Лекція 4. Психологія особистості злочинця.

Основні відмінності традиційних СППР і ЕС

Порівнювані ознаки	СППР	ЕС
Призначення	Сприяння людині в прийнятті рішень	Дублювання функцій експерта і заміна його
Хто дає рекомендації (чи приймає рішення)	Людина і/або система	Система
Основна орієнтація	Прийняття рішень	Обмін досвідом (людина-машина-людина) і вироблення рекомендацій
Особливості запиту	Людина запитує машину	Машина запитує людину
Метод маніпулювання даними	Числовий	Символьний
Предметна область	Комплексна, широка	Вузька, спеціалізована
Тип задач	Унікальні	Повторювані
Зміст бази даних	Фактичні дані (факти)	Факти і процедури їхнього використання
Здатність до міркувань	Немає	Є, обмежена
Здатність до пояснення	Обмежена	Є

Приклади експертних систем і систем підтримки прийняття рішень.

1.Першою сферою розробки ЕС була медицина. У середині 70-х років у
Стенфордському університеті була розроблена ЕС , що діагностує і
визначає спосіб лікування менінгіту (й інших бактеріальних інфекцій) у перші 48 годин після зараження. ЕС спроектована шляхом опитування великої кількості лікарів про їхні способи діагностики і лікування і містить близько 500 правил.

2.Компанія „Американ експрес" знизила збитки від кредитних карток, використовуючи ЕС „Помічник того, що видає кредит", яка дає поради про надання або відмовлення в кредиті. Індивідуальне рішення приймається не більш ніж за 90 секунд, тобто ризик неправильного рішення є значним. „Помічник, того, що видає кредит" містить знання досвідчених співробітників, допомагаючи розпізнати нетипові запити і відкинути їх.

1. Поняття особистості злочинця та основні детермінанти її формування.

2. Структура особистості злочинця.

3. Злочинна поведінка та механізми її формування.

Основні поняття: індивід, особистість, людина, індивідуальність,структура особистості.

Завдання для самостійної підготовки:

Оформіть конспект що вміщуватиме інформацію про:

· Особистість неповнолітнього злочинця. (2 год.)

· Біологізаторські концепції особистості злочинця. (2 год.)

· Соціологізаторські концепції особистості злочинця. (2 год.)

Теорія диференційного зв'язку Б. Сатерленда - в центрі її уваги знаходяться частота, інтенсивність і значення соціальних відносин, а не особливості особистості або характеристики оточення,

В міських районах рівень деліквентності вищий, оскільки їх мешканці частіше зустрічаються зі злочинними моделями поведінки (теорія "поганої компанії").

Запропонована Е. Сатерлендом теорія базується на наступних положеннях: злочинній поведінці навчаються, взаємодіючи в процесі спілкування з іншими особами; навчання злочинній поведінці відбувається переважно в групах, де відносини мають безпосередній, особистий характер;

специфічна спрямованість мотивів І прагнень формується на основі оцінок правових норм як прийнятних чи неприйнятних;

особа стає деліквентом внаслідок переважання в неї оцінок, сприятливих для порушення закону, над оцінками, що цьому не сприяють;

Концепція нейтралізації С. Сайкса та X Матзи полягає у висвітленні механізмів виправдання делінквентної поведінки. Автори вважають, що деліквенти мають достатнє уявлення про соціальні норми, але виправдовують власну протиправну поведінку за допомогою наступних різновидів нейтралізації:

1) заперечення відповідальності (людина вважає себе скоріше об'єктом дії, ніж її суб'єктом, вона - жертва обставин):

2) заперечення шкоди (людина вважає, що насправді ніхто не страждає від її дій);

3) заперечення наявності жертви (спричинення шкоди не розглядається як протиправне);

4) засудження засуджуючих (людина вважає всіх, хто її засуджує, лицемірами, замаскованими девіантами, якими керують негативні почуття);

5) посилання на вищі обставини (порушення вимог суспільства нейтралізується тим, що людина робить це в ім'я відданості малим групам).

Принципова позиція сучасної юридичної психології полягає у визнанні соціального І біологічного в людській природі, що не протистоять, тим більше не виключають один одного в поясненні поведінки людини, а перебувають у взаємозв'язку та взаємозалежності. Але при встановленні причин конкретної соціально значимої дії, у тому числі правопорушення, визначальним е соціальне. Воно активно впливає на індивідуальні особливості людини, детермінуючи зміст, сутність її поведінки.

Біологічне - лише динамічний, функціональний аспект поведінки, тобто біологічні чинники є умовою дії соціальних причин.

У психологічних теоріях особистості біологічному надається сенс "платформи", першооснови. У процесі життєдіяльності, навчання та виховання людина набуває соціальних властивостей, що притаманні тільки їй, і стає індивідуально неповторною. Тобто біологічне - це умова розвитку людини як особистості. Не менш важливим є правильне розуміння співвідношення соціального і біологічного стосовно межових станів психіки, зокрема, психопатії в межах осудності. Відомо, що психопатія - аномалія характеру, у певних випадках зумовлена вродженими аномаліями мозку. У несприятливих умовах оточення притаманна психопатам вибуховість, підвищена емоційна збудливість може призвести до вчинення злочинів. Але це не означає, що причиною злочину тут є саме хворобливий стан мозку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 4.	\|	Структура особистості злочинця

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.