Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Первісні музичні інструменти

Музична культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст.

Вступ

Обрядовий пратептр

Музична культура Київської держави

Музична культура античних міст Північного Причорномор’я

Первісні музичні інструменти

Лекція №2 з художньої культури

Тема: Музична і театральна культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст. (2 год.)

План:

4. Стародавня народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні

Музична культура – духовне надбання людства, одна з активних форм світопізнання. Вона не тільки важливий компонент кожної національної культури, а й також необхідний фермент для самопостання індивідуальності: кристалізації характеру, вироблення світогляду, утвердження себе як громадянина своєї держави та світу. У цьому процесі надзвичайно важливим є усвідомлення людиною свого коріння і сенсу прагнень життя. Необхідно визнати, що світ наш не закінчується нами або планетою Земля, що ми є частинкою велетенського Космосу, і зв'язок між нами (прямий і зворотній) існує як в єдиному організмі.

Ми, люди, – діти Творця, який є Творцем і нині! Тож сенсом нашого життя є відкриття Його в собі та співтворення з Ним. При цьому ми вільні у своїх діях, але водночас і відповідальні – чи служимо хаосу, чи гармонії. Знання національної музичної культури (від народної до академічної), культивування її допомагає кожному з нас стати саме тим, ким сотворив і хоче бачити нас Господь: українцем, поляком, білорусом, чехом чи німцем. Тільки гармонія співжиття, взаємоповаги та зацікавлення до інших, а не хаос вибудовування нових Вавілонів допоможе людству врятуватися від самознищення та вийти на новий цивілізаційний рівень.

Музика України – одна з найпрекрасніших гілок музичного дерева світу. Про неї написано сотні книг. Найавторитетніші мистецтвознавці, письменники, художники, політики, релігійні діячі залишили нам захоплені відгуки про музично-мистецькі досягнення українського народу. Знайомлячись із ними на уроках музичного мистецтва та художньої культури, ми зміцнимо почуття власної гідності, самоповаги, а також любові до Вітчизни. Це дуже важливо, бо, як казав один відомий еллін, людині до повного щастя потрібна славна Батьківщина.

Вивчаючи історію походження музичного інструментарію, можна прийти висновку, що його виникнення та розвиток відбувався двома взаємодоповнюючими шляхами. З однієї сторони народи світу одночасно винаходили і генерували власний, виконавсько самодостатній на цей історичний момент музичний інструментарій. А з другої – на певних етапах еволюції відбувалось приєднання до нього конструктивних елементів, запозичених від інших інструментів (у тому числі й інструментів інших народів), на основі чого виникав, як синтез, новий, самобутній, і уже досконаліший музичний інструмент.

Враховуючи, що Карпатсько-Дніпровсько-Надчорноморський край ще з давніх давен був частиною велетенського (від Атлантичного до Індійського океанів) ареалу розселення індоєвропейських етносів, – можемо припустити, що цей процес розселення сприяв і культурному обміну досягнень у сфері музичної культури, в тому числі у царині музичного інструментарію.

Найдавнішим видом музичного інструментарію є ударно-шумові інструменти.

Із функції плескання в долоні виникло з часом використання бронзових, а пізніше мідних тарілок. Реалізація цього руху в межах однієї руки спричинило появу кастаньєт.

Ходіння по дошці чи дерев’яному щиту над ямою, а також використання «стукальних трубок», сприяло усвідомленню принципу резонансу – посилення гучності.

До раннього періодувиникнення ударно-шумових інструментів відносяться натільні прикраси, які дзвеніли під час руху людини, особливо в танці, та різного роду брязкальця та калатальця, у тому числі «гарбузяні», звук яких утворювався ударами кісточок об внутрішні стінки видовбаного гарбуза.

Характерним шумовим ефектом і силою звучання вирізнялася чуринга, що являла собою овальну пластинку (інколи у формі риби) із просвердленими з одного боку отворами, за які прив’язувався шнурок. Крутячи нею із меншою чи більшою швидкістю (як пропелером), можна було отримати звучності різного характеру – від шуму легкого вітерця до його сильного завивання, гулу й реву.

У пізньопалеолітичних поселеннях, виявлених біля Мезина (Чернігівщина) і Межиріч (Черкащина) було знайдено археологами святково-обрядові будівлі, в яких збереглися кастаньєти з мамонтової кістки, барабан із орнаментованого черепа мамонта, ударні інструменти з оленячого рогу та з вичищеного зі середини (для резонансу) стегна мамонта. Це – найдавніша у світі колекція ударних музичних інструментів, яка свідчить про наявність ритуальних танців у палеолітичній культурі Праукраїни.

До найдавніших духових можна віднести морські мушлі (ракушки), інколи з просвердленими ігровими отворами, різноманітні «свистульки», а також флейтоподібні інструменти з очерету, кісток убитих звірів тощо.

У 1953 році в ході розкопок, що проводилися на правому березі Дністра біля села Молодове Кельменецького району Чернівецької області, археологом А.Чернишем було знайдено два флейтоподібні інструменти, які відносяться до періоду кам’яного віку – палеоліту (тривав від 1-го мільйона років до н.е. – до 11-го тисячоліття до н.е.). Інструменти були виготовлені з рогу оленя.

На цій же стоянці А.Черниш у 1954 р. знаходить ще один інструментпізнішого часу – кінця палеоліту. Він має довжину 19,5 см, середній його діаметр 14 мм. Для виготовлення інструменту був використаний ріг з відростком. Інструмент має десять пальцевих отворів і один в основі, що свідчить про можливість відтворення на ньому достатньо великого числа звуків. Конструктивно він найскладніший з-посеред усіх флейтоподібних інструментів епохи палеоліту, відомих на наш час.

