Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Закономірності, які розкривають основу управлінської діяльності.

Закономірності управління. Структурно-функціональні компоненти

Сфери управління

1. Управління системами, технологічними процесами.

2. Управління діяльністю людей (соціальне).

3. Управління процесами, що відбуваються в живих організмах (узгодження біо-можливостей людини з її соціальними можливостями).

Управління освітою належить до соціального управління. Під соціальним управлінням розуміють «вплив на суспільство з метою його упорядкування, збе­реження якостей, специфіки, удосконалення і розвитку». Соціальне управління регулює економічну, соціально-політичну та духовну сфери життя суспільства.

Управління освітою, зокрема, відповідає за духовну сферу. Сутнісно управління освітою можна визначити як цілеспрямований вплив суб'єктів управління різних рівнів (державного, регіонального, місцевого) на всі ланки освіти з метою гармо­нійного розвитку підростаючого покоління, життєдіяльність якого забезпечує збереження і подальший розвиток соціального організму та культури суспільстві (Г. В. Єльнікова).

У шкільній практиці застосовуються різні види управління: соціальне, правове, економічне, адміністративне. Усі вони пов'язані між собою, проникаюті один в один. У такій інтеграції види управління спрямовані на реалізацію про­відної мети виховання, навчання, освіти і розвитку дитини. У своїй сукупності ці види управління утворюють ще один вид управління — педагогічне. Педаго­гічне управління як практична діяльність — це управління навчально-вихов ним процесом.

Закономірності встановлюють загальні явища, суттєві та необхідні зв'язки між ними. Перелічені нижче закономірності, на наш погляд, більш системно розкривають сутнісні характеристики управління, їх взаємозв'язок для підвищення якості та досягнення оптимального результату управлінського процесу. Вони представ­лені за класифікацією Г. В. Єльнікової [16].

1) Управління ЗСО детермінується закономірностями соціального управління.

2) Загальні закономірності управління ЗСО існують об'єктивно, незалежно від рівня управління і розкривають усталені зв'язки між дією зовнішніх та внутріш­ніх подразників та реакцією управлінської підструктури.

3) На кожному рівні управління існують часткові закономірності, які відбивають специфіку цього рівня через розкриття усталених характерних зв'язків між особли­востями компонентів внутрішньої структури керованої підсистеми і оточуючого середовища.

Сутнісні характеристики управління

4) Загальні функції управління детерміновані загальними закономірностями процесу управління.

5) Ефективність управління забезпечується субординаційною і координацій- ною узгодженістю цілей усіх суб'єктів управління з урахуванням реальної си-

туації.

6) Ефективність управлінської діяльності залежить від ступеня взаємовідповід-ності структур керуючої та керованої підсистем.

7) Результативність управління залежить від способу взаємодії суб'єктів управ­ління, рівня свободи та періодичності встановлення зворотних зв'язків для спря­мування діяльності на досягнення мети.


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  3. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  4. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  5. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  6. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
  7. Архітектурні посередники мають матеріальну основу. Вони закріплюють реальний стик - соціально важливий, функціонально насичений, домінуючий у ландшафті, візуально активний.
  8. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  9. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
  10. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності.
  11. Безпеки життєдіяльності.
  12. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.




Переглядів: 846

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Співвідношеня понять “управління”, “керівництво”, “менеджмент”, “школознавство”, “менеджер навчально-виховного процесу”. | Закономірності, які розкривають характеристику функціонування і розвит­ку управлінської підструктури.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.