МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ЛЕКЦІЯ 4Всезагальний економічний закон зростання потреб: безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб. Рис. 4.9. Взаємовплив потреб і виробництва Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості забезпечують безперервність суспільного відтворення. (рис. 4.9.) Удосконалення структури потреб відображає процес розвитку людської особистості та сприяє переходу: — від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов'язаних із творчістю, пізнанням, самовдосконаленням ; — від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб та засобів їхнього задоволення; — від прагнення безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження; — від речової структури споживання до переважання у ній послуг.
Вирішення суперечності міме невгамовністю та безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжу є проблему вибору, визначає мету економічної діяльності (рис. 4.10). Рис. 4.10. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів
Виявлення потреб споживачів і вміння задовольнити ці потреби одночасно з вирішенням завдань раціонального використання обмежених ресурсів стає вирішальною передумовою успіху підприємницької діяльності.
3. Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія
"Економічні відносини кожного суспільства проявляються насамперед як інтереси" — ці слова належать Ф. Енгельсу.
Рис. 4.11. Взаємозв'язок потреб та інтересів
Інтерес (від лат. interesse — мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення. Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності. Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому. Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).
Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме: За суб'єктами: — особисті; — колективні, групові; — суспільні. За нагальністю, важливістю: — головні, першочергові; — другорядні. За часовою ознакою: — поточні; — перспективні. За об'єктами: — майнові; — фінансові; — інтелектуальні тощо. За ступенем усвідомлення: — дійсні; — уявні. За можливостями реалізації: — реальні; — утопічні. За територіальною ознакою: — муніципальні; — регіональні; — національні; — об'єднання держав; — загальнолюдські (глобальні).
У ринковій економіці: — економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію загальної корисності з урахуванням існуючих цін і доходів; — економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції; — економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.
Водночас державні та муніципальні службовці, покликані здійснювати заходи щодо практичної реалізації зазначених інтересів, є носіями особистих потреб, які не завжди збігаються із суспільними. Зазначена суперечність породжує корупцію — негативне соціальне явище, пов'язане зі зловживанням державною владою, корисливим використанням службовцями офіційних повноважень, авторитету та можливостей їх реалізації для отримання особистих вигод в особистих чи вузькогрупових корпоративних інтересах. Основні форми корупції: хабарництво, зловживання посадовим становищем, перевищення владних або посадових повноважень, розкрадання державного або колективного майна, нецільове використання бюджетних коштів тощо. Практика засвідчує, що основними інструментами подолання корупції є: — контроль за дотриманням законності та забезпечення прозорості діяльності органів державної влади; — чітка специфікація прав власності; — конкурсне розміщення державних і муніципальних замовлень, надання прав на оренду нерухомості тощо; — гласність у питаннях надходження та використання бюджетних коштів; — впровадження принципу "єдиного вікна", за якого всі необхідні документи для реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності розглядає уповноважений орган управління.
Система взаємопов'язаних і взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.
Шляхи поєднання економічних інтересів: — субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим; — координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.
Проблема співвідношення та пріоритетності інтересів економічних суб'єктів залишається до цього часу дискусійною. Механізм їхнього узгодження визначається сутністю економічної системи. Командно-адміністративна економіка характеризується жорсткою субординацією економічних інтересів на основі пріоритетності державного інтересу, який ототожнюється із суспільним і протиставляється колективним та особистим інтересам. Ігнорування ролі та значення особистого інтересу як потужного чинника соціально-економічного прогресу, підпорядкування його державному в умовах командно-адміністративної економіки спричиняє неузгодженість системи економічних інтересів, у тому числі: — спотворення мотиваційної поведінки економічних суб'єктів; — пригнічення стимулюючої ролі потреб; — послаблення відповідальності та стимулів до високоефективної праці; — втрату трудових цінностей і соціальних установок населення; — розвиток психології утриманства й економічної залежності від держави.
У ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача. Практика успішного розвитку передових західних країн засвідчує, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації (рис. 4.12.). Рис. 4.12. Координація інтересів економічних суб'єктів у ринковій економіці
Відстоювання та сприяння реалізації інтересів окремих груп у сучасному суспільстві набуло форми лобізму. Лобізм (від англ. lobby — кулуари) — вплив на законодавців і чиновників, спрямований на підтримку окремих підприємств, галузей, соціальних груп, верств, шляхом особистої зацікавленості посадовців. (НЕ 1.4.) (2 год.) Читайте також:
|
||||||||
|