Методичні заходи, що впливають на ефективність трудового виховання.

Трудове навчання створює об'єктивні умови для трудового виховання. Щоб краще використати ці умови, треба проводити певну методичну роботу. Аналіз досвіду роботи вчителів дає змогу визначити основні заходи, які впливають на ефективність трудового виховання. Це планування і нормування праці, відзначення результату праці зокрема, матеріальне стимулювання, застосування різних форм організації праці учнів.

Планування праці з точки зору трудового виховання має дві основні мети:

1) своєчасне забезпечення навчального процесу всіма інструментами і матеріалами, бо без цього неможливо виховання культури праці;

2) практичне ознайомлення учнів з елементами організації праці і її значенням для сучасного виробництва.

Ефективність трудового виховання (внаслідок планування) зростає, коли до процесу планування залучаються учні. Особливо сприятливі умови створюються дня цього в старших класах.

Коли до учнів доведено план роботи, відповідальність їх зростає. Звичайно, І роба, щоб план враховував можливості учнів.

Планування базується на нормуванні праці. Наукового обґрунтування процесу нормування ще немає, проте безпосередній досвід роботи шкіл свідчить про те, що норми часу на трудові завдання підвищує дисципліну учнів, значно скорочує непродуктивні витрати часу. Крім того, учні більше цікавляться роботою. Тому впровадження нормування слід вважати цілком доцільним, починаючи з V класу.

Нормування праці сприяє виробничому змаганню, застосування якого в процесі твого навчання має надзвичайно велике виховне значення. По-перше, учні ознайомлюються з однією з основних форм прояву творчого ентузіазму, по-друге, вони самі залучаються до цього.

У практиці роботи є різні види виробничого змагання: за високу культуру на робочому місці, за високу якість роботи, за ощадливе використання оброблюваних матеріалів та ін. Виробничі зобов'язання можуть бути індивідуальними і колективними. Підсумки змагань доцільно широко висвітлювати, щоб кращі успіхи стали відомими всьому колективу, щоб можна було запозичити досвід.

Учні не залишаються байдужими до того, як оцінюються наслідки їх діяльності. Досвідчені вчителі завжди користуються цим. Своєчасна оцінка або навіть просто заохочення позитивно впливає на ставлення учнів до роботи. Як одну з форм оцінювання результатів роботиучнів можна розглядати оплату. У школах установлено три основні форми оплати праці учнів: індивідуальна, колективна і мішана.

При індивідуальній формі оплати праці кожний учень виконує своє завдання і одержує за це грошову винагороду. Наслідки його роботи не пов'язуються з наслідками роботи товаришів. Як показує досвід, це породжує індивідуалізм, байдужість до роботи колективу в цілому.

При колективній формі оплати праці грошова винагорода поділяється порівну між учнями незалежно від того, яку роботу виконав кожний з них. З одного боку, це ставить кожного учня в залежність від наслідків роботи колективу в цілому, але, з другого боку, не стимулює тих учнів, які працюють неохоче, абияк. Вони знають, що при розподілі їх не обминуть.

Недоліки розглянутих форм оплати праці можна усунути, урахувавши обидва фактори: яка робота виконана колективом у цілому і яку участь брав у цьому кожний член трудового колективу. Таку форму оплати праці називають мішаною.

Гроші, які заробляють учні, як правило, передають їм на руки не повністю. Частина грошей використовується для громадських потреб: придбання спортивного устаткування, ігор та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклади формулювань виховних завдань.	\|	Педагогічні вимоги до організації праці дітей у сім'ї

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.