• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика інвестиційного ризику. Фактори ризику, притаманні інвестиційним операціям

Способи захисту від інвестиційного ризику. Регулювання інвестиційних ризиків.

Статистичні та експертні методи оцінки ризиків.

Прогнозування системного ризику. Характеристика несистемного ризику.

Характеристика інвестиційного ризику. Фактори ризику, притаманні інвестиційним операціям.

Питання на самостійне опрацювання:

1. Галузевий і фінансовий ризики.

2. Ризик падіння загально ринкових цін.

3. Ризики інвестиційного портфеля.

4. Ризики об’єктів інвестування (л) (1).

Основна література

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 р. №2121-ІІІ. із змінами та доповненнями.

2. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. № 679-XIV із змінами та доповненнями.

3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: Затверджено постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. № 275. із змінами та доповненнями.

4. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття філій, представництв, відділень: Затверджено постановою Правління НБУ від 31.08.2001 р. №375.із змінами.

5. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків України: Затверджено постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368.

6. Банківські операції: Підручник/ За ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2008. – 608с.

7. Банківські операції: Навчальний посібник / В.І. Капран, М.С. Кривченко, О.К. Коваленко, С.І. Омельченко.– К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208с.

8. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003.

Додаткова література

1. www.nbuv. gov. ua – національна бібліотека України ім.В. І. Вернадського.

2. www. bank. gov.ua – сайт Національного банку України.

Інвестиційна діяльність завжди пов'язана з ризиком, тому потенційного інвестора, насамперед цікавить рівень інвестиційного ризику, що супроводжує інвестиції.

Ризик — це ймовірність (загроза) втрати банком частину своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої або фінансової діяльності.

Інвестиційний ризик — це можливість або ймовірність повного або часткового недосягнення (неотримання) очікуваних інвесторами результатів здійснення інвестицій.

Інвестиційні ризики можна класифікувати за декількома класифікаційними ознаками:

1. Залежно від причин виникнення:

— специфічні інвестиційні ризики;

— неспецифічні інвестиційні ризики.

2. Залежно від об'єкта інвестування:

— ризики реального інвестування;

— ризики фінансового інвестування.

Основні фактори, що формують інвестиційні ризики і мають виплив, такі:

1. Нестабільність економіки (економічні процеси нестабільні, високі темпи інфляції, обсяги продукції низькі й щорічно падають, велика кількість збиткових підприємств, комерційна інфраструктура нерозвинута).

2. Низька інвестиційна активність (низькі обсяги інвестування в економіку, низькі обсяги іноземного інвестування, невелика кількість будівельних підприємств, високі обсяги незавершеного будівництва, нерозвинений інвестиційний ринок та інвестиційна інфраструктура, неприступність кредитних ресурсів для підприємств).

3. Політична нестабільність (нестабільна політична ситуація, загроза політичних хвилювань і страйків).

4. Нерозвинуте правове середовище (відсутність розвинутого, чіткого й гнучкого законодавчого забезпечення інвестиційної діяльності, відсутність спеціального регіонального законодавства, що регулює пільгові умови інвестування).

5. Соціальна напруженість (високий рівень безробіття, висока диференціація доходів населення, загроза соціальних і національних конфліктів).

6. Несприятлива екологічна ситуація (наявність виробництв, що негативно впливають на екологію, високий рівень забруднення навколишнього середовища, наявність великого обсягу відходів виробництва, відсутність виробництв по переробці вторинної сировини, несприятливість природно-кліматичних умов).

7. Відношення регіональної влади до інвестиційних процесів (регіональні органи державної влади не зацікавлені в підтримці інвестиційної активності, не створюються сприятливі умови інвестиційної діяльності).

8. Низький рівень інформаційного забезпечення (відсутність ясної, повної, систематизованої інформації і її неприступність для потенційного користувача).

9. Високий рівень економічних злочинів.

10. Відношення населення до ринкових реформ (населення не підтримує ринкові відносини, не довіряє органам державної влади, низький рівень інвестування за рахунок коштів населення).

Інвестиційний портфель комерційного банку складається з фінансових та реальних інвестицій. До фінансових інвестицій належать вкладення банку в різноманітніфінансові інструменти ринку капіталів — цінні папери на інвестиції, вкладення в паї (частки) та статутний капітал інших підприємств. Реальні інвестиції — це вкладення банку в різноманітні матеріальні та нематеріальні активи. До матеріальних об’єктів інвестування відносять будинки, споруди, обладнання, дорогоцінні метали, колекції, інші товарно-матеріальні цінності. Інвестиції та нематеріальні активи включають вкладення в патенти, ліцензії, «ноу-хау», технічну, науково-практичну, технологічну та проектно-кошторисну документацію, майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності, права на користування землею, водою, ресурсами, спорудами, обладнанням (оренда), інші майнові права. Із цієї групи інвестицій іноді виділяють інновації — вкладення у нововведення та інтелектуальну форму інвестування — вкладення у творчий потенціал суспільства. У загальному випадку під інвестиціями розуміють довгострокове вкладання коштів, звичайно на період понад один рік. Основною метою здійснення інвестиційної діяльності банку є одержання доходів у формі дивідендів, прибутків від зростання вартості придбаних активів, процентних виплат тощо.

