Припинення і призупинення міжнародних договорів

Недійсність міжнародних договорів

Віденські конвенції 1969 і 1986 років виходять із презумпції дійсності міжнародних договорів, але договори можуть бути визнані і недійсними.

Якщо договір укладено в результаті примусу шляхом погрози силою, на порушення принципів Статуту ООН, він є нікчемним.

Нікчемним він буде, якщо в момент укладення - суперечить імперативній нормі загального МП (jus cogens), відхилення від якої не припускається всіма суб’єктами МП.

Недійсним є договір, укладений через підкуп представника держави.

Недійсність не визнається, якщо договір укладено з порушенням норм внутрішнього права держави, за виключенням явного порушення особливо важливої норми.

Припинення міжнародних договорів, тобто втрата ними юридичної сили, або вихід із нього учасника здійснюється відповідно до положень договору або у будь-який час зі згоди його учасників.

Підстави припинення дії договору виникають іноді ipso jure (шляхом вживання правової процедури) або прямим шляхом за згодою всіх учасників або на вимогу однієї із сторін. В цьому випадку дія договору припиняється в цілому разом з констатацією причин. Таким чином наказали довго жити договір по РЕВ і Варшавський договір.

Можливе також припинення дії договору непрямим шляхом: зацікавлена сторона здійснює своє право вважати договір таким, що припинив дію. В міжнародно-правовій практиці є наступні способи припинення дії договору:

1. Згода сторін або заміна договору на його новий варіант.

2. Припинення у зв'язку з досягненням цілей, поставлених в договорі.

3. Відмова (суть цього акту розглядалася вище).

4. Закінчення терміну дії договору.

5. Денонсація (оголошення про припинення дії договору). Можливість денонсації, як правило, полягає в самому договорі. Фактично це веде до угоди учасників договору про припинення його дії. В міжнародно-правовій літературі денонсацію або вихід з договору іноді визначають термінами «відміна» та «анулювання». Під відміною розуміється припинення договору за згодою між учасниками. Анулювання означає односторонню відмову держави від договору, наприклад, у випадку суттєвого порушення договору іншим учасником. Втім, і відміна, і анулювання здійснюється шляхом денонсації або виходу із договору.

6. Припинення існування суб'єктів. Типовий приклад: з ліквідацією НДР втратили силу договори, в яких вона була стороною, точніше — вони перейшли від НДР до об'єднаної Німеччини.

7. Неможливість виконання договору.

8. Резолютивна умова — застереження rebus sic stantibus (про обставини, що змінилися). Договір, скажімо, був розрахований на мирні умови життя, але почалася війна. Обставини змінилися таким чином, що держава не має нагоди виконувати свої договірні зобов'язання. До речі, після закінчення війни мирні договори відновлюють колишні договірні відносини.

Клаузула (заключне визначення) «ребус сик стантібус» передбачає настання нових, притому істотних обставин, які позбавляють договір смислу. Це положення запозичене з доктрини цивільного права, згідно якої договір залишається в силі до тих пір, поки зберігається відповідна обстановка, і що така умова міститься в будь-якому договорі, хоча б прямо це і не було в ньому виражено. Таким чином, якщо загальна політична і економічна ситуація істотно змінилася, то кожна із сторін може своєю односторонньою заявою анулювати існуючий договір. Мали місце спроби закріпити в порядку угоди клаузулу «ребус сик стантібус» як норму міжнародного права: на Гаазькій конференції 1899 г.; в Статуті Ліги Націй (ст. 19); на Гаванській конференції про міжнародні договори від 20 лютого 1928 р. (ст. 15); в ст. 29 Гарвардського проекту про право договорів. Проте в Статуті ООН немає норми, аналогічної ст. 19 Статуту Ліги Націй. Клаузула є складовою частиною права договорів, оскільки вона зафіксована у ряді міжнародних документів.

Клаузула нерідко трактується в тому значенні, що всяка зміна міжнародного стану дає право анулювати договір. Таке розуміння не відповідає значенню даного застереження.

Міжнародне право забороняє одностороннє довільне розірвання міжнародних договорів. Клаузула тісно пов'язана з діалектикою розвитку міжнародного життя, з умовами, що змінилися. Відмова від міжнародного зобов'язання допустима тільки у випадку, якщо він обумовлений непорушними об'єктивними чинниками розвитку міжнародних відносин. Міжнародне право передбачає стабільність міжнародних договірних відносин, але це не означає виправдання всякого статус-кво. Якщо певне юридичне положення суперечить життєвим фактам, то в цьому випадку воно повинне бути знехтувано і замінено правовими нормами, що відповідають знов виниклим умовам. Відстоювання старих норм, знехтуваних життям, може заподіяти тільки шкоду.

Але тут виникає проблема, що полягає в розумному використовуванні клаузули в сучасному міжнародному житті: у сторін може виникнути спокуса уникнути зобов'язань. Клаузулу можна порівняти з сильно діючою отрутою. В одній дозі, вона корисна для організму, але трохи підвищується межа — наступає важке захворювання або навіть смерть організму.

Стаття 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. «Корінні зміни обставин» містить вельми обережне формулювання із цього приводу. Згідно даній статті, на зміну обставин, що існували при укладенні договору, не можна посилатися як на підставу для припинення договору або виходу з нього, за винятком випадків, передбачених самим договором. На зміну обставин не можна посилатися в тих випадках, коли договір виключає можливість його ревізії, тобто клаузула не визнана як загальний принцип права договорів. В тих окремих випадках, коли на неї можна посилатися, її вживання пов'язано з цілим рядом обмежень.

Характерний приклад вживання обмовки rebus sic stantibus — посилання Росії в 1870 р. на умови, що змінилися, для відмови від принизливих положень мирного договору 1856 р. (після поразки в Кримській війні), за яким на Росію були покладені серйозні обмеження свободи дій як в басейні Чорного моря, так і на узбережжі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Набуття чинності договору. Дія (застосування) міжнародних договорів	\|	Виробничий процес, його різновиди і структура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.