МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Історія криміналістики.Види і характеристика методів криміналістики. Зв'язок криміналістики з іншими науками. Система та завдання криміналістики. Поняття та предмет криміналістики. ТЕМА: Предмет, система і завдання криміналістики
Точний «день народження» криміналістики як певного узагальнення засобів і прийомів виявлення злочинів та встановлення злочинців, безумовно, назвати неможливо. Ясно тільки одне, що перші настанови стосовно відшукання істини у разі порушення окремими особами правил поведінки, звичаїв і законів почали з'являтися з появою організованого правосуддя у стародавніх державах. Уже в священних книгах іудеїв, християн, мусульман — Торі, Біблії, Корані — можна знайти опис прийомів відкриття зазначеної істини шляхом допиту, обшуку, впізнання. Звичайно, все це були розрізнені епізоди пошуку шляхів надійного подолання протиправної поведінки, які ґрунтувалися на життєвому досвіді і мали цілковито практичну спрямованість. Проте саме вони були першими кроками, які започаткували традицію використання для розслідування злочинів даних природничих і технічних наук, котра поступово перетворилася на широкий шлях становлення і розвитку самобутньої і надзвичайно корисної для практики науки криміналістики. З розвитком суспільства, економіки, соціальних відносин, піднесенням рівня виробництва, пожвавленням обігу товарів і грошей, накопиченням багатств одних і зубожінням інших неминуче розвивалася негативна сторона прогресу у вигляді асоціальної поведінки окремих людей та їх груп і найгострішого її прояву — злочинності. Цілком зрозуміло, що ці явища не залишились поза увагою суспільства, яке поступово і з висхідною інтенсивністю почало реагувати шляхом утворення органів спеціального розшуку і розслідування та впровадження відповідних методів їх роботи. А оскільки злочинні прояви характеризувалися, як правило, таємничістю (і це буде завжди), їх виявлення і розкриття потребувало великих зусиль і знань з різних галузей науки і техніки. Почала складатися тенденція, яка сформувалася згодом як закономірність, щодо використання, пристосування, переробки для цілей розслідування даних природничих і технічних наук. В історії криміналістики можна виділити п'ять напрямів розвитку щодо забезпечення розслідування, які виникли майже одночасно і розвивались паралельно, а саме: 1) залучення і пристосування методів антропології для ідентифікації особи; 2) використання особливостей папілярних ліній на долонях рук з цією ж метою; 3) вивчення особливостей почерку з метою встановлення характерологічних рис особи та її ідентифікації; 4) використання можливостей фотографії для дослідження речових доказів; Читайте також:
|
||||||||
|