МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рецепт: форми рецептурних бланків, структура рецепта.Введення в лікарську рецептуру. Визначення термінів, згідно Закону України «Про лікарські засоби»: лікарський засіб, діюча речовина, лікарський препарат, лікарська форма, Державна фармакопея України. Види лікарських форм. Класифікація лікарських засобів за токсичністю. ВСТУП Тема даної лекції дуже важлива для подальшого вивчення курсу фармакології, тому, що надає базові знання для оволодіння майбутньою спеціальністю.
Визначення термінів відповідає Закону України «Про лікарські засоби» (123/96-ВР). Лікарські засоби — речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовують для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або для зміни стану функцій організму. До лікарських засобів належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати); гомеопатичні засоби; засоби, які використовують для виявлення збудників хвороб, а також для боротьби зі збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до продуктів. Діючі речовини (субстанції) — біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або виявляти профілактичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів. Лікарський препарат — це лікарський засіб у певній лікарській формі. Лікарська форма — це наданий лікарському засобу чи лікарській рослинній речовині зручний для застосування стан і вигляд, за якого досягається потрібний терапевтичний ефект. Види лікарських форм: 1. Тверді лікарські форми (таблетки, порошки, драже, карамелі, пастилки, гранули та ін.). 2. Рідкі лікарські форми (розчини, настої і відвари, настойки, екстракти, емульсії, суспензії, мікстури та ін.). 3. М'які лікарські форми (мазі, пасти, супозиторії, лініменти, креми, гелі). 4. Лікарські форми для ін'єкцій (препарати в ампулах, флаконах, стерильні розчини).
Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Державна фармакопея України — це правовий акт, що містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті (монографії), методи контролю за якістю лікарських засобів. Державна фармакопея має законодавчий характер. Вимоги, що висуває Державна фармакопея до лікарських засобів, є обов'язковими для всіх підприємств і установ України (незалежно від їхньої форми власності), які виготовляють, зберігають, контролюють, реалізують і застосовують медикаменти. Державна фармакопея встановлює, вимоги до безпеки та якості лікарських засобів. У вересні 2001 р. в Україні вийшло перше видання Державної фармакопеї України (ДФУ), створене колективом державного підприємства «Науково-експертний фармакопейний центр». Положення ДФУ узгоджені з Європейською фармакопеєю, яка передбачає обов'язкове виробництво лікарських засобів відповідно до вимог Незалежної виробничої практики (GMP). В Україні ще не створено умов для переходу на обов'язкове виконання вимог GMP, що доводиться певною мірою компенсувати за рахунок високих вимог до якості кінцевого продукту.
Лікарські засоби за токсичністю поділяють на: 1. Отруйні — Venena, список А. До них належать отруйні та наркотичні речовини, які зберігають під замком у шафах з написом «Venena», «А» у спеціально обладнаних кімнатах. В аптеці, а також у відділеннях стаціонару та в поліклінічному відділенні вони підлягають предметно-кількісному обліку. Відповідальними особами в стаціонарі призначають завідувачів відділень та старших медсестер. За порушення правил обліку, зберігання та використання наркотичних анальгетиків, отруйних речовин медичний персонал притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності. 2.Сильнодіючі — Негоіса, список Б. Зберігають їх окремо від інших лікарських засобів у шафі з написом «Негоіса», «Б». Деякі з них — психотропні, клонідин (клофелін), а також спирт етиловий — підлягають предметно-кількісному обліку. 3.Інші лікарські засоби — Varia. Усі вони зберігаються відповідно до вимог ДФУ.
Лікарські препарати і лікарські форми, складові яких, дози і спосіб виготовлення наведено у Фармакопеї, називають офіцинальними, а лікарські форми, які готують в аптеці за рецептом лікаря, — магістральними.
