Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття і структура правовідносин

Джерела (форми) права

Основні джерела права:

1. Правовий звичай – це правило поведінки, яке санкціонується та забезпечується державою.

2. Правовий (судовий чи адміністративний) прецедент – рішення компетентного органу держави, якому формально надається обов’язковість при розв’язанні всіх аналогічних судових чи адміністративних справ.

3. Нормативний договір – це письмовий документ, у якому загальні правила поведінки встановлюють кілька суб’єктів (учасників договору).

4. Міжнародно-правові акти – це норми міжнародного співтовариства, які за згодою держави поширюються на її території.

5. Нормативно-правовий акт – це письмовий документ державного органу, прийнятий у межах компетенції цього органу.

Правовідносини– це суспільні відносини, врегульовані нормами права. Через правовідносини особи можуть реалізовувати свої права та обов’язки, задовольняти свої інтереси. Правовідносини виникають у конкретній поведінки суб’єктів правовідносин.

Основні ознаки правовідносин:

− вони виникають на основі норм права;

− характеризуються наявністю сторін, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки;

− вони є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій, спільнот;

− здійснення суб’єктивних прав чи додержання юридичних обов’язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.

Правовідносини включають у себе такі елементи: суб’єкти, об’єкти, зміст правовідносин.

Суб’єктами правовідносин вважають їх учасників, що є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Суб’єктами правовідносин є:

− фізичні та юридичні особи;

− державні та громадські організації (профспілки, партії тощо);

− різні спільноти (трудовий колектив, нація, народ, населення).

Суб’єкти правовідносин повинні володіти правосуб’єктністю (правоздатністю, дієздатністю й деліктоздатністю).

Правоздатність – це здатність суб’єкта бути носієм суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

Дієздатність– це здатність суб’єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб’єктивні права та виконувати юридичні обов’язки.

Деліктоздатність– це обумовлена нормами права здатність суб’єктів нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.

Об’єкти правознавства – це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб’єктами виникають, змінюються чи припиняються суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Їх поділяють на матеріальні й духовні блага, дії суб’єктів, правовідносини, результати їх діяльності, у тому числі й духовні.

Зміст правовідносин складають права та обов’язки його учасників і

включає в себе такі можливості:

1) діяти відповідно до свого бажання та користуватися соціальним благом, що закріплюється суб’єктивним правом;

2) вимагати певних дій від зобов’язаної сторони;

3) звернутися до суду, державного органу чи посадової особи щодо захисту свого права.

Змістом юридичних обов’язків є необхідність:

1) здійснення певних дій та вимоги здійснення або нездійснення тих чи інших дій від інших осіб;

2) утримання від здійснення дій, що суперечать інтересам інших осіб;

3) несення юридичної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання передбачених нормою права дій.

Залежно від тих чи інших ознак можна виділити такі види правовідносин:

1) за галузями права: конституційно-правові, кримінально-правові, цивільно-правові, трудові, сімейно-правові, фінансово-правові тощо;

2) за кількістю суб’єктів: прості (між двома суб’єктами) та складні (між трьома суб’єктами та більше);

3) за розподілом прав та обов’язків суб’єктів: односторонні (кожен суб’єкт має або лише право, або лише обов’язок) та багатосторонні;

4) за характером дій зобов’язаного суб’єкта: активні (суб’єкт повинен вчинити певні дії) та пасивні (суб’єкт повинен утримуватись від певних дій);

5) за методом правового регулювання: договірні (обопільне волевиявлення сторін) та управлінські (здійснення одностороннього волевиявлення);

6) за дією часу: довготривалі та короткотривалі;

7) за функціональною спрямованістю відповідних норм права: регулятивні та охоронні.

Правосвідомість – це форма суспільної свідомості, сукупність світоглядів, ідей, що виражають ставлення людей, соціальних груп, класів до права, його мети, законності, правосуддя. Правосуддя містить у своїй структурі: правову ідеологію – систему правових поглядів, які ґрунтуються на певних соціальних, моральних, релігійних і наукових позиціях та правову психологію – звички, почуття, емоції людей щодо правових явищ, буденне ставлення членів суспільства до права.

Правосвідомість пов’язана з правовою системою. Правова система – це сукупність усіх взаємопов’язаних правових явищ у суспільстві: створення, реалізація і охорона права, забезпеченість виконання правових норм, вплив права на суспільство, ставлення членів суспільства до чинного законодавства тощо.

 

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. VІ. План та організаційна структура заняття
  5. А/. Поняття про судовий процес.
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  7. Адміністративні правовідносини
  8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  9. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  11. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  12. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.




Переглядів: 1921

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура правової норми. | Первісні музичні інструменти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.