Розглянемо суть дидактичних принципів у трудовому навчанні.

До лекції № 8

Принцип науковості. У процесі навчання учні оволодівають прийомами обробки різних матеріалів, електромонтажних роби, прийомами розбирання та складання механізмів і машин та ін. При цьому в них не тільки формуються певні вміння і навички, але й створюється уявлення про наукові основи виучуваних трудових операцій. Наукові основи викладають з урахуванням загальною розвитку учнів і їх знань з основ наук. Очевидно, для цього доводиться популяризувати ці науки. Проте популяризація не повинна призводити до перекручень, до протиріччя з сучасними даними науки. Наведемо приклади.

Учні ознайомлюються з деякими властивостями металів і сплавів за допомогою елементарних випробувань (вгинання, випробування напилком та ін.). За формою виконання такого випробування металів і сплавів кустарне, але за змістом воно базується на науковій основі, бо тут робиться спроба визначити властивості твердих тіл. Якщо пояснити це учням, то можна вважати, що в цьому випадку додержано принципу науковості в навчанні.

Учні ознайомлюються з процесом різання металів, який ґрунтується па закономірних властивостях твердих тіл і супроводяться рядом фізичних явищ. Наука має вже в своєму розпорядженні значний обсяг відомостей про цей процес, з усього обсягу треба виділити мінімум, достатній для створення в учнів правильного уявлення про суті, процесу різання на рівні їхніх знань з основ наук. У зв'язку з цим досить пояснити учням, що шар металу, який зрізується, піддається пружній, а потім пластичній деформації. Коли сила деформації стане більшою, ніж твердість, оброблюваного матеріалу, частина його відколюється. Так утворюється елемент стружки, а розповідати про площу сколювання та інші поняття немає потреби. Це не є важливим учням, у майбутньому доповнити знання, причому розширення знань не суперечитиме попереднім уявленням, а спиратиметься на них.

Принцип науковості в трудовому навчанні слід розуміти не як вимогу проводити нявчання на найвищому науково-технічному рівні, а як вимогу будувати процес навчання, завжди спираючись на знання учнів. Більше того, бувають випадки, коли для виконання завдань трудового навчання треба викласти відомості, наукові основи яких спираються на такі природничонаукові закономірності, яких ще учні не вивчали на уроках з основ наук. У такому разі не можна відмовлятися від завдань трудового навчання, а треба шукати шляхів до їх виконання. У зв'язку з цим можна навести приклад: коли виникла потреба вивчати елементи машинознавства у дев'ятирічній школі, було розроблено таку методику навчання, яка дала змогу ознайомити учнів з поняттями «механізм» і «машина» до того, як вони зустрілися з ними в курсі фізики.

Отже, виходячи з принципу науковості під час трудового навчання, учням в разі потреби подають деякі відомості математики, фізики та інших навчальних предметів.

Принцип зв'язку теорії а практикою. Щоб здійснювався цей дидактичний принцип, слід переконати учнів, що теорія і практика — дві невід’ємні частини діяльності людини. Теорія використовується у практиці, а практика дає матеріал для нових теоретичних узагальнень.

Досить переконливим прикладом може бути історія розвитку обробки металів на верстатах, яка завоювала загальне вивчення ще до того, як стала об'єктом вивчення науки. Та саме наукові досягнення поклали початок бурхливому розвитку обробки металів на металорізальних верстатах, бо спеціалісти вивчення явищ процесу обробки металів різанням опустили його суть. Було досліджено характер впливу ручних процесів різання, і це дало змогу впливати на нього в бажаному напрямі. Так виникло силове різання, з'явився інструмент спеціальної конструкції, були створені сучасні високопродуктивні верстати.

У процесі трудового навчання створюються особливо сприятливі умови для зв’язку теорії з практикою, бо переважну більшість відомостей розповідають саме для того, щоб із знанням справи правильно виконати практичне завдання. Трудове навчання навіть і проводиться так, що уроки не поділяються на практичні і теоретичні. Теоретичний матеріал (відомості про конструкційні матеріали, будову машин та ін.) розподіляють між окремими заняттями так, щоб забезпечувався безпосередній негайний перехід до практичної діяльності учнів.

Знання про будову верстатів, електродвигунів дають для того, щоб учні навчилися керувати цими технічними об'єктами. Відомості про властивості різних матеріалів дають для того, щоб учні краще навчилися обробляти ці матеріали. Отже, учні неодноразово впевнюються в тому, що теорія для практичної діяльності має велике значення.

Виховний характер навчання. Відомо, що навчання повинно виховувати, таке загальне положення характерне й для трудового навчання.

Трудове навчання не є самоціллю. Воно включене в навчальний план школи насамперед для трудового виховання учнів, психологічної підготовки їх до праці. Трудове виховання слід розглядати як одне з найважливіших завдань, з урахуванням якого підбирають об'єкти роботи, організовують заняття та ін.

У процесі трудовою навчання можуть створюватися найкращі умови для трудового виховання. В учнів формується позитивне ставлення до праці — вони з великою відповідальністю і дуже охоче виконують свої завдання. Залучаючись до продуктивної прані, учні починають усвідомлювати, що так звана «фізична праця» й своїм значенням для суспільства не поступається перед працею розумовою. При правильній організації занять в учнів зміцнюються почуття колективізму, вони вступають у виробничі стосунки з своїми товаришами.

У процесі трудового навчання учням прищеплюють загальні правила трудової культури (догляд за робочим одягом, утримання в порядку робочого місця, робота справним інструментом та ін.), дбайливе ставлення до суспільною майна.

Міцність оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Зазначений дидактичний принцип, який був сформульований ще Яном Амосом Кименським, відбиває новий підхід до оцінки результатів навчального процесу, коли міцність знань, умінь і навичок учнів розглядається лише як одна з їх якостей.

Нині процес навчання доводиться будувати так, щоб створювався максимум передумов для самостійного набування випускниками шкіл нових знань, умінь і навичок у процесі їхньої практичної діяльності. Для цього знання, уміння й навички повинні бути не лише міцними, а й гнучкими в тому розумінні, що учні повинні вміти застосовувати їх у нових виробничих умовах.

Це досягається завдяки політехнічній освіті, коли учні набувають знань, умінь і навичок на фоні загального уявлення про основи сучасного виробництва. Цьому сприяє також формування в учнів критичного підходу до існуючих умов виробництва, уміння аналізувати, зіставляти різні знаряддя праці, технологічні процеси для визначення їхньої ефективності.

В умовах трудового навчання міцність знань, умінь і навичок досягається за рахунок ефективності методики подання нового навчального матеріалу. Велике значення для забезпечення міцності знань, умінь і навичок мають точність викладання навчального матеріалу, застосування технічних понять при формуванні вмінь і навичок, повторення і вправи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принцип зв'язку теорії з практикою, навчання з життям.	\|	Принцип оперативності знань учнів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.