Основні види загроз безпеці інформації

Класифікація загроз

Під загрозою безпеці розуміють потенційні дії або події, які можуть безпосередньо або опосередковано нанести втрати – призвести до розладу, спотворення або несанкціонованого використання ресурсів ІС, включаючи інформацію, яка зберігається, передається, обробляється, а також програмні та апаратні засоби.

Не існує єдиної загальноприйнятої класифікації загроз, хоча розроблено багато її варіантів. Подамо перелік подібних класифікацій:

· за метою реалізування загроз;

· за принципом дії загроз на ІС;

· за характером впливу загроз на ІС;

· за причиною виникнення помилки захисту;

· за способом дії атаки на об’єкт;

· за об’єктом атаки;

· за використовуваними засобами атаки;

· за станом об’єкту атаки.

Загрози прийнято поділяти на випадкові (або ненавмисні) і навмисні. Джерелом випадкових загроз можуть бути помилки в програмному за безпеченні, виходи з ладу апаратних засобів, неправильні дії користувачів або адміністрації ІС тощо. Навмисні загрози, на відміну від випадкових, призначені нанести максимальну шкоду ІС і, в свою чергу, поділяються на пасивні і активні.

Пасивні загрози, як правило, спрямовані на несанкціоноване використання інформаційних ресурсів ІС, не впливаючи при цьому на її функціонування. Пасивною загрозою є, наприклад, спроба отримання інформації, яка поширюється каналами передавання даної ІС, шляхом підслуховування.

Активні загрози передбачають порушення нормального функціонування ІС шляхом цілеспрямованого впливу на її апаратні, програмні та інформаційні ресурси.

До активних загроз відносяться, наприклад, активне знищення або радіоелектронне заглушення ліній зв’язку ІС, вивід з ладу сервера або операційної системи, спотворення відомостей у базах даних або системної інформації ІС тощо. Джерелами активних загроз можуть бути безпосередні дії зловмисників, програмні віруси.

До основних загроз безпеці інформації в ІС відносяться:

· розкриття службової інформації:

· компрометація інформації;

· несанкціоноване використання ресурсів ІС;

· помилкове використання ресурсів ІС;

· несанкціонований обмін інформацією;

· відмова від інформації;

· відмова в обслуговуванні.

Засобами реалізування загрози розкриття службової інформації може бути НСД до баз даних ІС, прослуховування каналів ІС тощо. У кожному випадку отримання інформації, яка є власністю деякої особи (або групи), наносить її власникам суттєву шкоду.

Компрометація інформації, як правило, здійснюється шляхом внесення несанкціонованих змін у бази даних ІС, в результаті чого її користувач змушений відмовитись від неї або витратити додаткові зусилля та кошти для виявлення змін і відновлення істинних відомостей. У випадку використання скомпрометованої інформації користувач може прийняти неправильні рішення з усіма наслідками, які звідси випливають.

Несанкціоноване використання ресурсів ІС, з однієї сторони, є засобом розкриття або компрометації інформації, а з іншої – має самостійне значення, оскільки, навіть не маючи відношення до користувацької або системної інформації, може нанести певні збитки абонентам або адміністрації ІС. Обсяги збитків можуть змінюватися в широких межах – від скорочення поступлення фінансових ресурсів до повного виходу ІС з ладу.

Помилково санкціоноване використання ресурсів ІС теж може призвести до знищення, розкриття або компрометації вказаних ресурсів. Така загроза найчастіше всього є наслідком помилок програмного забезпечення.

Несанкціонований обмін інформацією між абонентами ІС може призвести до отримання одним із них відомостей, доступ до яких йому заборонений, що за своїми наслідками рівнозначне розкриттю інформації.

Відмова від інформації полягає в невизнанні адресатом або відправником цієї інформації фактів її отримання або відправлення. Це, зокрема, може послужити аргументованим приводом до відмови однією з сторін від раніше укладеної угоди (фінансової, торговельної, дипломатичної тощо) ″технічним шляхом″, формально не відмовившись від неї, але тим самим може нанести іншій стороні значні матеріальні збитки.

Відмова в обслуговуванні – це дуже суттєва і достатньо розповсюджена загроза, джерелом якої є сама ІС. Подібна відмова особливо небезпечна в ситуаціях, коли затримка з наданням ресурсів ІС абоненту може призвести до тяжких для нього наслідків. Наприклад, відсутність у абонента даних, необхідних для прийняття рішень, може бути причиною його нераціональних або неоптимальних дій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація системи інформаційної безпеки підприємства	\|	Основні форми захисту інформації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.