацювання. Результатом має бути комплекс стандартів і технологій, прийнятий до використання відомствами та платниками, що забезпечить пере­хід до безпаперових технологій електронного документообороту.

Визначити як першочергове завдання створити й погодити ба­зовий стандарт електронного документообороту, який визначає основні поняття в зазначеній сфері:

• визначення методологічної, нормативно-правової бази елек­тронного документа, ознак, які перетвоюють електронну струк­туру на документ;

• визначення стандартів, технологій і процедур введення па­перового документа до електронного документообороту і надан­ня йому юридичного статусу електронного документа;

• визначення стандартів, технологій і процедур зведення елек­тронного документа до паперового вигляду, надання йому юри­дичного статусу документа;

• визначення стандартів, технологій і процедур обміну елект­ронними документами.

Такі вимоги задовольняються за умови використання нової інформаційної технології, яка передбачає наявність трирівневої структури обробки даних. Така структура забезпечить:

v у районних державних податкових інспекціях:

• доступ до єдиного інформаційного поля районної ДПА з усіх прикладних програм з використанням малопотужних комп'­ютерів, якими обладнано переважну більшість районних ДПА за допомогою єдиної програми — інтерфейсу користувача;

• можливість якісної роботи з прикладними програмами кори­стувачів з невисокими професійними навичками;

• здійснення віддаленого супроводження баз даних та прикла­дних програм;

• створення передумов для повноцінного виконання функцій ДПА, пов'язаних з необхідністю обміну даними з іншими підроз­ділами податкової служби різних рівнів (район, область, центр);

v в обласних державних податкових адміністраціях:

• можливість якісного агрегування даних районних рівнів на основі єдиних відповідних засобів;

• аналіз та розв'язання регіональних задач в умовах розподі­леної інформаційної структури податкової служби наявними ти­повими засобами системи;

v в Державній податковій адміністрації України:

• організацію автоматизованої системи збору й аналізу стати­стичної інформації, податкової інформації загальнодержавного рівня;

• виконання функції автоматизованого керування і супрово­дження баз даних і програмних продуктів, які експлуатуються в структурі Державної податкової адміністрації України.

Автоматизована ІС ДПА України здатна повнофункціональне здійснювати основну діяльність лише в разі необхідного техніч­ного оснащення всіх ДПА. Надалі з нарощуванням потужності технічних засобів необхідно додержувати таких принципів:

• насамперед надавати техніку ДПА, що забезпечують найбільший процент надходжень до бюджету, та ДПА, які мають на обліку багатьох платників податків. Такий самий підхід потрібен у разі розподілу техніки на рівні областей та міст обласного підпо­рядкування, які обслуговують велику кількість платників податку;

• поряд з укомплектуванням ДПА персональними комп'ю­терами потрібно змістити акценти в напрямку придбання та за­безпечення потужними серверами великих податкових адмініст­рацій, особливо обласних, та ДПА України;

• придбавати техніку в основному у вітчизняних товаровироб­ників, що дозволить у перспективі розвинути власну сучасну матеріально-технічну базу, зменшити залежність від зарубіжних фірм, особливо в частині цінового диктату, та зменшити загальні витрати на інформатизацію;

• придбавати технічні засоби слід на конкурсних засадах.

Забезпечення технічними засобами ДПА має відбуватися з урахуванням трирівневої інформаційної технології обробки да­них, побудови корпоративної мережі та наявності різних катего­рій користувачів, яких за технологічними операціями можна по­ділити на:

• категорія І— введення даних, обмін даними;

• категорія П — контроль отриманих даних, підготовка й ви­користання довідкової, статистичної та звітної інформації;

• категорія Ш— багатофункціональний аналіз інформації;

• категорія IV—адміністрування (керування) і підтримка в роботоздатному стані інформаційної інфраструктури ДПА.

Користувачі категорії І забезпечуються персональними та мережними комп'ютерами, технічними та програмними засобами автоматизованого введення з паперових і електронних носіїв, за­собами аутентифікації електронних документів.

Категорія II користувачів потребує потужніших технічних та програмних засобів середнього рівня для виконання функціо­нальних обов'язків.

Технічні засоби для користувачів категорії III є потужними робочими станціями, здатними за визначений час розв'язувати широкий спектр аналітичних задач з можливістю створення за­критих для стороннього доступу баз даних у власних підмережах загальної корпоративної мережі.

Користувачі категорії IV підтримують у робочому стані обчи­слювальні і програмні ресурси, які використовуються насамперед для підтримки роботи систем обміну даними, систем керування базами даних, сховищ даних. Технічні засоби цього рівня мають будуватися на базі структур, які дозволяють створювати необхід­ні потужності для різних рівнів ДПА та нарощувати їх без втрат попередніх інвестицій.