Рецепт — це письмове звернення лікаря, завідувачів фельдшерських чи фельдшерсько-акушерських пунктів до фармацевта про виготовлення та відпуск певній особі лікарського засобу із зазначенням дози та способу його застосування. Це важливий медичний, фінансовий та юридичний документ, до якого необхідно ставитися дуже уважно. Виписують рецепти за правилами, встановленими наказом МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. (див. Додаток 1). Існує 2 форми рецептурних бланків. Форма № 1 — для виписування ліків дорослим і дітям за повну вартість; на пільгових умовах (безоплатно, з оплатою 50 %) і засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку. Форма № 3 — для виписування наркотичних препаратів (бланки рожевого кольору, мають відповідну серію і номер)
Прізвище, ім'я та по батькові і вік хворого_________________________ Адреса хворого або номер Медичної карти амбулаторного хворою_ Назва та кількість виписаних лікарських засобів____________ Номер рецепта Ne____________ (дата виписки рецепта) Форма рецептурного бпанка Nel (Ф-1) для виписування лікарських засобів І виробів медичного призначення, що відпускаються за повну вартість, безоплатно, з оплатою 50%, і таких, що підлягають предметно-кількісному обліку (розмір 105x150) •Назва закладу Код закладу за З КУД (штамп закладу) Код закладу за ЗКПО Медична документація Ф-1 РЕЦЕПТ Номер рецепта № (дорослий, дитячий - потрібне підкреслити) (дата виписки роцопта) Прізвища. Ім'я та по батькові І Підпис та особиста печатка у р лікаря (розбірливо) Рецепт дійсний протягом 10 дніо г»^ль<у«впьм^»Філ»стич«Іго
Структура рецепта: Рецепт виписують на відповідному бланку, оформленому друкарським способом. Рецепт складається з таких частин: 1. Напис (inscriptio), до якого входять: — назва лікувально-профілактичного закладу і його код; — категорія рецепта; — дата виписування рецепта (число, місяць, рік); — прізвище та ініціали хворого, вік; — прізвище та ініціали лікаря. 2. Звернення лікаря до фармацевта (Propositio) — «recipe», що означає «візьми» (скорочено — «Rp.:»). 3. Після Rp.: йде перелік лікарських речовин (Designatio materiarum) латинською мовою в родовому відмінку із зазначенням їх кількості (дози). Якщо в рецепті виписана одна речовина, то це простий рецепт, а якщо кілька — складний. Під час виписування складного рецепта назви препаратів пишуть одну під одною і в певному порядку: спочатку основна лікарська речовина (basis), на дію якої розраховує лікар, потім — допоміжна (adjuvans), яка посилює дію основної, потім, якщо потрібно, речовина, яка зменшує неприємний смак і запах ліків (corrigens), і формівна речовина (constituens). У рецептах кількість твердих та сипких речовин позначають у грамах або частках грама. Для практичної діяльності необхідні знання позначення доз у рецептах (у грамах або частках) і на упаковці (у міліграмах).
Кількість рідких лікарських форм у рецептах вказується в мілілітрах, краплях (наприклад: 1 ml; 100 ml; gtt). Якщо лікарська речовина дозується в одиницях дії (ОД), то в рецепті вказується кількість одиниць дії. 4. Приписка (Subscriptio) — вказівка фармацевту на технологію виготовлення, лікарську форму, кількість доз (латинською мовою). 5. Сигнатура (Signatura). Починається зі слова Signa (познач). Цю частину пишуть державною чи іншими мовами згідно із Законом України «Про мови в Україні», без будь-яких скорочень. 6. Рецепт закінчується підписом лікаря та його особистою печаткою. 7. Додатково регламентується тривалість дії виписаного рецепта шляхом позначення окремих термінів. Так, рецепти на лікарські засоби, що відпускають за рецептом на бланку форми № 1, дійсні протягом 10 днів з дня виписування, а на спеціальних рецептурних бланках форми № 3 — протягом 5 днів.
3. Правила виписування рецептів на різні лікарські форми: тверді, м¢які, рідкі, ін¢єкційні (згідно наказу МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р.).
Правила виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення регламентуються наказом МОЗ Украіни від 19.07.2005 № 360) та наказом МОЗ України № 525 від 17.09.2008 р. «Про внесення змін до наказу МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р.» . Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|