МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальна характеристика ігрової психотерапії.Лекція 12. Ігрова психотерапія. Ігрова терапія – метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих з використанням гри. В основі різних методик, що описуються цим поняттям, лежить визнання того, що гра справляє значний вплив на розвиток особистості. У сучасній психокорекції дорослих гра використовується у груповій психотерапії і соціально-психологічному тренінгу у вигляді спеціальних вправ, завдань на невербальні комунікації, розігруванні різних ситуацій тощо. Гра сприяє створенню близьких стосунків між учасниками групи, знімає напруженість, тривогу, страх перед оточуючими, підвищує самооцінку, дозволяє перевірити себе в різних ситуаціях спілкування, знімаючи небезпеку соціально значимих наслідків. Характерна особливість гри – її двоплановість, притаманна також драматичному мистецтву, елементи якого зберігаються в будь-якій колективній грі: 1. Гравець виконує реальну діяльність, здійснення якої вимагає дій, пов'язаних з вирішенням цілком конкретних, часто нестандартних завдань. 2. Ряд моментів цієї діяльності носить умовний характер, що дозволяє відволіктися від реальної ситуації з її відповідальністю і численними об’єктивними обставинами. Двоплановість гри обумовлює її розвиваючий ефект. Психокорекційний ефект ігрових занять у дітей досягається завдяки встановленню позитивного емоційного контакту між дітьми і дорослими. Гра коригує придушувані негативні емоції, страхи, невпевненість у собі, розширює здібності дітей до спілкування, збільшує діапазон доступних дитині дій з предметами. Відмінні ознаки розгортання гри – мінливі ситуації, в яких опиняється об'єкт після дій з ним, і настільки ж швидке пристосування дій до нової ситуації. Структуру дитячої гри складають ролі, взяті на себе граючими; ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; ігрове вживання предметів-заміщення реальних предметів ігровими (умовними); реальні відносини між граючими. Одиниця гри і в той же час центральний момент, який об'єднує всі її аспекти це – роль. Сюжетом гри постає відтворена в ній певної сфери дійсності. Змістом гри виступає те, що відтворюється дітьми як головний момент діяльності і відносин між дорослими в їх дорослому житті. У грі відбуваються формування довільної поведінки дитини і її соціалізація. Загальні показання до проведення ігротерапії: соціальний інфантилізм, замкнутість, нетовариськість, фобічні реакції, надконформність і наднормативна поведінка, порушення поведінки і шкідливі звички, неадекватна статеворольова ідентифікація. Ігрова терапія виявилася ефективною при роботі з дітьми різної діагностичної категорії, окрім повного аутизму і неконтактної шизофренії. Ігротерапія ефективна як допомога при: · корекцій селективного мутизма (Селективний мутизм – це стан, за якого дитина не може говорити, як правило, в школі або в громадських місцях. Селективний мутизм є найбільш поширеним серед дітей віком до 5 років); · агресивності в поведінці; · як засіб поліпшення емоційного стану дітей після розлучення батьків; · зниження страхів, стресу і тривожності у госпіталізованих дітей; · при корекції труднощів у читанні; · відставання в мовленнєвому розвитку; · інтелектуальному та емоційному розвитку розумово відсталих дітей; · лікуванні заїкання; · полегшенні стану при психосоматичних захворюваннях (бронхіальна астма, нейродерміт); · поліпшенні "Я-концепції"; · зниженні тривоги при розставанні з близькими. Читайте також:
|
||||||||
|