Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Пояснення викладача

ХІД УРОКУ

Література.

підручник з історії України за ред. Ф.Турченка § 61.

підбір фотографій письменників доби «Розстріляного відродження»

твори письменників М.Хвильового, Вороного, О. Вишні, Г. Косинки

аудіозапис пісні групи «Мандри» «Не спи».

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:сталінські репресії, тоталітарна культура, «Розстріляне Відродження».

«Я на сторожі коло їх поставлю слово...»

Т.Г. Шевченко

І. Актуалізація знань студентів

Актуалізація знань студентів дозволяє викладачу налаштувати групу на роботу та безпосередньо підійти до вивчення нового матеріалу. Тема «Розстріляне Відродження» та «Стан української культури 30х років», познайомить з причинами піднесення української культури, розвитком освіти, науки, літератури та мистецтва в 20-тих роках.

Відповідаючи на питання викладача «Вкажіть причини українського відродження 20-х рр.», студенти вказують наступні:

- Доба героїчної боротьби українського народу за незалежність 1917-1920 роки.

- Послаблення тиску центру на Україні в період НЕП.

- Поява цілої плеяди молодих літераторів, драматургів, художників та літературних спілок різних напрямків.

- Політика українізації та підвищення ролі української мови.

Важливим є акцентування уваги студентів на згортанні політики українізації в кінці 20-х років та встановленні сталінського режиму, переслідування інакомислячих, особливо інтеігенції. В 1931 р. було заарештовано М. Грушевського, історика М. Яворського заслано на Соловки, де він загинув. Викладач нагадує студентам, що культура в тоталітарному суспільстві знаходиться під контролем влади і є засобом впливу на маси для формування певної суспільної свідомості і ставить питання: «Згадайте основні риси тоталітарної культури в нацистській Німеччині та фашистській Італії».

студенти дають відповіді:

- Державне регулювання офіційної літератури.

- Репресії проти носіїв демократичних ідей у культурі.

- Укріплення тоталітарної влади через пропагандистку культуру.

Таким чином, підходимо до висновку, що після встановлення сталінського режиму ,влада розпочне утиски щодо творчої інтелігенції-носіїв української державницької ідеї.

ІІ.Викладач формулює тему уроку «Розстріляне Відродження 30х рр.»

План заняття:

1. Причини "Розстріляного відродження”

2. Репресії щодо діячів української культури.

3. Вирішення проблемного питання: ”Розстріляне відродження-суто національне явище чи загальна риса тоталітарної доби?”

Викладач знайомить студентів з поняттям «Розстріляне Відродження». Термін в вперше було вжито в 1959 році Ю.Лавріненком (Париж, 1959 «Розстріляне Відродження» ) .

«Розстріляне Відродження» - це період 30х рр. ХХ ст. в історії України, коли переслідувались та знищувались представники української культури.Викладач наголошує на причинах «Розстріляного Відродження»:

1. Згортання політики "українізації ".

2. Встановлення сталінського тоталітарного режиму в СРСР.

3. Монополія влади на думку та зміст літературних творів.

Характерною рисою даного періоду стали репресії щодо діячів української культури.

В художній літературі:

Політика Кремля диктувала, що письменники є «інженерами людських душ», і мають зректись національних інтересів власного народу. Ця ідея йшла в розріз з усіма українськими літературно-мистецькими напрямками і течіями, відмінними від «соцреалізму».

Цензура, очолена Головлітом та ГПУ-НКВС, почала тиск на українську літературу. Незгідні з свавіллям партії та Сталіна митці зазнали жорстоких репресій. В 1933 р. покінчив життя самогубством М. Хвильовий. В грудні 1934 р. у справі так званого "Українського центру білогвардійців-терористів” було засуджено до розстрілу 28 представників творчої та наукової інтелігенції, серед яких О. Влизько, Г. Косинка та ін. Згідно списку, опублікованому в довіднику «З порога смерті» (К: Радянський письменник 1991).

130 - розстріляних письменників;

11 - вчинили самогубство, не витримавши знущань;

119 - заслані в табори;

33 - репресовані;

188 - повернулися з ув'язнення зі знищеним здоров'ям.

Разом 481 жертва, хоча немає достовірності за повноту списку.

Імена загиблих Д. Фальківського, М. Зерова, М. Семенка, драматурга М. Куліша, засланого на Соловки та розстріляного в 1937 р. режисера студії «Березіль» Леся Курбаса, художника, засновника школи українського монументального мистецтва М. Бойчука стануть трагедією України.

