• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державні молодіжні програми в Україні

Важливість значення загальнодержавних молодіжних цільових програм полягає в тому, що завдяки ним концептуальні положення та норми законодавства перетворюються у конкретні справи, які стосуються молодих громадян. Владі України знадобився певний час для того, щоб склалася традиція молодіжного програмо творення. Майже до кінця 1990-х років комплексного документу зазначеного спрямування не було створено.

Вперше документ зі статусом загальнодержавної молодіжної програми “Молодь України” (Комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики в Україні) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 1998 р.

Метою Комплексних заходів було проведення цілісної молодіжної політики, визначеної Декларацією “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” та Законом України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, іншими законодавчими та нормативними актами щодо створення сприятливих умов для життєвого самовизначення та самореалізації молодих громадян, підтримки їх інноваційної діяльності, розвитку молодіжних громадських організацій, сприяння роботі у розв’язанні проблем молоді.

Комплексні заходи (“Молодь України”) визначили загальні принципи, головні напрями та основний зміст підтримки і захисту молоді, забезпечення духовно-культурного та фізичного її розвитку, формування морально-правової культури, становлення молодої сім’ї, профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі, державної підтримки розвитку молодіжного підприємництва тощо.

Досягнення зазначеної мети вбачалося в комплексному та системному підході до проведення молодіжної політики шляхом координації зусиль у справі захисту конституційних прав та поліпшення соціально-економічних умов життя молоді, розвитку її громадянської і трудової активності та формування духовної культури.

Основними завданнями Комплексних заходів (“Молодь України”) були: сприяння духовному і фізичному розвитку молоді, виховання у неї почуття громадянської свідомості та патріотизму, бажання активно сприяти утвердженню державності в Україні; сприяння реалізації творчого потенціалу молоді в інтересах її становлення і самореалізації, формування морально-правової культури та профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі; захист молодих громадян від дискримінації з мотивів віку; створення сприятливих умов для повноцінної соціалізації та активного залучення молоді до соціально-економічного, політичного та культурного життя суспільства, подолання її соціально-політичної апатії; забезпечення прав молодих громадян, сприяння їх підприємницькій діяльності, врахування особливостей умов життєдіяльності та життєвих цілей різних соціальних груп молоді; підтримка молодої сім’ї, талановитої та обдарованої молоді, молодіжних громадських організацій; сприяння розвитку та поглибленню міжнародних молодіжних контактів.

Наступний результативний досвід молодіжного програмотворення реалізувався у вигляді “Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки”, затвердженої Законом України від 18 листопада 2003 року.

Основними завданнями Програми були: сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства, розширення її участі у формуванні та реалізації державної політики щодо розв’язання соціальних проблем молоді; поліпшення координації зусиль органів державної влади та громадських організацій у сфері реалізації державної молодіжної політики; підвищення ефективності державної молодіжної політики на регіональному рівні; зміцнення матеріально-технічного та фінансового забезпечення установ, закладів, громадських організацій, що працюють з дітьми та молоддю; підтримка молодіжних і дитячих громадських організацій та їх спілок у реалізації програм, спрямованих на вирішення проблем молоді.

Концептуальний характер “Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки” призвів до того, що в ній не визначалися конкретні показники, були відсутні обсяги фінансування за напрямами тощо. Певною мірою це компенсувалося тим, що уряд щорічно на виконання зазначеної програми ухвалював своїм розпорядженням заходи з визначенням відповідальних виконавців.

Враховуючи те, що 2008 р. був останнім роком дії “Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки”, саме на рубіж 2008 – 2009 рр. випало завдання затвердити нову молодіжну програму загальнонаціонального масштабу. Кабінет Міністрів України визначився зі статусом документу, ухваливши 11 червня 2008 р. “Концепцію проекту Загальнодержавної програми “Молодь України” на 2009 – 2015 роки”. Тоді Уряд доручив Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту розробити та подати на розгляд до 1 вересня 2008 р. проект відповідного закону. Але згодом ситуація кардинально змінилася: замість проекту закону наприкінці роботи з’явився проект урядової постанови.

Державну цільову соціальну програму “Молодь України” на 2009 – 2015 роки Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 28 січня 2009 р. Такий крок повернув практику ухвалення урядових молодіжних програм, яка існувала в Україні до 2004 р. На наш погляд, статус закону надав би програмі “Молодь України” більшої вагомості, що перенеслося й на становлення влади та суспільства до молодіжної політики загалом.

Метою Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009 – 2015 рр. було визначено створення системи всебічної підтримки громадянської активності молоді, спрямованої на самовизначення і самореалізацію, формування необхідних для цього правових, гуманітарних та економічних передумов, надання соціальних гарантій.

Назвавши два можливих варіанти розв’язання молодіжних проблем, розробники документу надали перевагу не здійсненню систематичних заходів державними установами за рахунок бюджетних коштів, а відходу від патерналістичної моделі державної політики щодо молоді та налагодженню співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими та благодійними організаціями.

