• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тверді форми ліків (порошки, таблетки, драже, капсули, гранули, збори). Правила виписування в рецептах.

До твердих лікарських форм належать порошки, таблетки, драже, гранули тощо.

Таблетки (Tabulettae) — тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом пресування лікарських та індиферентних ре­човин (цукор, крохмаль, тальк, натрію хлорид, вода, розчин же­латину). Виготовляють таблетки круглої або овальної форми на фармацевтичних заводах.

Таблетки для вживання всередину класифікують так:

• таблетки без оболонки; одношарові, одержані одноразовим пресуванням;

• таблетки, вкриті оболонкою; вкриті одним або кількома шара­ми суміші різних речовин (смоли, желатин, цукри, воски);

• таблетки шипучі — таблетки без оболонки, основну масу яких становлять кислоти і карбонати або гідрокарбонати, які швидко реагують у присутності води з виділенням вуг­лекислого газу;

• таблетки розчинні (перед застосуванням розчиняють у воді);

• таблетки дисперговані;

• таблетки кишково-розчинні (перед вживанням диспергують у воді до утворення гомогенної суспензії);

• таблетки з модифікованим вивільненням; стійкі в шлунково­му соку і звільняють діючу речовину в кишечнику (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої речовини або речовин);

• таблетки для застосування у ротовій порожнині; забезпечу­ють повільне вивільнення і місцеву дію речовини в певних ділянках рота.

Нові терапевтичні системи — це:

• лікарські форми з уповільненим надходженням препарату — retard або slow-relese — у вигляді таблеток і капсул;

• лікарські форми з двофазним надходженням препарату — гаpid-retard;

• лікарські терапевтичні системи 24-годинної дії.

Ретардовані таблетки — це мікрогранули, що містять препарат,

оточений матриксною біополімерною основою. Сформовані вони за принципом «бутерброду», завдяки чому пошарово розчиняєть­ся основа або мікрогранула, вивільняючи чергову дозу препарату, що і забезпечує пролонгованісь дії. Лікарська форма може бути у вигляді розчинної капсули, що містить гранули або мікрогранули препарату на полімерній основі.

Лікарська форма з двофазним вивільненням типу rapid-retard — Adalat CL фірми «Байєр» (Німеччина).

Лікарські терапевтичні системи типу GITS — gastrointestinal therapeutic system (лікарська форма ніфедипіну — Adelat GITS, фір­ми «Байєр»), Procardia XL (фірми «Пфайзер», СІЛА) та SODAS — spheroidal oral grug — absorbition system (лікарська форма верапа- мілу, «Verelan», СІНА).

Принцип дії лікарських терапевтичних систем полягає у ви­вільненні препарату з лікарської форми під впливом осмотичних сил. Така лікарська форма має у своєму складі два шари: один шар — це гранули, що містять препарат, другий — полімернодіюча речовина. Зовні таблетка вкрита нерозчинною напівпроникною оболонкою, що пропускає воду і не пропускає іони та лікарську ре­човину. З боку шару із гранулами в оболонці препарату просвердле­но за допомогою лазерної техніки отвір, через який і виділятиметь­ся лікарська речовина. Після надходження зазначеної системи в просвіт кишок вода проникає через напівпроникну оболонку, роз­чиняє гранули з препаратом до суспензії і розширює остмотичну ді­ючу речовину. Таким чином, відбувається витиснення препарату через отвір. Швидкість надходження лікарського засобу не зале­жить від рН і моторики травного тракту, що і забезпечує постійну концентрацію препарату в плазмі крові протягом 24 год.

Таблетки перед прийомом краще подрібнити і розчинити в не­великій кількості води. Таблетки тривалого виведення і такі, що мають ентеросолюбільне покриття, не можна подрібнювати (див. тему «Загальна фармакологія»). Є спеціальні таблетки для роз­смоктування у роті, а також для введення у піхву, для імпланта­ції під шкіру.

Залежно від кількості лікарських речовин є прості (містять один лікарський засіб) та складні (містять два або декілька лікар­ських засобів) таблетки.

Виділяють ще один різновид таблеток — складні таблетки, що мають спеціальну офіцинальну назву (седалгін, теофедрин тощо).

Під час роботи з таблетками звертають увагу на їхню якість. Вони повинні бути круглої або овальної форми з цілими краями, без плям, з гладенькою поверхнею. Перевіряють таблетки на міц­ність (при падінні на дерев'яну поверхню таблетки не повинні роз­биватися), розчинність (мають розпастися або розчинитися за 10 хв у воді при температурі 37 °С; таблетки, вкриті оболонкою, — за ЗО хв).