Згадуючи про безжальне ставлення Гітлера до людей з фізичними вадами, не можна забувати про трагедію українських кобзарів та лірників. Народні сліпі співці, переходячи з одного українського села до іншого несли тугу та біль жертв голодомору 1932-33 років. В грудні 1934 року, скориставшись приводом проведення Республіканської олімпіади міста і села, під Харковом були розстріляні майже 300 українських кобзарів.

Радянська влада ліквідувала всі літературні спілки, створені в 20х рр. - «ВАПЛІТЕ», «МАРС», «Нову генерацію», мистецьку організацію АРМУ, тощо. Створена сталінським режимом в 1934 р. Спілка письменників радянської України випускала у світ лише твори прославляючи більшовицьку партію, Сталіна та його діяння. В 1933р. П. Тичина пише вірш «Партія веде». Так що М. Рильського, В. Сосюру, Бажана, Малишка, Головка можна назвати не інженерами, а «міліціонерами людських душ», як висловився в 1934 р. Г. Косинка.

ІІІ.Викладач пропонує студентам подумати над проблемним питанням:

"Розстріляне Відродження - суто національне явище чи загальна риса тоталітарної доби?"

Для цього студенти працюють в малих групах (6 чоловік), відбираючи факти для аргументації своєї думки. студенти використовують матеріал параграфа 61 підручника історії України Ф. Турченко, підготовленим вчителем додатковим матеріалом (інформація з посібника «Історія епохи очима людини») та підручника з всесвітньої історії 10 групу теми «Культура в тоталітарних державах» за ред. Т.Ладиченко)

ІV. Дискусія,в ході якої студенти кожної з малих робочих груп намагаються довести власну точку зору

1. «Розстріляне Відродження» - загальна риса тоталітаризму.

Контроль над літературою в країнах з тоталітарним режимом (СРСР, Німеччина, Італія) є обов'язковою складовою політики даних держав, тому що дає можливість владі маніпулювати суспільною свідомістю, формувати певний світогляд. В СРСР були репресовані в 1936-39 роках письменники, які не пристосувались до сталінізму - Бабель, Ясенський, Мандельштам, Клюєв та інші. В 1938 р. в Іспанії розстріляний М. Кольцов. З нацистської Німеччини в 1933р. емігрують Т. Манн, Л. Фейхтвангер, Е М.Ремарк, А. Цвейг, Б. Брехт, а сама країна палала вогнищами спалених заборонених книг. У фашистській Італії панують ідеї магічного реалізму Бонтемпеллі та католицького фаталізму Баккелі.

В "битві за ліру” прогресивні італійські митці та літератори були заслані на віддалені острови Середземного моря.

Отже, "Розстріляне Відродження "- загальна риса тоталітарної доби. Культура була засобом пропаганди, інструментом для контролю за свідомістю людей. Прогресивні діячі культури стали жертвами терору, були морально та фізично знищені.

2. «Розстріляне Відродження» - суто національне явище.

Ми погоджуємось, що контроль за культурою є рисою тоталітаризму, і переслідування та репресії діячів літератури та мистецтва мали місце в СРСР, Німеччині, Італії, що й було підтверджене попередніми виступаючими. Але нашу увагу привернуло поняття «Відродження», тобто український ренесанс 20х рр. В жодній з тоталітарних країн не було умов і відповідно такого сплеску розвитку культури, як в 20-ті роки на Україні. Звільнена революцією 1917 року енергія українського народу, привела до прояви цілої плеяди національних літературних діячів.

Щодня, щомісяця, щороку

Ростем нестримано з-за хмар,

А дні ідуть крицевим кроком,

Перегортають календар!

Так писав повний оптимізму, ентузіазму від процесу відродження свого народу Олекса Влизько. Були створені письменницькі організації різних літературних напрямків - «ПЛУГ», «ГАРТ», «ВАПЛІТЕ»та інші. Твори М. Хвильового, О. Вишні, Г. Семенка, Г. Косинки піднімали нові покоління борців за свій народ. Тому сталінська влада спрямувала всю свою міць на розгром українських національних культурних сил, на фактичне їх винищення, щоб придушити прагнення українського народу до волі. Позбавивши Україну літературної еліти, фізично винищивши талановиту плеяду молодих письменників, тоталітарний режим убезпечив себе від опозиції з боку національних сил. Ми вважаємо, що «Розстріляне відродження» суто національне явище, бо тільки в Україні розквіт культурного життя 20-х років змінився жорстокою розправою над представниками творчої інтелігенції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 20. Освіта і наука в 1930-ті рр. «Розстріляне відродження». Церковна політика радянської влади.	\|	За іншими моделями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.