Діагностика особистісних костей і соціальних характеристик особистості

Вивчення уваги, пам’яті, емоційно-вольової сфери школяра

Методи оцінки уваги і пам'яті. Існує велике розмаїття методів оцінки окремих особливостей уваги і пам'яті. Однак, не всі з них задовольняють діагностичні вимоги. Тому вибір методик для практичного використання повинен визначатися їхнім рівнем валідності. Найбільш простою і надійною методикою оцінки пам'яті й уваги випробуваного є субтест "Рахунок" з тесту інтелекту Д. Векслера.

Діагностика емоційно-динамічних і інших особливостей особистості. Емоційно-динамічні особливості особистості відносяться до темпераменту. До найбільш вивчених властивостей темпераменту звичайно відносять емоційну збудливість, ригідність, стомлюваність, суб’єктивацію,екстра-інтроверсію та ін. У професійній психодіагностиці вимірюванням звичайно піддаються не всі, а лише деякі з властивостей темпераменту, а саме: екстра-інтроверсія, тривожність, активність, емоційність, ригідність. Це вважається більш значним, у порівнянні з іншими властивостями, їхнім впливом на характер професійної діяльності.

Діагностика особистісних властивостей з використанням об'єктивних тестів. Об'єктивні особистісні тести - це особливий різновид діагностичних методів, що має характерну специфіку їхнього використання. Серед найбільш використовуваних методик варто виділити експрес-тест "Чи знаєте Ви себе?" і психогеометричний тест.

Діагностика соціальних характеристик особистості. Важливою передумовою успішної професійної діяльності є соціальна готовність людини до неї. Тому, діагностика соціальних характеристик може розглядатися як необхідна складова профдіагностики. Соціальна готовність до професійної діяльності в основному визначається трьома, факторами: типологією особистісних властивостей, мотиваційною сферою, соціальними знаннями й уміннями. Для діагностики типології особистісних властивостей найчастіше застосовують: метод Т. Лири, модифікований і адаптований Л.Н. Собчик (являє собою набір лаконічних характеристик, по яких випробуваний оцінює себе), опитувальник комунікативних і організаторських здібностей (КОС) Б.Федоришина і В.Синявського, Диференційно-діагностичний опитувальник - ДДО (для діагностики мотиваційної сфери особистості), Орієнтовно-діагностична анкета спрямованості інтересів - ОДАНИ (для діагностики визначеності вибору напрямків професійної діяльності), методику виявлення і оцінки професійної спрямованості і професійних намірів (НИН - 78).

Розглянемо деякі з них:

Орієнтовно-діагностична анкета спрямованості інтересів (ОДАНИ). Для дослідження спрямованості інтересів учнів кожному з них видають "Лист питань" і "Лист відповідей" і пропонують уважно ознайомитися з ними, а потім дати відповіді на кожне питання. Відповіді треба давати тільки за допомогою знаків " + " і "-". Якщо дуже подобається те, про що говориться в питанні, то у відповідній клітинці "Листа відповідей" варто ставити знак "+ + ", якщо просто подобається - знак " + ", не подобається - "-", дуже не подобається - "- -". Якщо учень не може точно визначити своє відношення, він повинен поставити "0".

Відповіді на питання потрібно точно проставляти в клітках так, щоб номер клітки не розходився з номером питання.

Відповівши на питання, необхідно підрахувати, скільки усього " + " і "-" (окремо) поставлено в кожнім стовпчику і результат записати (внизу у вільній клітці).

Заповнювати "Аркуші відповідей" можна як при груповий, так і при індивідуальній роботі.

Після підрахунку числа знаків " + " і "-" виділяють ті стовпчики, що містять найбільшу кількість плюсів, і за допомогою дешифратора визначають, до яких груп інтересів ці стовпчики (питання) відносяться. Якщо виявиться, що в декількох колонках однакова кількість плюсів, то переважному інтересові буде відповідати той зі стовпчиків, у якому знаходиться менша кількість мінусів.

Визначаючи спрямованість інтересів випробуваного, в першу чергу, потрібно оцінювати стовпчики з перевагою знаків "+", але при цьому корисно звернути увагу і на стовпчики з найбільшою кількістю мінусів.

Висновок про те, наскільки виражений інтерес, роблять на підставі порівняння кількісних даних (плюсів і мінусів). Максимальні суми плюсів (6 і більше) дозволяють зробити припущення про наявність у випробуваного яскраво вираженого інтересу до тієї або іншої області знання або діяльності; якщо переважають негативні відповіді (мінуси), то можна вважати, що дана група інтересів у випробуваного не виявляється, або навіть він виявляє до неї негативне відношення.