Прикладне програмне забезпечення має розроблятися з вико­ристанням сучасних інструментальних засобів (наприклад, САSЕ-технологія), які дозволяють підтримувати єдину базу даних прое­кту, одночасну працю групи розробників, забезпечують наскрізну підтримку життєвого циклу системи, підтримку візуальних засо­бів проектування, автоматизацію кодування, уніфікований корис­тувацький інтерфейс, інформаційне забезпечення розробників, документування проекту. Для забезпечення тісної взаємодії різ­них підрозділів податкової служби як в технологічному, так і в інформаційному плані, необхідна комплексна автоматизація функ­цій кожного підрозділу.

Телекомунікаційна мережа (ТМ) ДПА України має містити дві основні підсистеми:

• високозахищену власну корпоративну телекомунікаційну мережу ДПА України;

• загальнодоступний з національних та світових телекомуні­каційних мереж сегмент ТМ ДПА для доступу до відкритих та презентаційних інформаційних ресурсів ДПА України.

Основною метою створення ТМ ДПА є забезпечення форму­вання, супроводження та доступу користувачів до корпоративних інформаційних ресурсів, налагодження оперативної інформаційної взаємодії на всіх рівнях системи установ та підрозділів ДПА України, а також відповідних органів державної влади України на основі сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій.

Адекватне рішення для досягнення цієї мети — створити інте­гровану корпоративну мережу, що забезпечує передавання голо­су, факсу, даних та відеосигналів в режимах дротового та бездро­тового зв'язку. Ця мережа з інтегрованою системою управління має утворити основу інформаційної інфраструктури ДПА та гну­чке середовище для впровадження й реалізації нових видів теле­комунікаційного та інформаційного сервісу.

Основою ТМ ДПА є магістральна, зонові та місцеві мережі первинної мережі зв'язку України з першочерговою орієнтацією на використання цифрових каналів зв'язку, а також використання відповідних ресурсів національної телевізійної мережі України.

Об'єднання інформаційних і телекомунікаційних мереж всіх підрозділів та установ ДПА України потягне за собою значне збільшення обсягу циркулюючої інформації різних типів та при­значення. Тому при побудові ТМ ДПА необхідна розробка і впро­вадження нормативно-правових, організаційно-технологічних та технічних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки згід­но з такими принципами:

• забезпечення гарантії інформаційної безпеки для всіх суб'­єктів ТМ ДПА на основі єдиних затверджених стандартів;

• розподілу відповідальності між різними суб'єктами у різних сегментах ТМ ДПА;

• реалізація програмно-апаратного захисту для управління за­собами та ресурсами ТМ ДПА;

• неприпустимості отримання забороненої інформації через сегменти ТМ ДПА, що приєднані до мереж загального користу­вання, з реалізацією в разі необхідності фізичної ізоляції цих се­гментів від корпоративної мережі.

Для досягнення поставленої мети доцільно виконувати роботи в таких напрямках:

• впровадити пілотний проект у Києві та його районах, розгорну­вши паралельно роботи з виявлення та усунення недоліків проекту, доповнення його необхідними функціями та розробки і впроваджен­ня ряду типових проектів з огляду на різнотипність ДПА (районні, міські, міські з районним поділом) і обсяги виконуваних ними робіт;

• розробити функціональний прототип системи обласного рів­ня та впровадити насамперед в областях, які суттєво впливають на формування бюджетів, з використанням комутованих каналів;

•здійснити ряд етапів з впровадження пілотного проекту у Києві та його районах, розгорнувши паралельно роботи з вияв­лення та усунення недоліків проекту; розробки та впровадження функціонального прототипу системи обласного рівня та системи центрального рівня, використовуючи спочатку існуючу (можли­во, модернізовану) систему електронної пошти та першу чергу ТМ на основі прямих виділених каналів зв'язку;

• до 2002 року завершити роботи зі створення АІС на базі повномасштабної ТМ ДПА.

Основні результати, очікувані від реалізації концепції АІС по­даткової служби України, мають бути такі:

• забезпечення інформаційного базису для створення дієвої та ефективної загальнонаціональної системи податкової служби;

• безперервне та стійке зростання надходжень до бюджету від податків не за рахунок підвищення податкових ставок;

• створення умов для зменшення обсягів «тіньової економіки»;

• зниження криміногенності становища за рахунок зменшення обсягів необлікованих грошових коштів;

• поліпшення соціальної захищеності громадян та запобігання соціальній напрузі в суспільстві завдяки збільшенню дохідної ча­стини бюджету;

• забезпечення якісного контролю за повнотою і своєчасністю надходжень до бюджету;

• зменшення питомої ваги витрат у загальнодержавному бю­джеті на утримання апарату ДПА.

