МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Слово – це структурно і семантично цільнооформлена самостійна одиниця, що здатна утворювати нaрізнооформлені одиниці мови і мовлення і має власну словотвірну парадигму.Поняття лексеми та парадигми. Слово (лексема) і словоформа. Словотвір і словозміна. Лексичне та граматичне значення. Парадигма" (від грец. 'зразок') – система морфологічних одиниць, що входять до одного морфологічного категоріального ряду (наприклад, парадигма відмінювання: парта, парти, парті та ін.; парадигма дієвідмінювання: пишу, пишеш, пише і т.д.). Тобто парадигма – це набір усіх граматичних форм (словоформ) однієї лексеми. Відношення елементів парадигматичних рядів (словоформ) становлять парадигматичні відношення, в якому представлені різні форми того самого категорійного ряду (або відмінка, або особи; або однини, або множини). Пізніше цей термін почали використовувати щодо словникових і синтаксичних рядів, звукових і словотвірних. Лексема(від гр. lexіs - слово, вираження), слово, що розглядається як одиниця словникового складу мови в сукупності всіх його конкретних граматичних форм та флексій, що їх виражають, а також всіх можливих значень (значеннєвих варіантів); абстрактна двостороння одиниця словника. Являючи собою сукупність форм і значень, властивих одному слову у всіх його вживаннях і реалізаціях, лексема характеризується як формальним, так і значеннєвою єдністю. Термін "лексема", запропонований в 1918 А.М.Пєшковським і ввійшов у Граматичний словник Н.Н.Дурново (1924), надалі одержав змістовне наповнення в працях В.В.Виноградова (1938, 1944, 1947), А.И.Смирницкого (1954, 1955) і А.А.Залізняка (1967), які розробляли критерії парадигматичного розмежування й ототожнення реально зустрічаються в мові "емпіричних" слів, тобто віднесення їх до однієї або до різних лексем. При збереженні єдності поняття "слово" термін "лексема" дає можливість розмежувати його парадигматичні властивості (і тоді вживається термін "лексема") і його синтагматичні властивості (у цьому випадку вживається термін "словоформа"). Лексема як абстрактна одиниця мови матеріалізується в тексті своїми конкретними реалізаціями (екземплярами, варіантами, словоформами); текстовий екземпляр (варіант) лексеми іноді називають "лексом" (Ю.С.Маслов). Словоформи, що різняться лише граматичними значеннями, наприклад "стола - столу", не вважаються окремими лексемами, але утворюють парадигму, тобто систему граматичних "аллолексем" (Ю.С.Маслов) (тобто словоформ однієї лексеми). З парадигматичної точки зору лексема у флективних мовах являє собою результат абстракції ототожнення словоформ, що реально зустрічаються в мові. "Вихідна" (словникова) граматична форма лексеми, що надається у словнику як заголовок словникової статті, у дійсності є лише одна з форм, що умовно представляє лексему. Лексико-семантичні варіанти, що розрізняються лише за змістом і лише частково, не вважаються окремими лексемами (порівн. трактування А.А.Потебні, що вважав, що "найменша зміна в значенні слова робить його вже іншим словом"), а утворюють єдину систему" слово-значень" ("лексико-семантичних варіантів"). Вимога лексико-семантичної близькості "лексико-семантичних варіантів" однієї лексеми зазвичай забороняє поєднувати в одну лексему лексичні омоніми. Починаючи приблизно із середини 1970- х років виникає слововживання, відповідно до якого термін "лексема" розуміється як "слово в одному з його лексичних значень" (тобто як лексико-семантичний варіант), на відміну від "вокабули", що розуміється як безліч лексичних одиниць, описуваних однією словниковою статтею тлумачного словника (= "лексема" у більше традиційному розумінні). Словозміна – це відмінювання лексеми за її парадигмою (усіма можливими формами слововживань). Але при цьому йдеться про одну і ту саму лексему у різних варіантах її слововживань. Словотвір (на відміну від словозміни) є процесом утворення нової лексеми, нового слова, що вже володіє своєю власною парадигмою. Наприклад, friend > friendly > unfriendly. Читайте також:
|
||||||||
|