МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ІІ. Інститут громадянства.Загальна характеристика Конституції України
І. Державний лад. Закріплений в першому розділі Конституції «Загальні засади». Статті 1-20.
Громадянство України – це правовий зв'язок між фізичною особою та Українською державою, який виявляється в їхніх взаємних правах і обов'язках. Україна підтримує єдине громадянство. Не можна отримати громадянство України одразу після вступу в шлюб. Громадянство України зберігається незалежно від місця проживання особи. Документами, які підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; свідоцтво про належність до громадянства України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну. Згідно із законом громадянство України може набуватись:за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства України; внаслідок поновлення у громадянстві України; внаслідок усиновлення; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства. Іноземці та особи без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України за умов:визнання і дотримання Конституції та законів України; неперебування в іноземному громадянстві або подання зобов'язання його припинити чи подання декларації про відмову від нього; безперервного проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років; отримання дозволу на постійне проживання в Україні; володіння державною мовою, в обсязі, достатньому для спілкування (ця умова не поширюється на осіб, які мають фізичні вади — сліпі, глухі, німі); наявності законних джерел існування. До громадянства України не приймаються особи, які:вчинили злочин проти людства чи здійснювали геноцид; засуджені в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості); вчинили на території іншої держави діяння, яке законодавством України визнано тяжким злочином. Громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України. Вихід з громадянства не допускається, якщо особі, яка порушила клопотання про вихід, а в Україні пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину або щодо якої набрав чинності і підлягає виконанню обвинувальний вирок суду. Громадянство України може бути втрачене:якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянства іншої держави; якщо особа набула громадянство України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; якщо громадянин України добровільно вступив на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною невійськовою службою.
ІІІ. Політика України у сфері використання мов. Згідно з Конституцією державною мовою в Україні є українська.Держава забезпечує її всебічний розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Службові особи повинні володіти українською, а у разі необхідності – і мовою роботи органу, де вони працюють, в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків. Незнання української, російської або мови роботи органу не є підставою для відмови у прийнятті на роботу, але після прийняття на роботу особа повинна оволодіти мовою роботи органу, в якому вона працює. У 1989 р. Верховною Радою було схвалено і прийнято до виконання Порядок введення вдію Закону «Про мови в Україні», згідно якого закон вступає в силу з 1 січня 1990 р.; протягом трьох—п'яти років на українську мову переходять державні органи і службові особи, переводиться діловодство; протягом п'яти—десяти років на українську мову переводиться виховання, освіта й інші сфери. Констатуючи демократичний характер політики України у сфері використання як української, так і мов національних меншин, слід пам'ятати й про тернистий шлях української мови на українській землі, свідченням чого є хоча б такі офіційні акти: Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою (1720); Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою (1754); розпорядження Синоду про вилучення українських текстів з церковних книг і букварів (1769); заборона викладання українською мовою у школах Західної України (1817); циркуляр Валуєва про заборону видання українською мовою будь-яких книг і обмеження художніх (1863); Емський указ про заборону української преси (1914). Постанова ЦК КПРС про обов’язкове вивчення в Україні російської мови (1938); постанова Ради Міністрів УРСР «Про заходи по подальшому вдосконаленню вивчення та викладання російської мови в загальноосвітніх школах УРСР» (1978) та інші. Читайте також:
|
||||||||
|