Вкладення банку в цінні папери на інвестиції — державні цінні папери, облігації підприємств, акції — це фінансові інструменти ринку капіталів. Отже, частина портфеля цінних паперів банку (інструменти ринку капіталів) входять до складу інвестиційного портфеля, формуючи фінансові інвестиції. Ринок цінних паперів породжує інвестиційний ризик, сутність якого полягає в небезпеці втрати інвестованих коштів та очікуваного доходу. Ризики інвестиційної діяльності зумовлені дією макроекономічних (екзогенних) та внутрішніх для фірми (ендогенних) чинників. Інвестиційний ризик акумулює ряд ризиків, серед яких: ризик ліквідності, ризик дострокового погашення цінних паперів, ризик, пов’язаний з тривалістю обігу цінних паперів, інфляційний, процентний, кредитний та діловий ризики.

Ринок цінних паперів породжує специфічний ринковий ризик, який визначається можливістю втрати первинного капіталу внаслідок несприятливого руху цін на ринку цінних паперів. Це проявляється в рівні ліквідності цінних паперів, який визначається такими параметрами їх вторинного ринку, як обсяг операцій, активність торгівлі, рівень оподаткування доходів від перепродажу цінних паперів.

Ліквідні цінні папери— це фінансові інструменти, які можуть бути продані в будь-який час без суттєвого зниження ціни. Головним з погляду ліквідності є питання про ширину і глибину відповідного вторинного ринку. Ліквідні цінні папери характеризуються «liquidating market», відносно стабільною в часі ціною та високою ймовірністю повернення інвестованих коштів. Як правило, найбільш ліквідними цінними паперами, які мають активний вторинний ринок, є державні цінні папери.

У контексті дилеми «ліквідність—дохідність» цінні папери, які легко реалізуються на ринку з мінімальним ризиком втрати номінальної суми, характеризуються невисоким рівнем дохідності. Якщо цінні папери мають незначний обсяг операцій на вторинному ринку, їх реалізація значно ускладнюється. Низьколіквідні цінні папери містять для інвестора високий ризик втрати інвестованих коштів. Можна стверджувати, що в принципі будь-які інвестиції містять елементи ризику. При цьому ризик буде різним при купівлі (інвестиціях) різних видів цінних паперів і прямо пов’язаний з величиною очікуваного доходу.

Ризик втрати капіталу безпосередньо залежить від ринкового ризику та бізнес-ризику (існуючого ризику), а ризик втрати очікуваного доходу — від процентного ризику та ризику зміни купівельної спроможності грошей.

В Україні фондовий ринок у цілому характеризується як непрозорий та неліквідний. Для багатьох видів цінних паперів вторинний ринок відсутній взагалі. Водночас, за оцінками, річні обороти за цінними паперами на фондовому ринку України можна зіставити з оборотами коштів у таких галузях, як харчова промисловість або енергетика.

Ризик дострокового погашення (відкликання) цінних паперів характеризується тим, що деякі цінні папери, згідно з умовами їх випуску, можуть бути погашені до закінчення періоду їх обігу. Таке погашення може відбутися після зниження ринкових ставок, коли емітент може випустити нові цінні папери під нижчу процентну ставку. Отже, банк, у портфелі якого містяться цінні папери з правом дострокового погашення, наражається на ризик втрати доходів. Цей ризик пов’язаний з необхідністю реінвестування повернених достроково коштів під нижчі процентні ставки, які на поточний момент склалися на ринку.

Інфляційний ризик (ризик зміни купівельної спроможності грошей) визначається здебільшого темпами інфляції в країні. Цей ризик пов’язаний з імовірністю знецінювання як процентного доходу, так і номіналу цінного папера внаслідок знецінення грошей. Прості акції, дивіденди за якими не є фіксованими, застраховані від інфляції, оскільки з підвищенням темпів інфляції зростає і прибуток, з якого виплачуються дивіденди. Дієвим засобом страхування ризику інфляції є виплата дивідендів у вигляді акцій. Ціна Р0 звичайної акції може бути розрахована у такий спосіб:

де Dt — дивіденди, які виплачуються в кінці періоду t;

Еt — прибуток за період t;

Сt — частина прибутку, яка реінвестується у дивіденди в кінці періоду t.

Процентний ризик виникає внаслідок коливань процентних ставок на грошовому ринку та ринку капіталів, що зумовлює зміни витрат на виплату процентів чи доходів за інвестиціями, отже веде до зміни розміру прибутку (або навіть втрат) порівняно з очікуваним. Підвищення процентних ставок призводить до зниження ринкової ціни раніше емітованих цінних паперів. При цьому фінансові інструменти з тривалим строком погашення зазнають найбільших цінових втрат. Навпаки, якщо знижуються процентні ставки на ринку, ціни цінних паперів зростають.

Кредитний ризикцінних паперів — це ймовірність невиконання емітентом своїх зобов’язань з виплати основної суми боргу або процентів. У країнах з розвинутою ринковою економікою кредитний ризик оцінюється через рейтинг цінних паперів. Так, наприклад, у США заборонено купувати цінні напери з рейтингом нижче ВВВ рейтингової компанії «Standart & Poor» або Ваа (рейтингової компанії «Moody’s»). Кредитний ризик притаманний більшості боргових цінних паперів, емітованих приватними компаніями та місцевими органами влади. Безризикованими або малоризикованими вважаються зобов’язання та цінні папери уряду, хоча в окремих випадках має місце також ризик несвоєчасного повернення боргу. Як приклад, можна навести муніципальні облігації м. Одеси емісії 1997 р. та ОВДП, емітовані Міністерством фінансів України та конвертовані в 1998 та 1999 рр. у нові облігації з терміном виплати до п’яти років. У 2000 р. мало місце невиконання Міністерством фінансів України своїх зобов’язань перед комерційними банками з погашення КОВДП.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Абіотичні та біотичні фактори.
5. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
8. Автокореляційна характеристика системи
9. Агрегування та факторизація
10. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
11. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
12. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.

Переглядів: 2335