Драже (Dragee) — тверда дозована лікарська форма, яку одержу­ють шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допоміж­них речовин на цукрові гранули. Вживають всередину: ковтають не розжовуючи. Завдяки цукровій оболонці драже не відчувається неприємного смаку і запаху лікарських речовин.

Мікродраже — тверда дозована лікарська форма, яка утворюєть­ся шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.

Гранули (Granulae) — тверда лікарська форма, має вигляд одно­рідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах.

Класифікація гранул:

• шипучі, без оболонки, містять кислоти і карбонати, гідро­карбонати;

• гранули, вкриті оболонкою;

• гранули кишково-розчинні;

• гранули з модифікованим вивільненням.

Гранули є недозованою лікарською формою. їх призначають все­редину, дозують чайними ложками, дітям — розчиняють у пере­вареній воді.

Приклад рецепта:

Rp.: Granularum Orasi 100,0

D. S. Всередину по 1/2-1 чайній ложці гранул під час або після їди 3 рази на день

Порошок (Pulvis) — це тверда сипка лікарська форма для внут­рішнього або зовнішнього застосування, що складається з однієї або кількох подрібнених речовин. Стерильний порошок застосову­ють для парентерального введення після попереднього розчинен­ня в стерильному розчиннику. Для виготовлення порошків використовують лікарські речовини різного походження: синтетичного, рослинного, тваринного та мікробного, а також неорганічні спо­луки. Виготовляють фабрично-заводським шляхом (за офіцинальними прописами) та в аптеках (за магістральними прописами).

Класифікація порошків залежно від застосування:

а) для зовнішнього застосування — випускають в одноразових або багаторазових контейнерах (з кришками, що просідають), а також у контейнерах під тиском;

б) для перорального застосування — випускають в одно- або багаторазових контейнерах. Вживають з водою. Розрізняють шипучі порошки, що містять кислоти, карбонати або гідрокар­бонати.

Порошки, що готують ex tempore, поділяють на прості і склад­ні, отруйні і сильнодіючі речовини у кількостях менше 0,05 г на всю масу, що готується, використовують у вигляді тритурації су­міші з лактозою (1:100 або 1:10).

За ступенем подрібнення порошки поділяють на:

1) великі (pulvis grossus) — застосовують всередину після по­переднього розчинення;

2) дрібні (pulvis subtillis) — застосовують усередину і запивають водою;

3) найдрібніші (pulvis subtilissimus) — використовують для зовнішнього застосування.

За кількістю інгредієнтів порошки поділяють на прості (міс­тять один лікарський засіб) і складні (містять два лікарських за­соби або більше). Застосовують також дозовані порошки для вжи­вання всередину та для ін'єкцій (стерильні у флаконах і в ампулах) та недозовані (якщо містять несильнодіючі речовини, тобто ті, що не потребують точного дозування) — для зовнішнього викорис­тання, рідше — всередину. Маса дозованих порошків становить від 0,1 до 1 г, а якщо вміст лікарської речовини менше ніж 0,1 г, то додають цукор (Saccharum), молочний цукор (Saccharum lactis) або глюкозу (Glucosum), а для хворого на цукровий діабет — крох­маль (Amylum). Відпускають дозовані порошки в папері, а ті, що містять гігроскопічні речовини, — у вощеному (Charta cerata) або парафіновому папері (Charta paraffinata).

Недозовані порошки випускають масою від 5 до 100 г і більше. Відпускають у паперовому пакеті або в баночці. Є певні правила щодо виписування порошків у рецептах.

Капсули (Capsulae) — це оболонки для дозованих порошкопо­дібних, гранульованих або рідких лікарських речовин для застосу­вання всередину. У капсулах випускають лікарські препарати, що мають неприємний смак, запах або справляють подразливу дію. Желатинові капсули виготовляють із желатину. Вони бува­ють еластичні, які заповнюють на заводах, і тверді, що склада­ються з двох напівциліндрів, які заповнюють на заводах та в апте­ках. Є капсули кишково-розчинні (заповнюють гранулами або частками з кислотостійкою оболонкою) та з модифікованим ви­вільненням (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої субстанції). Желатинові капсули, що обробляють парою формальдегіду, називають глютоїдними, або гелодуратовими (розчиняються в лужному середовищі кишок, як і кератинові). Капсули призначають всередину, їх ковтають не розжовуючи

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
3. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
4. Абсорбція ліків
5. Автоматизовані форми та системи обліку.
6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
7. Акредитив та його форми
8. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
9. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
10. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
11. Безособові дієслівні форми на –но, -то
12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки

Переглядів: 10661