Методика виявлення і оцінки професійної спрямованості і намірів (НИН-78). В основі цієї методики лежить спеціальна анкета, що складається з дев'яти основних питань.

Робота учнів над анкетним матеріалом починається з бесіди вчителя (консультанта), у якій розкривають зміст першого питання анкети, з'ясовують, що таке об'єкт роботи, які конкретні об'єкти роботи бувають і яка можливість їхнього угрупування, у результаті чого утворюється узагальнений об'єкт роботи, а також угрупування професій за узагальненим об'єктом роботи. Таке угрупування професій допомагає людині виділити для себе найбільш прийнятну сферу професійної діяльності.

У даному угрупуванні професій під об'єктом роботи розуміють такий об'єкт, на який фахівець впливає, щоб одержати визначені результати. Так, об'єкт роботи учителя відноситься до сфери "а", до сфери "б" - різні верстатні професії, водійські і деяк інженерні. Професії сільськогосподарського профілю в основному відносяться до сфери "у". Але сюди ж можна віднести і професію геолога, багато професій біологічного профілю тощо. Під об'єктом знакової системи розуміють коди, символи, що відбивають у собі якісь інші реальні процеси і предмети. Так, диспетчер залізничної станції або оператор на заводському пульті керування приймає інформацію не безпосередньо з реальних об'єктів, а з приладів, індикаторів, і керування реальними об'єктами здійснюється теж у результаті впливу на кодову систему. Такого роду професії відносяться до сфери "м". Сюди ж можуть бути віднесені програмісти, фінансові працівники планових органів, математики та ін. До сфери "д" відносяться професії мистецтва (декоратор, актор і ін.), багато професій культури, науки, будівництва, тобто професії, пов'язані з роботою по створенню або перетворенню різних художніх образів.

Засвоївши зміст першого питання, учні приступають до заповнення анкети. Учитель (консультант) дає пояснення до питань, якщо це потрібно по ходу справи. Не слід передчасно знайомити школярів із усіма питаннями, давати пояснення до них, допомагати у формулюванні відповідей.

Виконання зазначених вимог обумовлено структурою методики, її змістом і функціональним призначенням. Правильне використання цієї методики дозволяє одержати об'єктивну інформацію про професійну спрямованість учнів, їхніх професійних інтересах і намірах.

Перехід до другого питання створює в учнів установку на "проектування" себе в ту або іншу сферу професійної діяльності. Завдяки попередній ознайомлювальній роботі вони можуть порівняти узагальнені групи професій і тим самим визначити найбільш підходящу для них групу. При цьому на визначення сфери професійної діяльності не впливає престиж або апрестижність окремих конкретних професій, оскільки відповідь на питання не торкається безпосередньої професії.

Робота з другим питанням створює для учнів ігрову проективну ситуацію, що допомагає їм виразити свою щиру професійну спрямованість і професійні інтереси. Іноді це відбувається навіть усупереч конкретному заключному рішенню про вибір професії, продиктованому сторонніми факторами (наполягання родини, мода і т.ін.).

Третє питання підводить учнів до конкретизації їхньої професійної спрямованості і до вираження їхніх домагань.

Четверте питання допомагає з'ясувати ступінь компетентності учнів для оволодіння обраною (або пропонованою, проектованою) професією.

П'яте, шосте і сьоме питання стимулюють учнів до інспективної оцінки свого рішення щодо вибору конкретної професії і до інформування про можливі впливи найближчого соціального оточення (родина, товариші) на вибір професії.

Дев'яте питання спрямоване на виявлення елементів мотивації вибору.

Структура питань, їхній зміст і композиція стимулюють учнів до збереження проективної установки у своїх відповідях при роботі з багатьма пунктами анкети. Тому заключна відповідь на питання (воно восьме) про вибір конкретної професії (його щирість, умотивованість, обґрунтованість, відповідність інтересам і загальній професійній спрямованості) можна перевірити всім іншим матеріалом анкети.

Кінцеву обробку матеріалів для одержання інформації про спрямованість, інтереси, наміри при даній конструкції анкети проводять як по відповідях на окремі питання, так і по зіставленню відповідей на різні питання. Крім того, анкета може бути оброблена для виявлення профорієнтаційної інформації в індивідуальному плані (для профконсультації) і виявлення інформації широкого статистичного характеру на великих групах учнів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мікробний білок у харчуванні людей	\|	Медичний аспект професійної діагностики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.