Стохастичний аналіз

Рис.4.3. Графічний аналіз осцилятора RSI

Індекс відносної сили

(RSI - Relative Strength Index)

Одним із перших по значущості осциляторів є індекс відносної сили (RSI). Формула для розрахунку значень осциляторної кривої індексу відносної сили виглядає наступним чином:

RSI = 100 - (100/(1+RS)),

RS = AU(n)/AD(n), де

AU(n) – середнє значення цін закриття, які закрились нижче від попередніх цін за n днів,

AD(n) - середнє значення цін закриття, які закрились вище від попередніх цін за n днів.

n – кількість днів в періоді аналізу (порядок RSI), рекомендується = 8.

n = 8, AU(8) = 3, AD(8) = 5

Часові періоди, які використовуються для розрахунку значень даного осцилятора, можуть вибиратися різними. Проте, слід зауважити, що як і для будь-якого іншого осцилятора, чутливість RSI до цінових коливань буде тим меншою, чим більший період (більша кількість барів) задіяні у розрахунку його значень, з іншого боку, - тим більша кількість хибних сигналів відфільтровується...

Основний сигнал, який подає даний осцилятор, - це досягнення екстремальних областей перекупленості і перепроданості ринку. Діапазон зміни значень даного осцилятора складає від 0 до 100%. Оптимальним значенням для продажу вважається значення осцилятора RSI, яке дорівнює 75%, для купівлі – 25%. У випадку, коли ми маємо справу із сильними трендовими рухами, рівні перекупленості і перепроданості (оптимальні рівні для продажу і купівлі) визначатимуться значеннями осцилятора RSI, рівними 80% і 20% (причому, на сильних бичачих ринках виставляють екстремуми на рівнях 40-80, а на сильних ведмежих ринках відповідні межі прокладають на рівнях 20-60). Коли ж на ринку спостерігається боковий рух (флет) – 70 – 30% відповідно.

Для аналізу кривої RSI можна використовувати весь вивчений інструментарій трендового аналізу (лінії опору і підтримки, розворотні графічні фігури і фігури продовження тренду). Нижченаведений рисунок наглядно ілюструє щойно сказане. Так, в правій частині графіка, крива індексу відносної сили викреслює розворотну фігуру “Голова і плечі” (голова з максимумом у т.С і плечі з максимумами в точках В і D).

Ще одним важливим інструментом для прогнозування цін за допомогою осцилятора RSI є дослідження дивергенції руху графіка Індексу з графіком ціни. Під дивергенцією, нагадаємо, розуміють два випадки:

1. Індекс росте, а ціна падає, або залишається на тому ж рівні.

2. Індекс падає, а ціна росте, або ж залишається сталою.

На рисунку 4.3. не важко помітити місця дивергенції (промінь “к”, відрізок D_E).

Прийняття рішення при досягненні графіком осцилятора RSI зони перекупленості / перепроданості. Будь-яка сильна тенденція – незалежно від того направлена вона вгору чи вниз, як правило, заставляє осцилятори досить швидко набирати висоту і досягати межі перекупленості чи перепроданості. В таких випадках, як правило передчасно вважати, що ринок перегрітий, оскільки швидке закриття позиції, яке базується на такому помилковому судженні може мати наслідком занадто ранній вихід із прибуткових динамічних позицій. В даному контексті слід зупинитись на розгляді поширеної моделі, пов’язаної з аналізом кривої RSI, яку автор цього осцилятора У. Уайлдер назвав моделлю “невдалий розмах”.

На ведмежому ринку дана модель (фігура) появляється тоді, коли крива RSI знаходиться під граничною лінією “30”, проте не може опуститися до рівня попереднього спаду, а розвертаючись, стрімко йде вгору перевершуючи рівень попереднього максимуму. На бичачому тренді фігура “невдалий розмах” з’являється тоді, коли черговий максимум, якого крива RSI досягає на рівнях, які перевищують граничні значення лінії “70” так і не досягає рівня попереднього максимуму і після розвороту досягає рівня, який є нижчим за попередній мінімум. На рис.7.3. дана фігура знаходиться на часовому інтервалі між точками D і Е.

