Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ІІ. Інститут громадянства.

Загальна характеристика Конституції України

 

І. Державний лад. Закріплений в першому розділі Конституції «Загальні засади».

Статті 1-20.

 

Громадянство України – це правовий зв'язок між фізичною осо­бою та Українською державою, який виявляється в їхніх взаємних правах і обов'язках.

Україна підтримує єдине громадянство. Не можна отримати громадянство України одразу після вступу в шлюб. Громадянство України зберігається незалежно від місця проживання особи.

Документами, які підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; свідоцтво про належність до громадянства України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчен­ня громадянина України; проїзний документ дитини; дипломатичний пас­порт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Згідно із законом громадянство України може набуватись:за наро­дженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до гро­мадянства України; внаслідок поновлення у громадянстві України; вна­слідок усиновлення; у зв'язку з пере­буванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства.

Іноземці та особи без громадянства можуть бути за їх клопотан­ням прийняті до громадянства України за умов:визнання і дотримання Конституції та законів України; неперебування в іноземному громадян­стві або подання зобов'язання його припинити чи подання декларації про відмо­ву від нього; безперервного проживання на законних підставах на тери­торії України протягом останніх п'яти років; отримання дозволу на постійне проживання в Україні; володіння державною мовою, в обсязі, достатньому для спілкування (ця умова не поширюється на осіб, які мають фізичні вади — сліпі, глухі, німі); наявності законних джерел існування.

До громадянства України не приймаються особи, які:вчинили зло­чин проти людства чи здійснювали геноцид; засуджені в Україні до по­збавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості); вчинили на території іншої держави діяння, яке законодав­ством України визнано тяжким злочином.

Громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадян­ства України; внаслідок втрати громадянства України.

Вихід з громадянства не допускається, якщо особі, яка порушила клопотання про вихід, а в Україні пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину або щодо якої набрав чинності і підлягає виконанню обвину­вальний вирок суду.

Громадянство України може бути втрачене:якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадян­ства іншої держави; якщо особа набула громадянство України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; якщо громадянин України добровільно вступив на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною невійськовою службою.

 

ІІІ. Політика України у сфері використання мов. Згідно з Конституцією державною мовою в Україні є українська.Держава забезпечує її всебічний розвиток і функціонування в усіх сфе­рах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин Украї­ни. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Службові особи повинні володіти українською, а у разі необхідно­сті – і мовою роботи органу, де вони працюють, в обсязі, необхідному для виконання службових обов'язків. Незнання української, російської або мови роботи органу не є підставою для відмови у прийнятті на робо­ту, але після прийняття на роботу особа повинна оволодіти мовою роботи органу, в якому вона працює.

У 1989 р. Верховною Радою було схвалено і прийнято до виконання Порядок введення вдію Закону «Про мови в Україні», згідно якого закон вступає в силу з 1 січня 1990 р.; протягом трьох—п'яти років на укра­їнську мову переходять державні органи і службові особи, переводиться діловодство; протягом п'яти—десяти років на українську мову перево­диться виховання, освіта й інші сфери.

Констатуючи демократичний характер політики України у сфері ви­користання як української, так і мов національних меншин, слід пам'я­тати й про тернистий шлях української мови на українській землі, свід­ченням чого є хоча б такі офіційні акти: Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою (1720); Указ Катерини II про за­борону викладання українською мовою (1754); розпорядження Синоду про вилучення українських текстів з церковних книг і букварів (1769); заборона викладання українською мовою у школах Західної України (1817); циркуляр Валуєва про заборону видання українською мовою будь-яких книг і обмеження художніх (1863); Емський указ про заборону української преси (1914). Постанова ЦК КПРС про обов’язкове вивчення в Україні російської мови (1938); постанова Ради Міністрів УРСР «Про заходи по подальшому вдосконаленню вивчення та викладання російської мови в загальноосвітніх школах УРСР» (1978) та інші.


Читайте також:

  1. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
  2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави - частина механізму держави.
  3. Громадянство України. Поняття громадянства. Підстави набуття громадянства
  4. ДЕРЖАВА - ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ
  5. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА АКТИВИ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ
  6. Загальна характеристика правового статусу фізичних осіб як суб’єктів МПП. Колізійні питання громадянства.
  7. ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ДДУВС
  8. Інститут громадянства в ЗК поняття, способи набуття та припинення.Європейська конвенція про громадянство.
  9. Інститут громадянства.
  10. Інститут громадянства.
  11. Інститут законодавства - система нормативних приписів галузі законодавства, які регулюють певну сукупність суспільних відносин.




Переглядів: 862

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття і загальна характеристика конституційного права | ІV. Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.