Онтогенез органів імунної системи

Дихальна трубка

Травна трубка

- імунокомпетентні структури головної кишки – мигдалики, паренхіма яких представлена лімфоїдною тканиною у вигляді дифузної або вузликової форми;

- імунокомпетентні структури передньої, середньої і задньої кишок представлені поодинокими лімфатичними вузликами або їх скупченнями (агрегатами) – кишкові (пейєрові) бляшки.

Передня кишка: стравохід – поодинокі скупчення дифузної лімфоїдної тканини; шлунок – скупчення у вигляді вузликів, яких більше в пілоричній частині порівняно із кардіальною; в слизовій оболонці беззалозистих камер шлунка жуйних виявляються невеликі скупчення лімфоїдної тканини, тоді як у сичу зі кількість їх значно зростає.

Максимальна кількість дифузної лімфоїдної тканини та її вузликової форми міститься в товщі слизової оболонки середньої кишки, там де процеси всмоктування відбуваються найбільш інтенсивно. В середній кишці знаходиться порожнисто-клубова кишечка бляшка, довжина якої в новонароджених телят досягає 2-2,5 м. Бляшка займає клубову і більшу частину порожньої кишки.

В задній кишці лімфоїдні утворення розташовані у вигляді поодиноких скупчень лімфатичних вузликів або бляшок незначної довжини, найбільше – в ободовій кишці.

Лімфоїдні структури, що асоційовані із слизовою оболонкою органів апарату дихання, досліджені недостатньо. Найбільше їх виявляється в слизовій оболонці трахеї, в ділянці її біфуркації та у великих і середніх бронхах.

В товщі слизової оболонки трубкоподібних органів сечовидільного та статевого апаратів міститься дифузна лімфоїдна тканина та її вузликова форма.

Периваскулярні лімфоїдні вузлики– структурна одиниця імунного захисту внутрішнього (позасудинного) середовища організму. Периваскулярні вузлики в шкірі розташовані за ходом лімфатичних капілярів і венул, в органах – за ходом ланок лімфо- та гемомікроциркуляторного русла, в очеревині – за ходом лімфатичних капілярів. У сальнику формують «молочні плями», що лежать за ходом артеріол і венул.

Таким чином, органи, тканини і клітини імунної системи представляють собою анатомічно розрізнену, проте стратегічно розподілену сітку проти генетично чужорідних факторів.

Всі імунокомпетентні органи ссавців проходять чотири основні стадії розвитку:

1. Закладка органів відбувається в ембріональному і передплодовому періодах. Причому, центральні органи кровотворення закладаються раніше, ніж периферичні. Жовтковий мішок (ембріональний період) → печінка (передплодовий і початок плодового періодів) → червоний кістковий мозок (плодовий період).

2. Формування паренхіми та її диференціація на функціональні сегменти і функціональні зони, відбувається в плодовий період розвитку.

3. Формування і розвиток реактивних компонентів лімфоїдної паренхіми (вузликів) відбувається від моменту народження до періоду статевого і фізіологічного дозрівання. До моменту настання статевої зрілості система органів кровотворення та імунного захисту досягає максимального ступеню розвитку.

4. Інволюція настає відразу ж після настання статевої і фізіологічної зрілості. При цьому, відбувається зменшення кількості мієлоїдної та лімфоїдної тканини, зникнення лімфатичних вузликів, накопичення жирових клітин, зменшення розмірів органів, проте повне зникнення органів ніколи не настає.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лімфатичні вузли	\|	Лекція №22.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.