• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хетське суспільство.

У XVIII в. до н.е. в східній частині Малої Азії виникає об’єднання хетських племен – Хетська держава. Головного галуззю їх господарства було скотарство, а особливе значення мали вівчарство і конярство. Землеробство відігравало підпорядковану роль. Верховним власником усієї землі вважався цар, хоча самі царські володіння складали лише частину території держави. Головною формою царського господарства були релігійно - господарські комплекси, виникаючі біля “кам’яних домів” (склепів померлих царів).

Найважливішим пам’ятником економічної думки є звід хетських законів (XVI ст. до н.е.). В них міститься розгорнена характеристика державних повинностей, які несло головне населення країни, велика увага наділяється питанням регламентації умов торгівлі, найму, фіксації товарних цін.

Володіння земельною власністю було пов’язане з виконанням визначених повинностей, а несення повинностей було невід’ємною умовою володіння наділом. Повинності визначалися характером наділа. Тому при отриманні землі новим власником, на нього розповсюджувались повинності, пов’язані з цією ділянкою. Характер повинностей визначався царем. Держава не дозволяла продаж землі, але земля могла переходити іншим особам на умовах несення повинностей.

В Хетському суспільстві існувала грошова форма вартості і як головний загальний еквівалент виступає срібна грошова одиниця – сікль срібла. Поряд із сріблом існує і такий еквівалент як вівця (при продажу м’яса). Тому згідно хетського законодавства вартість 1-ї вівці складала 1 сікль срібла.

Хетські закони свідчать про кругову поруку в рамках сільської громади. За скоєний злочин несли відповідальність як общинник, так і те об’єднання до якого він належав.

В Хетському суспільстві існували раби. Одна частина рабів поповнювала військо, отримуючи при цьому наділи. Друга частина, з числа скореного мирного населення, ставала рабами, праця яких використовувалась головним чином у царському і храмовому господарстві. У той же час раби володіли деякими правами. Наприклад, дозволялися шлюби вільних і рабів.

Таким чином, хетське законодавство зробило подальший крок до ще більшої регламентації економічного життя населення. Регламентування цін відображує слабий розвиток товарно-грошових відносин, перешкоджає розвитку ринкового механізму. Усі виникаючи економічні проблеми Хетська держава намагається вирішити адміністративним шляхом. Про це свідчать своєрідні службові інструкції, якими повинні були користуватися царські чиновники. У той же час були відсутні намагання об’єднати державу за допомогою економічних заходів. Питання економічного управління державою також не отримали необхідного розвитку у хетській літературі.

Читайте також:

1. Глобальне інформаційне суспільство.
2. Глобальне інформаційне суспільство.
3. Політологія та інші науки про суспільство. Обєкт і предмет політології
4. Природа та суспільство.
5. Реклама і суспільство. Консьюмеризм
6. Розвиток сучасного бізнесу складно уявити без яскравої, влучної та дійової реклами, яка здійснює значний психологічний та соціокультурний вплив на суспільство.
7. СУСПІЛЬСТВО. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА
8. У впливі на суспільство.
9. Центр використовує новітні сучасні підходи до соціалізації дітей, їх інтеграції у суспільство.

Переглядів: 1027