Міжнародні відділення

Міжнародне відділення створюється у фірмі для управління закордонними операціями, як правило, після придбання компанією 5-6 філій за кордоном.

Міжнародне відділення – це структурно незалежний, відособлений від виробничих відділень організаційно-економічний центр управління зовнішньоторговельною діяльністю міжнародної компанії.

Основна мета управлінської діяльності міжнародного відділення - забезпечення чіткої взаємодії між різними структурними ланками зовнішньоторговельного апарату.

Зовнішньоторговельний апарат міжнародного відділення – це система органів і служб, об'єднаних функцією управління процесом реалізації і закупівлі товарів за рубежем, а також здійснення зв'язку закордонних філій і дочірніх компаній між собою і з материнською компанією по технологічній лінії.

Місце розташування міжнародного відділення в материнській компанії визначається функціями, що виконує це відділення і ступенем делегованих йому повноважень і відповідальності.

· Якщо міжнародне відділення виступає як центр прибутку, у материнській компанії воно розташоване на одному рівні з виробничими відділеннями і має оперативну самостійність.

· Якщо міжнародне відділення не є центром прибутку, а виконує лише функції контролю за діяльністю закордонних підприємств - воно виступає в ролі адміністратора. У такому випадку міжнародне відділення знаходиться на рівні групового менеджера, що має у своєму підпорядкуванні кілька регіональних дочірніх компаній по управлінню закордонними підприємствами.

Координаційно-управлінські функції міжнародного відділення не залишаються незмінними, вони підсилюються відповідно росту закордонної виробничо-збутової діяльності фірми. Також не є незмінною структура міжнародного відділення.

Зміни в його структурі йдуть по декількох напрямках. Найважливішим з них є створення в рамках міжнародного відділення регіональних підрозділів, які здійснюють усі функції з координації і контролю за діяльністю закордонних підприємств в окремій групі країн.

У зв'язку з перетворенням управління міжнародною діяльністю в одну з основних сторін управління корпораціями, у функціях і структурі міжнародних відділень відбулися серйозні зміни, що звичайно супроводжувалися перебудовою всієї організаційної структури фірми.

Глобалізація бізнесу вимагає централізації управління, зміцнення ролі материнської компанії. У противному випадку корпорація виявляється не в змозі проводити єдину господарську політику, а також запобігти внутрішній конкуренції між своїми дочірніми компаніями і філіями. Оскільки в транснаціональних корпораціях (ТНК) немає організаційного поділу на внутрішній і міжнародний менеджмент, потрібен глобальний підхід до раціонального використання загальнофірмової власності.

У зв'язку з цим розробка й уточнення довгострокової стратегії фірми виробляється вищим керівництвом, що визначає ключові напрямки роботи та її цілі. Після цього потік управлінських впливів рухається в спеціалізовані відділи фірми, одним із яких є міжнародне відділення.

Дочірня компанія з управління закордонною діяльністю виступає як орган спеціалізованого управління цією діяльністю, будучи одночасно центром прибутку і відповідальності.

Дочірні компанії з управління закордонною діяльністю міжнародних корпорацій являють собою юридично незалежні (на відміну від міжнародних відділень), засновані як правило у виді акціонерного товариства закордонні комерційні підприємства, основна частина капіталу яких належить материнської компанії.

Дочірні компанії користуються високим ступенем оперативної і фінансової самостійності, їхній зв'язок з материнською компанією обмежується перекладом прибутків і регулярною звітністю. Група дочірніх компаній навколо іншої компанії (материнської), що тримає акції цих підприємств, складає концерн.

Концерн - група дочірніх компаній навколо іншої компанії (материнської), що тримає акції цих підприємств, з метою вирівнювання певних галузевих сезонних коливань і ризиків; переміщення капіталу в більш прогресивні галузі; здійснення капіталовкладень при наявності значних ліквідних засобів; створення “економічної імперії” при наявності індивідуальної власності.

Дочірні компанії оперують на закордонних ринках як оптові фірми або підприємства роздрібної торгівлі.

Дочірні компанії, як юридично самостійні, виступають на ринку від свого імені і за свій рахунок. Вони самі підписують контракти з покупцями і несуть відповідальність за їх виконання, а також відповідають юридично за свої обов'язки.

Разом з тим материнська компанія здійснює жорсткий контроль за діяльністю приналежних їй дочірніх компаній, що забезпечується володінням контрольним пакетом акцій.

Цей контроль складається в спостереженні за господарською діяльністю і її координації, у визначенні складу Правління, призначенні директорів, які, у свою чергу, зобов'язані приймати вказівки від контролюючої фірми і звітувати перед нею.

Дочірні компанії з управління міжнародною діяльністю фірм створюються для того, щоб зосередити в одному органі кадри, які мають досвід і знання з обслуговування іноземних ринків; уникнути дублювання і додаткових витрат за допомогою координації закордонної діяльності, планування і прийняття оперативних рішень в управлінні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Центральні служби управління міжнародних корпорацій	\|	Комунікаційний процес в міжнародних корпораціях

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.