• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів

Модель вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків

Нерозподілені прибутки – це джерело внутрішнього походження. Коли з чистого доходу вираховують дивіденди, кошти, що залишаються, як правило, реінвестуються у підприємство. З огляду на те, що нерозподілені прибутки залишаються після сплати податків, поправка на податки непотрібна. Формула розрахунку вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків має вигляд:

К_s=(P:P_s)+G,

де К_s – вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків;

P – дивіденди на звичайну акцію;

P_s – ринкова вартість звичайних акцій;

G – постійний темп приросту дивідендів.

Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків узагалі трохи нижча, ніж вартість капіталу від щойно випущених звичайних акцій, але вища, ніж вартість капіталу від облігацій або привілейованих акцій.

У процесі інвестиційної діяльності підприємство використовує боргові кошти найчастіше у вигляді інвестиційного кредиту від фінансово-кредитних установ та випуску облігацій за певним строком погашення та купонною ставкою. Вартість цього капіталу визначається на ринку інвесторами, які оцінюють ризик розглядають платоспроможність підприємства та оцінюють можливість незабезпечення підприємством обіцяних платежів. Ця вартість капіталу також може змінюватися залежно від рівня процентних ставок на ринку, крім того, довші терміни погашення основного боргу збільшують вартість капіталу.

Ціною інвестиційного кредиту є процентна ставка, яка передбачається у кредитному договорі з урахуванням:

а) терміну користування позичкою;

б) заходу, що кредитується;

в) забезпечення своєчасності розрахунків позичальника за раніше одержаними позичками та ступеня ризику.

На рівень процентних ставок за інвестиційним кредитом впливають такі фактори:

а)зміна процентів за депозитами;

б)офіційно оголошений індекс інфляції;

в)можливості одержання довгострокового інвестиційного кредиту в інших банках на більш пільгових умовах;

г)урахування банком характеру партнерських взаємовідносин із позичальником, його фінансового становища, тривалості та міцності зв’язків;

д)урахування банком альтернативних варіантів вкладання (інвестування) коштів в інші активи з метою одержання максимального доходу;

е)урахування банком можливого ризику кредитування, особливо інноваційних проектів;

ж)витрати з оформлення позики та проведення банківського моніторингу;

з)розмір позички;

и)строк позички та інші фактори.

Використовують наступні методи розрахунку відсоткових ставок:

1.Нарахування відсотків за принципом „вартість плюс”

Банк встановлює ставку за кредит за принципом „вартість плюс” на сонові таких компонентів:

а)вартість залучення відповідних ресурсів для банку;

б)банківські операційні витрати;

в)компенсація банку за рівень ризику невиконання забовязань позичальника;

г)бажана маржа прибутку за кожним кредитом для здійснення достатніх виплат на користь акціонерів банку.

Модель нарахування відсотків має такий вигляд:

Пр(ст.)=ВЗ+БОВ+КБ+БМ,

де Пр(ст.)- процентна ставка за кредит;

ВЗ – вартість залучення відповідних ресурсів для банку;

БОВ – банківські операційні витрати;

КБ – компенсація банку за рівень ризику невиконання забовязань;

БМ – бажана маржа прибутку банку.

Кожен з приведених компонентів може бути вираженим у формі річних відсотків.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
5. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
8. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
9. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
10. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
11. Альтернативні теорії вартості
12. Альтернативні теорії капіталу

Переглядів: 599