• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Припинення консульських зносин

Як і в дипломатичних зносинах припинення консульських функцій відбувається з різних підстав. При цьому необхідно пам'ятати відмінність між припиненням консульських зносин і закінченням консульського статусу, який присвоюється окремій особі. Розірвання консульських зносин має своїм наслідком закінчення консульського статусу і закриття консульської установи, тоді як закінчення консульського статусу певної особи не призводить до припинення консульських зносин.

Положення Віденської конвенції 1963 р. про консульські зносини, а також Консульського Статуту України 1994 р. не дають жодних роз'яснень, на підставі чого настає припинення консульських зносин. Тому потрібно керуватися загальновизнаними нормами міжнародного права щодо при­пинення міжнародних зносин. Зокрема, розірвання консульських зносин може настати як наслідок ворожих дій кожної із держав, між якими існують консульські зносини.

За виняткових обставин положення ст. 27 Віденської конвенції про консульські зносини передбачає охорону консульських приміщень і архівів, а також інтересів акредитуючої держави. У випадку розірвання консульських зносин між двома державами:

а) держава перебування зобов'язана, навіть у випадку збройного конфлікту, поважати й охороняти консульські приміщення, а також майно консульської установи та консульський архів;

б) акредитуюча держава може доручити охорону консульських приміщень, а також майна, яке в них міститься, та консульського архіву третій державі, прийнятній для держави перебування;

в) акредитуюча держава може довірити захист своїх інтересів та інтересів своїх громадян третій державі, прийнятній для держави перебування.

Навіть у випадку збройного конфлікту держава перебування зобов'язана надавати працівникам консульської установи і приватним домашнім працівникам, що не є громадянами держави перебування, а також членам їх родин, які проживають разом із ними, відповідний час і умови для того, щоб вони могли підготуватися до від'їзду і виїхати якомога швидше після припинення функцій відповідних працівників. Для цього вона повинна, в разі потреби, надати в їх розпорядження транспортні засоби для від'їзду або вивезення майна, за винятком майна, набутого в державі перебування, вивозити яке під час відбуття заборонено.

Консульська установа може бути закрита за угодою сторін або одностороннім актом.

Консульські зносини припиняються з моменту припинення існування держави або переходу консульського округу до складу третьої держави. Наприклад, розпад Югославії призвів до утворення нових незалежних держав і на цій підставі виникла необхідність припинення функціонування єдиних федеративних консульських установ та відкриття консульських представництв нових держав. Іншим типовим прикладом є припинення існування НДР і, відповідно, передача її консульських повноважень консульським установам єдиної Німеччини.

У консульській практиці відомі факти продовження функціонування консульських установ, хоча ці держави ipso facto функціонували як неповноправні суб'єкти міжнародного права. Йдеться про те, що у післявоєнний період уряд США (аж до 90-х років XX ст.) підтримував діяльність на своїй території "консулів" колишніх урядів Латвії, Литви та Естонії, які тоді входили до склад у СРСР.

Ст. 25 Віденської конвенції про консульські зносини чітко виділяє підстави припинення функцій працівника кон­сульської установи:

а) після повідомлення державі перебування акредитуючою державою про те, що його функції припиняються;

б) після анулювання екзекватури;

в) після повідомлення держави перебування акредитуючій державі про те, що держава перебування перестала вважати його працівником консульського персоналу.

Читайте також:

1. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли
2. Виникнення та припинення володіння
3. Виникнення та припинення права застави
4. Вирішення суперечок між суб'єктами страхування. Умови припинення дії договору.
5. Встановлення консульських зносин
6. Горіння речовини і способи його припинення.
7. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
8. Державна реєстрація припинення суб’єкта господарювання
9. Державні органи зовнішніх зносин.
10. Договір позички. Припинення та розірвання договору позички.
11. Договір — домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
12. Доцільність продовження та припинення виробництва у короткостроковому періоді

Переглядів: 2075