МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Архітектура LinuxВ ОС Linux можна виділити три основні частини: 1. Ядро, яке реалізує основні функції ОС (керування процесами, пам'яттю, введенням-виведенням тощо); 2. Системні бібліотеки, що визначають стандартний набір функцій для використання у застосуваннях (виконання таких функцій не потребує переходу в привілейований режим); 3. Системні утиліти (прикладні програми, які виконують спеціалізовані задачі). Ядро Linux: Ядро - це основна частина операційної системи. Воно відповідає за розподіл пам'яті, управління процесами і периферійними пристроями. Для підтримки більшого об'єму оперативної пам'яті в порівнянні з фізично встановленою на комп'ютері, ядро дозволяє використовувати область підкачування, розміщуючи сторінки оперативної пам'яті на жорсткому диску. Linux реалізує технологію монолітного ядра. Весь код і структури даних ядра перебувають в одному адресному просторі. У ядрі можна виділити кілька функціональних компонентів. Планувальник процесів — відповідає за реалізацію багатозадачності в системі (обробка переривань, робота з таймером, створення і завершення процесів, перемикання контексту). Менеджер пам'яті — виділяє окремий адресний простір для кожного процесу і реалізує підтримку віртуальної пам'яті. Віртуальна файлова система — надає універсальний інтерфейс взаємодії з різними файловими системами та пристроями введення-виведення. Драйвери пристроїв — забезпечують безпосередню роботу з периферійними пристроями. Доступ до них здійснюється через інтерфейс віртуальної файлової системи. Мережний інтерфейс — забезпечує доступ до реалізації мережних протоколів і драйверів мережних пристроїв. Підсистема міжпроцесової взаємодії — пропонує механізми, які дають змогу різним процесам у системі обмінюватися даними між собою. Деякі із цих підсистем є логічними компонентами системи, вони завантажуються у пам'ять разом із ядром і залишаються там постійно. Компоненти інших підсистем (наприклад, драйвери пристроїв) вигідно реалізовувати так, щоб їхній код міг завантажуватися у пам'ять на вимогу. Для розв'язання цього завдання Linux підтримує концепцію модулів ядра. Модулі ядра: Ядро Linux дає можливість на вимогу завантажувати у пам'ять і вивантажувати з неї окремі секції коду. Такі секції називають модулями ядра (kernel modules) і виконують у привілейованому режимі. Ядро Linux підтримує багато файлових систем, включаючи FAT, FAT32. Власні файлові системи Linux (ext2fs і ext3fs) розроблені для оптимального використання дискового простору. Утиліти GNU: Linux містить багато утиліт GNU, без яких була б неможлива робота з операційною системою. X Window: Графічний інтерфейс користувача представлений в Linux середовищем X Window. Різні віконні менеджери (ICEWM, WindowMaker, Fluxbox та інші) і графічні середовища такі як KDE і GNOME, забезпечують зручний інтерфейс і роботу із засобами мультимедіа. Інтерфейси DOS і Windows: Оскільки Linux була створена для персональних комп'ютерів (ПК), розробники вважали необхідним забезпечити сумісність з програмами MS-DOS. У Linux пропонується емулятор DOS як частина дистрибутива. Він дозволяє виконувати DOS-програми безпосередньо з-під Linux. Для запуску програм Microsoft Windows було розроблене декілька засобів. Найбільш відоме з них – WINE – вільна реалізація Windows API. Wine також входить в більшість дистрибутивів Linux. Linux дозволяє без проблем переносити файли між файловими системами DOS і Windows, безпосередньо звертаючись до відповідних розділів на диску, хоча це і вимагає деякого налаштування. Мережева підтримка: TCP/IP – основна мережева система, використовувана Unix і Linux. TCP/IP – це набір протоколів, розроблених для Internet. Проте для об'єднання в локальні мережі машин Unix теж використовується TCP/IP. Також Linux підтримує інші протоколи, такі як IPX/SPX, AppleTalk і інші. Читайте також:
|
||||||||
|