МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ЛЕКЦІЯ 4Всезагальний економічний закон зростання потреб: безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб. Рис. 4.9. Взаємовплив потреб і виробництва Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості забезпечують безперервність суспільного відтворення. (рис. 4.9.) Удосконалення структури потреб відображає процес розвитку людської особистості та сприяє переходу: — від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов'язаних із творчістю, пізнанням, самовдосконаленням ; — від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб та засобів їхнього задоволення; — від прагнення безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження; — від речової структури споживання до переважання у ній послуг.
Вирішення суперечності міме невгамовністю та безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжу є проблему вибору, визначає мету економічної діяльності (рис. 4.10). Рис. 4.10. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів
Виявлення потреб споживачів і вміння задовольнити ці потреби одночасно з вирішенням завдань раціонального використання обмежених ресурсів стає вирішальною передумовою успіху підприємницької діяльності.
3. Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія
"Економічні відносини кожного суспільства проявляються насамперед як інтереси" — ці слова належать Ф. Енгельсу.
Рис. 4.11. Взаємозв'язок потреб та інтересів
Інтерес (від лат. interesse — мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення. Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності. Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому. Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).
Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме: За суб'єктами: — особисті; — колективні, групові; — суспільні. За нагальністю, важливістю: — головні, першочергові; — другорядні. За часовою ознакою: — поточні; — перспективні. За об'єктами: — майнові; — фінансові; — інтелектуальні тощо. За ступенем усвідомлення: — дійсні; — уявні. За можливостями реалізації: — реальні; — утопічні. За територіальною ознакою: — муніципальні; — регіональні; — національні; — об'єднання держав; — загальнолюдські (глобальні).
У ринковій економіці: — економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію загальної корисності з урахуванням існуючих цін і доходів; — економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції; — економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.
Водночас державні та муніципальні службовці, покликані здійснювати заходи щодо практичної реалізації зазначених інтересів, є носіями особистих потреб, які не завжди збігаються із суспільними. Зазначена суперечність породжує корупцію — негативне соціальне явище, пов'язане зі зловживанням державною владою, корисливим використанням службовцями офіційних повноважень, авторитету та можливостей їх реалізації для отримання особистих вигод в особистих чи вузькогрупових корпоративних інтересах. Основні форми корупції: хабарництво, зловживання посадовим становищем, перевищення владних або посадових повноважень, розкрадання державного або колективного майна, нецільове використання бюджетних коштів тощо. Практика засвідчує, що основними інструментами подолання корупції є: — контроль за дотриманням законності та забезпечення прозорості діяльності органів державної влади; — чітка специфікація прав власності; — конкурсне розміщення державних і муніципальних замовлень, надання прав на оренду нерухомості тощо; — гласність у питаннях надходження та використання бюджетних коштів; — впровадження принципу "єдиного вікна", за якого всі необхідні документи для реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності розглядає уповноважений орган управління.
Система взаємопов'язаних і взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.
Шляхи поєднання економічних інтересів: — субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим; — координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.
Проблема співвідношення та пріоритетності інтересів економічних суб'єктів залишається до цього часу дискусійною. Механізм їхнього узгодження визначається сутністю економічної системи. Командно-адміністративна економіка характеризується жорсткою субординацією економічних інтересів на основі пріоритетності державного інтересу, який ототожнюється із суспільним і протиставляється колективним та особистим інтересам. Ігнорування ролі та значення особистого інтересу як потужного чинника соціально-економічного прогресу, підпорядкування його державному в умовах командно-адміністративної економіки спричиняє неузгодженість системи економічних інтересів, у тому числі: — спотворення мотиваційної поведінки економічних суб'єктів; — пригнічення стимулюючої ролі потреб; — послаблення відповідальності та стимулів до високоефективної праці; — втрату трудових цінностей і соціальних установок населення; — розвиток психології утриманства й економічної залежності від держави.
У ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача. Практика успішного розвитку передових західних країн засвідчує, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації (рис. 4.12.). Рис. 4.12. Координація інтересів економічних суб'єктів у ринковій економіці
Відстоювання та сприяння реалізації інтересів окремих груп у сучасному суспільстві набуло форми лобізму. Лобізм (від англ. lobby — кулуари) — вплив на законодавців і чиновників, спрямований на підтримку окремих підприємств, галузей, соціальних груп, верств, шляхом особистої зацікавленості посадовців. (НЕ 1.4.) (2 год.) Читайте також:
|
||||||||
|