Для забезпечення виконання завдань програми “Молодь України” її автори запропонували низку показників. Щодо створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді, творчого розвитку особистості були введені такі параметри: кількість заходів, спрямованих на забезпечення розвитку творчої ініціативи молоді; кількість молоді, залученої до участі у реалізації соціальних проектів; кількість заходів, спрямованих на забезпечення інтелектуального розвитку молоді; кількість молоді, залученої до співпраці з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також до роботи в таких органах.

Показниками завдання щодо утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських цінностей стали: кількість молоді, залученої до здійснення заходів, що спрямовані на патріотичне виховання; кількість молоді, що бере активну участь у житті суспільства; кількість установ культурно-просвітницького спрямування та патріотичного виховання молоді (з розрахунку одна установа на 2 тис. осіб); кількість молодих громадян, залучених до співпраці з установами культурно-просвітницького спрямування та патріотичного виховання молоді; кількість дітей та молоді, які беруть участь у заходах з підтримки пластового (скаутського) руху.

Завдання “Пропаганда та формування здорового способу життя” вимірюється так: кількість молоді, залученої до здійснення заходів щодо формування здорового способу життя; кількість молоді, поінформованої про шкоду вживання алкогольних напоїв і тютюнопаління; підвищення кваліфікації спеціалістів, що провадять діяльність із запобігання поширенню соціально небезпечних хвороб та формування здорового способу життя; кількість молоді, що бере участь у заходах, спрямованих на організацію її змістовного дозвілля.

Стосовно завдання щодо створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді введено такі показники: кількість молоді, залученої до здійснення профорієнтаційних заходів, кількість молоді, що взяла участь у заходах, спрямованих на розвиток підприємницьких ініціатив, кількість молоді, залученої до участі у всеукраїнських акціях, семінарах, засіданнях за круглим столом, виставках, спрямованих на вирішення питання зайнятості молоді, кількість молодіжних трудових загонів та молоді, залученої до роботи в них.

Результати надання підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям визначалися кількістю молодіжних і дитячих громадських організацій.

Інтеграцію українських молодіжних організацій до відповідних європейських та світових організацій запропонували оцінювати за наступними параметрами: кількість молоді, яка бере участь у заходах в рамках виконання програм Ради Європи та Європейського Союзу, в тому числі програми “Молодь в дії”, що впроваджуються в Україні; кількість молоді, яка бере участь у заходах в рамках міжнародного співробітництва у сфері реалізації молодіжної політики; кількість молодих державних службовців, що пройшли стажування за кордоном; кількість молоді, залученої до проведення міжнародних заходів з питань молоді.

Удосконалення нормативно-правової бази у сфері реалізації державної політики з питань молоді визначалося кількістю прийнятих нормативно-правових актів (до речі, в програмі цю кількість не назвали).

Підсумкові кількісні показники внаслідок виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009 – 2015 роки набули такого вигляду:

1) кількість заходів до забезпечення розвитку творчої ініціативи молоді;

2) кількість молоді, залученої до здійснення заходів, що спрямовані на патріотичне виховання;

3) кількість молоді, залученої до здійснення заходів щодо формування здорового способу життя;

4) кількість молоді, залученої до здійснення профорієнтаційних заходів;

5) кількість молодіжних та дитячих громадських організацій;

6) кількість молоді, яка візьме участь у заходах в рамках виконання програми Європейського Союзу “Молодь у дії” та інших програм, що впроваджуватимуться в Україні;

7) кількість прийнятих нормативно-правових актів.

За двадцять років існування незалежної Української держави накопичено великий досвід створення загальнодержавних програм за окремими напрямами молодіжної політики, які затверджувалися президентськими указами та урядовими постановами. Основною проблематикою стало працевлаштування молоді, підтримка її талановитих представників, залучення молодих громадян на державну службу та на службу в органах місцевого самоврядування, забезпечення молоді житлом, підтримка молодіжного підприємництва, розвиток молодіжного туризму, підтримка молодих сімей.

Важливими кроками у забезпеченні державної підтримки молоді стало запровадження пільгового довгострокового житлового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян (2001 р.), пільгового довгострокового кредитування на здобуття вищої освіти (2000 р.), а також конкурсу проектів стосовно дітей, молоді, жінок та сім’ї, розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, що передбачало бюджетне фінансування молодіжних організацій (2002 р.).

Рішеннями президента, парламенту, уряду в Україні було затверджено гранти, стипендії та премії, інші відзнаки для молодих громадян. Увійшло в практику нагородження молодіжних активістів та фахівців з молодіжної політики державними та урядовими нагородами.

Серед відзнак для молоді передусім необхідно назвати Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (заснована у 1999 р. як Премія Кабінету Міністрів України за вагомі досягнення молоді у різних сферах суспільного життя) та Премію Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування (заснована у 2003 р.).

Отже, визначення загальних засад державної молодіжної політики, створення та запровадження достатньо дієвого механізму її реалізації сприяло позитивним зрушенням у сфері соціального становлення та розвитку молоді в Україні.

Читайте також:

1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
3. Автоматизація банківської діяльності в Україні
4. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Адміністративне судочинство в Україні
9. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
10. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
11. Алгоритм створення тренінгової програми
12. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ

Переглядів: 2263