2. Система документообігу в податкових ІС

В управлінській діяльності інформаційне забезпечення досить тісно пов’язане з документаційним забезпеченням. Документаційне забезпечення управління – діяльність спеціальних працівників або підрозділів органів ДПС щодо створення документаційної інформаційної бази на різних носіях для використання управлінським апаратом у процесі реалізації його функцій.
Основною складовою частиною документаційного забезпечення є діловодство – діяльність, що охоплює створення документів та організацію роботи з документами: організацію документообігу, використання інформаційно-пошукових систем документів органу, контроль виконання документів і підготовку їх для передачі в архів.

Значення документаційного забезпечення полягає в тому, що в загальному обсязі управлінської роботи (за різними оцінками) до 60–70 % займають операції з документами. Інформація, яка в них міститься, може бути використана тільки після проведення ряду діловодних операцій (фіксації, обробки, систематизації тощо) [29, 167].

Основним носієм інформації у сучасному апараті управління є документ, за допомогою якого здійснюються ділові зв’язки. Тому раціоналізація діловодства є важливим напрямом наукової організації праці працівників сфери управління. З ускладненням керованих процесів зростає обсяг документообігу.

Причини зростання обсягів управлінської інформації можуть бути як об’єктивні, так і суб’єктивні:

– об’єктивні – причини, які визначаються збільшенням масштабів і зростаючою складністю керованих систем, а також вирішуваних ними завдань;

– суб’єктивні – причини, зумовлені відсутністю науково-обґрунтованих комплексів документів, які є необхідними та достатніми для документування процесу управління, а також недосконалістю технології роботи з документами у процесі управління.

Ці ж причини зумовлюють переважно і недостатню якість підготовки документів.

Документ – передбачена законодавством матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві.
Первинний документ – документ, що містить вихідну інформацію.
Вторинний – документ, що є результатом аналітико-синтетичної та іншої обробки одного або кількох документів.

Залежно від кола питань, вирішуваних органом, обсягу та характеру його компетенції, порядку розв’язання питань, а також обсягу та характеру взаємозв’язків з іншими органами, установами можуть формуватися системи діловодства, серед яких найбільш уживані:

– централізована – усі документи (вихідні, вхідні, внутрішні) реєструються в одному місці (канцелярія, секретаріат);

– децентралізована – допускається реєстрація документів у кількох місцях за умови річного документообігу 100 тисяч і більше, а також за наявності територіально уособлених структурних підрозділів та певних особливих умов роботи;

– змішана – найбільш важлива внутрішня документація та переписка керівництва реєструється у канцелярії, решта документів – у структурних підрозділах.

В умовах обширного документообігу великого значення набуває правове його регулювання, яке здійснюється через інструкції та положення з діловодства. Такі документи регламентують:

– порядок підготовки й оформлення документів, їх погодження та візування;

– організацію роботи з документами;

– порядок обробки та відправлення вихідної інформації;

– реєстрацію і порядок зберігання угод та договорів;

– порядок друкування і тиражування документів;

– організацію контролю за строками виконання документів;

– формування номенклатури справ, формування і оформлення справ;

– відбір документів і справ на зберігання або знищення;

– знищення документів;

– облік обсягу документообігу.

Організаційно функцію діловодства забезпечують спеціальні підрозділи – управління справами, секретаріати та канцелярії. На них покладається безпосереднє діловодне обслуговування органів, підрозділів ДПС України (приймання і відправлення кореспонденції, реєстрація вхідних та вихідних документів, тиражування, розподіл документів для доповіді керівництву, ведення контролю за виконанням документів, ознайомлення працівників з наказами, розпорядженнями, документаційне обслуговування нарад, конференцій, засідань, оформлення справ і передача їх до архіву, збереження документів тощо).

