• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Слово – це структурно і семантично цільнооформлена самостійна одиниця, що здатна утворювати нaрізнооформлені одиниці мови і мовлення і має власну словотвірну парадигму.

Поняття лексеми та парадигми. Слово (лексема) і словоформа. Словотвір і словозміна. Лексичне та граматичне значення.

Парадигма" (від грец. 'зразок') – система морфологічних одиниць, що входять до одного морфологічного категоріального ряду (наприклад, парадигма відмінювання: парта, парти, парті та ін.; парадигма дієвідмінювання: пишу, пишеш, пише і т.д.). Тобто парадигма – це набір усіх граматичних форм (словоформ) однієї лексеми. Відношення елементів парадигматичних рядів (словоформ) становлять парадигматичні відношення, в якому представлені різні форми того самого категорійного ряду (або відмінка, або особи; або однини, або множини). Пізніше цей термін почали використовувати щодо словникових і синтаксичних рядів, звукових і словотвірних.

Лексема(від гр. lexіs - слово, вираження), слово, що розглядається як одиниця словникового складу мови в сукупності всіх його конкретних граматичних форм та флексій, що їх виражають, а також всіх можливих значень (значеннєвих варіантів); абстрактна двостороння одиниця словника. Являючи собою сукупність форм і значень, властивих одному слову у всіх його вживаннях і реалізаціях, лексема характеризується як формальним, так і значеннєвою єдністю.

Термін "лексема", запропонований в 1918 А.М.Пєшковським і ввійшов у Граматичний словник Н.Н.Дурново (1924), надалі одержав змістовне наповнення в працях В.В.Виноградова (1938, 1944, 1947), А.И.Смирницкого (1954, 1955) і А.А.Залізняка (1967), які розробляли критерії парадигматичного розмежування й ототожнення реально зустрічаються в мові "емпіричних" слів, тобто віднесення їх до однієї або до різних лексем. При збереженні єдності поняття "слово" термін "лексема" дає можливість розмежувати його парадигматичні властивості (і тоді вживається термін "лексема") і його синтагматичні властивості (у цьому випадку вживається термін "словоформа").

Лексема як абстрактна одиниця мови матеріалізується в тексті своїми конкретними реалізаціями (екземплярами, варіантами, словоформами); текстовий екземпляр (варіант) лексеми іноді називають "лексом" (Ю.С.Маслов).

Словоформи, що різняться лише граматичними значеннями, наприклад "стола - столу", не вважаються окремими лексемами, але утворюють парадигму, тобто систему граматичних "аллолексем" (Ю.С.Маслов) (тобто словоформ однієї лексеми). З парадигматичної точки зору лексема у флективних мовах являє собою результат абстракції ототожнення словоформ, що реально зустрічаються в мові. "Вихідна" (словникова) граматична форма лексеми, що надається у словнику як заголовок словникової статті, у дійсності є лише одна з форм, що умовно представляє лексему.

Лексико-семантичні варіанти, що розрізняються лише за змістом і лише частково, не вважаються окремими лексемами (порівн. трактування А.А.Потебні, що вважав, що "найменша зміна в значенні слова робить його вже іншим словом"), а утворюють єдину систему" слово-значень" ("лексико-семантичних варіантів").

Вимога лексико-семантичної близькості "лексико-семантичних варіантів" однієї лексеми зазвичай забороняє поєднувати в одну лексему лексичні омоніми.

Починаючи приблизно із середини 1970- х років виникає слововживання, відповідно до якого термін "лексема" розуміється як "слово в одному з його лексичних значень" (тобто як лексико-семантичний варіант), на відміну від "вокабули", що розуміється як безліч лексичних одиниць, описуваних однією словниковою статтею тлумачного словника (= "лексема" у більше традиційному розумінні).

Словозміна – це відмінювання лексеми за її парадигмою (усіма можливими формами слововживань). Але при цьому йдеться про одну і ту саму лексему у різних варіантах її слововживань.

Словотвір (на відміну від словозміни) є процесом утворення нової лексеми, нового слова, що вже володіє своєю власною парадигмою. Наприклад, friend > friendly > unfriendly.

Читайте також:

1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
2. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
3. VІ. Структурно-логічні схеми
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
6. Аналіз словосполучення
7. Аналізоване слово.
8. Англійський сад - нове слово в європейській парковій культурі.
9. Асиміляція приголосних у потоці мовлення
10. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
11. Безруслового стоку
12. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.

Переглядів: 1669