МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Закономірності, які розкривають основу управлінської діяльності.Закономірності управління. Структурно-функціональні компоненти Сфери управління 1. Управління системами, технологічними процесами. 2. Управління діяльністю людей (соціальне). 3. Управління процесами, що відбуваються в живих організмах (узгодження біо-можливостей людини з її соціальними можливостями). Управління освітою належить до соціального управління. Під соціальним управлінням розуміють «вплив на суспільство з метою його упорядкування, збереження якостей, специфіки, удосконалення і розвитку». Соціальне управління регулює економічну, соціально-політичну та духовну сфери життя суспільства. Управління освітою, зокрема, відповідає за духовну сферу. Сутнісно управління освітою можна визначити як цілеспрямований вплив суб'єктів управління різних рівнів (державного, регіонального, місцевого) на всі ланки освіти з метою гармонійного розвитку підростаючого покоління, життєдіяльність якого забезпечує збереження і подальший розвиток соціального організму та культури суспільстві (Г. В. Єльнікова). У шкільній практиці застосовуються різні види управління: соціальне, правове, економічне, адміністративне. Усі вони пов'язані між собою, проникаюті один в один. У такій інтеграції види управління спрямовані на реалізацію провідної мети виховання, навчання, освіти і розвитку дитини. У своїй сукупності ці види управління утворюють ще один вид управління — педагогічне. Педагогічне управління як практична діяльність — це управління навчально-вихов ним процесом. Закономірності встановлюють загальні явища, суттєві та необхідні зв'язки між ними. Перелічені нижче закономірності, на наш погляд, більш системно розкривають сутнісні характеристики управління, їх взаємозв'язок для підвищення якості та досягнення оптимального результату управлінського процесу. Вони представлені за класифікацією Г. В. Єльнікової [16]. 1) Управління ЗСО детермінується закономірностями соціального управління. 2) Загальні закономірності управління ЗСО існують об'єктивно, незалежно від рівня управління і розкривають усталені зв'язки між дією зовнішніх та внутрішніх подразників та реакцією управлінської підструктури. 3) На кожному рівні управління існують часткові закономірності, які відбивають специфіку цього рівня через розкриття усталених характерних зв'язків між особливостями компонентів внутрішньої структури керованої підсистеми і оточуючого середовища. Сутнісні характеристики управління 4) Загальні функції управління детерміновані загальними закономірностями процесу управління. 5) Ефективність управління забезпечується субординаційною і координацій- ною узгодженістю цілей усіх суб'єктів управління з урахуванням реальної си- туації. 6) Ефективність управлінської діяльності залежить від ступеня взаємовідповід-ності структур керуючої та керованої підсистем. 7) Результативність управління залежить від способу взаємодії суб'єктів управління, рівня свободи та періодичності встановлення зворотних зв'язків для спрямування діяльності на досягнення мети. Читайте також:
|
||||||||
|