На дані підрозділи покладено здійснення операцій з документами:

– приймання кореспонденції – приймання пошти, реєстрація її у журналі обліку, попередній розгляд документів для визначення доцільності виконання, а також прямого надсилання документів безпосереднім виконавцям, не надаючи їх на розгляд першим керівникам (обсяг кореспонденції, рішення за якими повинні приймати тільки перші керівники, не перевищує 10–20 %);

– реєстрація документів – фіксація факту створення або одержання документа шляхом присвоєння йому порядкового номера та запису встановлених відомостей про нього засвідчує факт отримання документа, взяття на облік і забезпечення зберігання документів, довідкової та контрольної роботи. Документи реєструються один раз: вхідні – у день надходження, вихідні – у день підписання. Таємні документи реєструються у спеціальних журналах. Обов’язковій реєстрації підлягають документи, що надійшли з вищих органів влади та управління, державних адміністрацій, органів ДПС України, скарги та звернення громадян, повідомлення про порушення податкового законодавства, документи, що потребують вирішення або відповіді, а також документи з відповідними грифами. Ознакою зареєстрованого документа є штамп на першому аркуші, дата його надходження, порядковий номер за журналом обліку;

– передача документа для розгляду керівником (заступником) органу ДПС України. Резолюція керівника щодо порядку виконання, виконавців, терміну виконання тощо зазначається на вільному від тексту місці першого аркуша перед підписом керівника та датою резолюції. Якщо у резолюції зазначається кілька виконавців, то на першому місці зазначається відповідальний виконавець, якому і вручається документ. Відповідальний виконавець забезпечує виконання завдання та зберігання документа. Виконання документів полягає у виконанні приписів, збиранні інформації, підготовці управлінського рішення, листів для відповіді, наказів, розпоряджень, а також у погодженні, затвердженні і реєстрації вихідного документа;

– контроль за виконанням документів є важливим напрямом управлінської діяльності, що виконується з метою сприяння своєчасному та правильному виконанню рішень, завдань і доручень керівництва, забезпечення одержання інформації, необхідної для оцінки діяльності підрозділів та виконавців.

Контроль за виконанням документів включає: постановку документа на контроль, перевірку своєчасного доведення документа до виконавця, попередню перевірку та регулювання ходу виконання документів; облік і узагальнення результатів контролю виконання документів, інформування керівника.

Встановлення контролю за виконанням документів має забезпечувати:

– обов’язковий і точний облік документів, одержаних для виконання робіт;

– систематизацію нагляду за виконанням документів;

– вжиття заходів, що сприяють виконанню документів, усуненню перешкод та окремих невідповідностей;

– підвищення трудової дисципліни виконавців.

Щоденно за картотекою та журналом реєстрації робиться вибірка документів, виконання яких наближається до кінця та не виконаних у строк. Про останні доповідають безпосередньо керівнику. У випадку подовження терміну виконання, у контрольній картці проставляється відповідна відмітка.
Контроль може здійснюватись у формах:

– суцільного контролю – за виконанням усіх документів;

– спеціального контролю – за виконанням документів органів влади, вищих органів ДПС, запитів депутатів, скарг, заяв, звернень громадян, наказів та інших найбільш важливих документів щодо боротьби з порушеннями податкового законодавства. Для всіх документів, що циркулюють в апаратах управління, встановлюються строки виконання, які можуть бути типовими або індивідуальними. Типові строки встановлюються законодавством або нормативними актами (пропозиції, заяви та звернення громадян розглядаються у термін до 1 місяця). Документи з відміткою “терміново” виконуються у триденний термін, документи Кабінету Міністрів і Верховної Ради – у десятиденний термін, якщо інше не передбачено. Індивідуальні строки виконання встановлюються керівництвом з фіксуванням їх у резолюціях. Технічним засобом контролю є картотеки. Для організації контролю за виконанням документа на нього складається контрольна картка у момент реєстрації документа. Документ вважається виконаним, коли всі поставлені питання розв’язані та автору чи відповідному органу надіслана відповідь. Лише у цьому випадку документ знімається з контролю, про що у контрольній картці робиться відповідна відмітка;

– відправлення документів охоплює операції з реєстрації документів у журналі обліку вихідних документів, написання на конверті (тексті) адреси, вкладання документів у пакети, заклеювання, проставлення вартості відправлення, складання реєстру та здачу кореспонденції у відділення зв’язку;

– збереження документів – завершальна стадія діловодства, завданням якої є систематизація, забезпечення збереження та можливості використовувати їх повторно у процесі управління.

Читайте також:

1. Аналіз опрацювання помилок
2. Дати на самостійне вивчення засоби
3. Етапи опрацювання тексту
4. Завдання для самостійного опрацювання
5. Завдання для самостійного опрацювання
6. Завдання для самостійного опрацювання
7. Завдання для самостійного опрацювання до теми
8. Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
9. ІV. Опрацювання тексту «Горобчик і вогонь».
10. Ієрархічність засобів діагностики та контролю процесорів та систем опрацювання сигналів та зображень
11. Інформаційно-аналітичне забезпечення процесу опрацювання корпоративної стратегії
12. Лінія розвитку засобів опрацювання інформації: від абака до ЕОМ

Переглядів: 969