Коли на лівому березі ріки Кальміус у Приазов’ї проводилися розкопки Маріупольського могильника (1931 р.), тут поряд з іншими предметами було знайдено сім трубочок, які відносяться до періоду неоліту (X поч. III тисячоліття до н.е.). Вони були зроблені з пташиних кісток із дуже тонкими стінками та прикрашені поперечними нарізами. Ці трубочки-сопілки не мали пальцевих отворів, були різної довжини і лежали поруч. Всі ці ознаки вказують на те, що це був інструмент типу «флейта Пана (свиріль)».

В епоху первіснообщинного ладу сформувалися майже всі основні різновиди музичного інструментарію. Послідовність виникнення уявляється такою:

спочатку ідіофони(ударні самозвучні інструменти джерелом звуку є вібрування маси корпусу інструмента, наприклад, дзвін, тарілки, кастаньєти, гонг, трикутник тощо);

згодом аерофони (духові інструменти джерелом звуку є акустичні коливання стовпа повітря, що знаходиться всередині інструмента),

пізніше мембранофони (ударні інструменти із натягнутою мембраною, по якій вдаряють руками або спеціальними паличками, наприклад, барабани, литаври тощо).

насамкінець хордофони (струнні інструменти, наприклад, бандура, скрипка тощо).

За способом звукоутворення духові інструменти диференціюються на флейтові, язичкові та мундштучні.

Спочатку виникли флейтові (до них відносимо усім відому сопілку).

Пізніше виникають язичкові різновиди духових – прародичі гобоя, кларнета, фагота. Коливання повітряного стовпа в них викликається вібрацією тоненької пластинки-язичка (одинарного як у кларнеті, або подвійного як у фаготі та гобої).

Згодом формується ще одна група духових інструментів, у яких коливання повітряного стовпа породжується специфічною вібрацією губ виконавця. Це були предки сучасних «мідно-мундштучних» інструментів, таких як горн, труба, валторна. Виготовляли їх із рогів тура (дикого бика), із порожнистих кісток великих тварин тощо.

Початковий етап використання нашими предками музичного інструментарію характеризувався звуковою діяльністю насамперед шумового характеру, вплетеною в трудові процеси та магічні обряди; пізніше – діяльністю ужитково-сигнальною (в обох випадках – прикладна функція).

Тема виникнення та застосування первісних ударних і духових музичних інструментів висвітлена в роботах українських музикознавців достатньо повно. Натомість про струнні інструменти інформації обмаль. Тому про картину появи струнних інструментів (хордофонів) можемо судити, тільки спираючись на знахідки археологів інших країн.

Вважається, що прародичем усіх струнних інструментів є арфа. Первісна форма цього інструмента нагадує нам бойовий лук із туго натягнутою тятивою. Подальше вдосконалення-ускладнення арфи відбувалося шляхом збільшення кількості струн та приєднання до інструмента резонансного короба.

Після тисяч вдалих і невдалих проб найкращим матеріалом для виготовлення струнних інструментів було визнано деревину. З добре висушеної відповідних порід деревини виходили найлегші та найдзвінкіші резонансні корпуси струнних інструментів.

Для струн теж випробовувалось дуже багато матеріалів. У цей сумарний світовий досвід входять і нитки бамбука, і бичачі жили, і сушені телячі та мавпячі кишки, і, звичайно, метал – різні його сорти та сплави.

Натягання струн не на лук арфи, а на короб – призвело до появи у ІV-му тисячолітті до нашої ери так званої «лежачої арфи». Аналогами «лежачої арфи» в Україні були давньокиївські гуслі [звук добували, защипуючи пальцями струни (струнно-щипковий інструмент)] та добре відомі нині цимбали [звук одержують, ударяючи по струнах спеціальними паличками (струнно-ударний інструмент)].

Приблизно п'ять тисяч років тому ассірійці та вавілоняни додали до двох винаходів (дерев'яного короба і кілків для роздільного натягування струн) третій винахід – шийку-гриф. Так народився інструмент, який став, по суті, прародичем усіх лютнеподібних інструментів: української кобзи, іспанської гітари, італійської мандоліни тощо.

Коли по струнах на шийці-грифі лютнеподібних інструментів почали проводити тятивою лука, то виникли перші струнно-смичкові інструменти. Група струнно-смичкових поєднує в собі велику кількість музичних інструментів, які поширені по всьому світу. Прив’язувати коріння струнно-смичкового інструментарію до певного регіону недоцільно, бо результати досліджень інструментознавців свідчать, що кожен етнос володів характерним саме для нього набором струнно-смичкових інструментів.


Читайте також:

  1. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
  2. ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ ІНСТРУМЕНТИ
  3. Господарська діяльність в первісній історії України
  4. Господарська діяльність у первісній історії України
  5. Грошово-кредитна політика центрального банку: суть, типи, стратегічні цілі. Інструменти грошово-кредитного регулювання.
  6. Грошово-кредитна політика центрального банку: типи, стратегічні цілі, проміжні й тактичні завдання. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики.
  7. Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти
  8. Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти
  9. Депозитна політика банку та інструменти її реалізації.
  10. Завдання та інструменти міжбюджетних відносин.
  11. Інструменти державної політики розвитку малого підприємництва
  12. Інструменти і пристрої для цегляної кладки




Переглядів: 4551

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття і структура правовідносин | Музична культура східних слов’ян

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.