• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Після розробки товару фірма повинна вирішити питання про ціну. Встановлення ціни на продукцію – одна із складних задач в маркетингу, а ризик тут великий.

Якщо компанія встановить занадто велику ціну, обсяг продажу зменшиться: якщо вона запросить мало, то пожертвує прибутком, який змогла б отримати.

При розробці цінової політики фірма повинна ураховувати дію багатьох факторів, що впливають на ціну.

Рис. 1 Фактори, що впливають на рішення про ціну.

1. Внутрішні фактори (маркетингові цілі, витрати фірми).

2. Зовнішні фактори (ступінь державного регулювання, рівень попиту, характер конкуренції, потреби оптових і роздрібних торгівців).

При призначенні ціни, слід вирішувати чого необхідно добитися при продажу даного товару чи послуги, тобто поставити маркетингові цілі.

Рис. 2 Основні маркетингові цілі.

1. Завоювати велику долю ринку.

2. Отримати високий прибуток від реалізації конкретного товару.

3. Послабити конкурентів.

4. Створити визначений імідж товару і фірми виробника.

5. виконати соціальні та етичні задачі.

6. Повністю отримати запланований прибуток.

7. Збільшити обсяг продажу.

Цілі фірми при призначенні ціни протягом часу можуть змінитися в залежності від того, на якій стадії життєвого циклу знаходиться товар.

На стадії впровадження товару цілі фірми – покрити витрати на їх розробку. Для досягнення цієї цілі виробник спочатку призначає високу ціну, яка називається скользящей (рос.) ціною, і поступово знижує її, коли товар перестає бути новиною. І навпаки, намагаючись збільшити обсяг збуту, компанія може призначити низьку первісну ціну, яка називається ціною проникнення. В даному випадку ціль компанії - швидко досягти великого обсягу продажу.

2. Просування товару.

Одним із головних елементів Маркетингу є просування товарів, тобто сукупність різноманітних методів стимулювання, що використовуються фірмами при взаємодії з цільовими ринками і широкою громадськістю.

Основними цілями просування є інформування, переконання і нагадування. Кожний окремий захід в області просування направлений на вирішення окремих задач.

Просування виконує цілий ряд важливих функцій.

Рис.4. Основні функції просування.

1. Створює образ престижності та низьких цін.

2. Інформує про параметри товарів та послуг.

3. Веде до пізнання нових товарів і послуг.

4. Зберігає популярність існуючих товарів та послуг.

5. Може змінювати образи чи використання втрачаючи свої позиції товарів та послуг.

6. Створює ентузіазм серед учасників каналів збуту.

7. Пояснює, де можуть придбати товари та послуги.

8. Переконує покупців переходити із одних товарів та послуг до більш дорогих.

9. Інформує споживачів про розпродаж.

10. Обґрунтовує ціни товарів і послуг.

11. Відповідає на питання споживачів.

12. Завершує угоди.

13. Забезпечує обслуговування споживачів після продажу.

14. Створює благо приємну інформацію про фірму, товар.

3. Реклама.

Поширений елемент просування - це реклама. Виникла вона багато століть назад, коли відбулося суспільне розділення праці і почалося виробництво товарів на обмін.

Рекламу можна класифікувати на види в залежності від вирішуваних нею задач.

Рис 5. Класифікація видів реклами в залежності від вирішуваних нею задач.

1. Етап створення первинного попиту.

а) Реклама що інформує (розповідь про новинку, інформування про зміну ціни, роз’яснення принципів дії товару, опис послуг фірми, зміну невірної уяви про фірму, товар, створення образу фірми).

2. Етап росту значення фірми і її продукції.

а) Реклама, що (формування переваги до марки, зміна невірного сприйняття яких-небудь властивостей продукції, переконання в необхідності придбати товари).

3. Етап зрілості продукції і фірми.

а) Реклама, що підкріплює (переконання споживача у правильності зробленого вибору)

4. Етап формування вибіркового попиту.

а) Реклама, що порівнює (роз’яснює преваги одного вида продукції в порівнянні з аналогами).

5. Етап зрілості фірми і продукції.

а) Реклама, що нагадує (нагадування про місце придбання продукції, залишає у пам’яті споживача назву фірми і продукції, нагадування про низькі ціни).

Фірми можуть організувати свою рекламну діяльність по двом напрямкам:

Перший – Представляти продукцію через рекламні агентства; Другий – Напряму співробітничати із засобами поширювання інформації, без допомоги сторонніх рекламних організацій.

Більшість рекламних агентів далекі від виробництва товарів, їх не цікавить збут, за що так боліють безпосередні виробники. Тому в теперішній час плутанини на ринку рекламних послуг багатьом фірмам доцільно мати в своїй структурі досвідчених рекламних співробітників, які можуть планувати рекламні кампанії, розробляти рекламний бюджет, провадити рекламні заходи і контролювати їх ефективність. Рекламодавцю необхідно вибирати найбільш ефективні рекламні засоби для кожного рекламного товару.

Рис. 6 Основні види реклами.

1. Друкувальна реклама.

2. Реклама в пресі.

3. Радіореклама.

4. Телереклама.

5. Рекламні сувеніри.

6. Пряма поштова реклама.

7. Зовнішня реклама.

8. Виставки і ярмарки.

Читайте також:

1. III. Етапи розробки програмного забезпечення
2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
3. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
4. IV. Питання самоконтролю.
5. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
6. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
7. V. Питання для самоконтолю
8. V. Питання туристично-спортивної діяльності
9. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
10. А – до відновлення, б – після відновлення.
11. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
12. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.

Переглядів: 674