Таким чином, знаходження значень осцилятора RSI в зоні екстремальних рівнів є необхідним, однак не обов’язковим сигналом до входження в ринок чи виходу з нього. Як було проілюстровано і пояснено вище, часто крива осцилятора після відкоту із цієї зони входить в неї ще як мінімум один раз і лише тільки після того можна говорити про ймовірний етап розвороту курсу валюти і початок руху у попередньому напрямку.

Заслуговує на увагу і ще одне дослідження щодо визначення значущості досягнення осцилятором зони перегріву. Його автором є Томас Демарк. Суть його дослідження полягає у визначенні двох понять, які безпосередньо пов’язані з аналізом рівня перекупленості чи перепроданості ринку, а саме, - з поняттям “стан поміркованої перекупленості / перепроданості” (у випадку коли даний фактор повторився упродовж останніх п’яти або меншої кількості днів - барів) і “стан екстремальної перекупленості / перепроданості ринку” (попередні рівні були досягнуті упродовж більш як п’яти днів-барів). Ринок не може, як правило, із стану екстремальної перекупленості розвертатися і розпочинати рух у протилежному напрямку, - розворот в даному випадку відбудеться після повторного одного-двох входжень в зону екстремумів – в наслідок чого сформується умова для “поміркованої перекупленості/перепроданості”, яка власне і є сильним сигналом до початку розвороту.

Сучасні дослідження “правил Демарка” і пристосування їх під динамічні зміни курсів валют на ринку Форекс, дозволили вийти на показник “поміркованої перегрітості ринку” = 4 і менше барів (у відповідних часових горизонтах), а для “екстремальної перегрітості ринку” = 7 і більше барів. Дотримання цих модифікованих правил Томаса Демарка, за розрахунками практикуючих технічних аналітиків, дозволяє підвищити ймовірність правильного входження в ринок до 86%.

На завершення розгляду даного осцилятора, як одного із найбільш ходових, слід особливо наголосити на тому, що аналіз будь-якого осцилятора ніколи не має бути домінантою у прийнятті рішень. В першу чергу слід завжди опиратися на результати трендового аналізу. Довіряти сигналам осциляторів (через їх вторинність відносно трендових фігур) потрібно лише в напрямі домінуючої на ринку тенденції.

Найважливішим осцилятором, який завчасно передбачає розворот тренду з високою точністю, є стохастик (stoch), розроблений приблизно двадцять років тому Джоржем Лейном (George C. Lane). Перевагою стохастика є те, що навіть плинна середня (з періодом 5), покладена в основу розрахунку даного показника, здатна впевнено передбачати розворотні моменти.

Стохастики у своїй формулі враховують не тільки ціни закриття, але й максимальні і мінімальні ціни упродовж визначеного періоду часу, іншими словами, містять в собі більшу кількість інформації ніж попередньо розглянутий нами осцилятор RSI. Однак, на відміну від RSI, стохастики є більш мобільні, швидше змінюються і мають дуже велику амплітуду цінових коливань. Така мінливість створює деякі труднощі для аналізу і прийняття рішення на базі цих індикаторів.

Стохастик аналізує розташування ціни закриття бара відносно виділеного часового інтервалу. Найбільш поширеним періодом розрахунку для стохастика є часовий проміжок, який включає п’ять барів. Значення даного осцилятора (Stochastic Oscillator - %K) визначають за допомогою наступної формули:

%К = 100 х ((C - L5)/(Н5 - L5)),

де C — поточна ціна закриття бару,

L5 — мінімальна ціна закриття на останніх п’яти барах,

Н5 — максимальна ціна закриття на останніх п’яти барах.

Часто стохастик розраховують по більш спрощеній схемі:

%D = 100 х Н3/L3,

де H3 — трьохденна сума (С — L5),

L3 — трьохденна сума (H5 — L5).

Очевидно, що розрахована таким чином крива %D є згладженням кривої %К, причому остання із двох вказаних кривих (%К) є більш швидкою, а згладжена крива (%D – трьохперіодна проста плинна середня від %К) є повільнішою стохастичною кривою.

Інтерпретація поведінки швидкого і повільного стохастиків буде більш наглядною із використанням нижченаведеної моделі цих двох кривих (див.рис.4.4.):

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інтерпретація значень ADX	\|	Правила аналізу осциляторів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.