Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Раніше таке поняття давалось у постановах Пленуму Верховного Суду України.

Коли до ху­ліганських дій в першому випадку приєднується інша чи інші особи, що діють спільно з першим злочинцем, співучасть наявна.

Тут мають місце два окремих хуліганських прояви, що не пов'язані між собою, і співучасть відсутня.

В цей же час інша особа теж вчиняє хуліганські дії, не пов'язані з першим хуліганським випадком.

Наприклад, в ресторані особа з хуліганських спонукань наносить тілесні ушкодження потерпі­лому, після чого її затримують.

 

У чинному Кримінальному Кодексі міститься ряд статей, в яких вчинення злочину групою осіб розглядається як конструктивна ознака складу злочину або ознака, що надає певному складу кваліфі­кованого виду.

 

Наприклад, в ст. 293 КК передбачено кримінальну відповідальність за групове порушення громадського порядку, в ч. 2 ст. 296 КК передбачений такий кваліфікований склад хуліганст­ва, як вчинення цього злочину групою осіб.

 

Аналогічний підхід започаткований в ч. 3 ст. 152 КК, яка перед­бачає більш сувору кримінальну відповідальність за зґвалтуван­ня, вчинене групою осіб.

 

Ч. 2 ст. 28 КК визначає поняття вчинення злочину за попе­редньою змовою групою осіб.

 

 

Нинішнє законо­давче формулювання цієї форми співучасті суттєво не відрізня­ється від тих, які давались раніше.

 

Головною характерною рисою цієї форми співучасті є попе­редня домовленість про вчинення злочину.

 

Як правило, така змова торкається місця, часу, способу вчинення злочину.

 

Вона може мати місце як при співвиконавстві, так і при співучасті з розподілом ролей.

 

Але, як відмічається в юридичній літературі, в останньому випадку повинно бути не менше ніж два співвиконавці.

 

Важливим питанням при визначенні цієї форми співучасті є вірне визначення часу, коли може здійснюватись попередня змова.

 

В законі зазначено, що така змова здійснюється заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину.

 

 

У зв'язку з цим слід відмітити, що змова може мати місце до початку посягання, зокрема на стадії готування, а також безпосередньо перед замахом чи вчиненням закінченого злочину.

 

 

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб під­вищує суспільну небезпеку вчинюваних дій у порівнянні з по­передньою формою співучасті, коли злочин вчинюється групою осіб.

 

В Особливій частині Кримінального Кодексу значна кількість статей перед­бачає вказану ознаку як кваліфікуючу.

 

Це стосується таких складів злочинів, як вбивство, злочинів проти власності.

 

Крім цього, вказана обставина передбачена п. 2 ч. 1 ст. 67 КК як обтяжуюча покарання.

 

Поняття організованої групи як форми співучасті було введено в Кримінальний кодекс 1960 року з метою посилення кримінально-правової боротьби з організованою злочинністю.

 

Воно включене до ст. 41 КК в якості обтяжуючої обста­вини, а також введено в ряд статей Особливої частини КК як кваліфікуюча або особливо кваліфікуюча ознака.

 

Визначення цього поняття було дано в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про корисливі злочини про­ти приватної власності" від 25.12.1992 р. у

п. 26 вказаної Постанови відмічається, що

 

під організованою групою треба розу­міти стійке об'єднання двох і більше осіб, які спеціально зорга­нізувалися для спільної злочинної діяльності. на наявність цієї кваліфікуючої ознаки можуть, зокрема, вказувати:

розроблений (хоча б у загальних рисах) і схвалений учасниками групи план злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину, розподіл ролей, наявність організатора (керівника), прикриття своєї діяль­ності як своїми силами, так і з допомогою сторонніх осіб (в тому числі і підкупом посадових осіб шляхом дачі хабарів), вербу­вання нових членів, наявність загальних правил поведінки.

У процесі удосконалення цього визначення деякі ознаки організованої групи опущені, деякі змінені, тобто визначення, яке дається в ч. 3 ст. 28 КК, відрізняється від того визначення, яке давалось раніше.

 

З ч. 3 ст.28 КК випливає, що злочин вва­жається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учас­ників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

 

Перш за все у новому визначенні організованої групи змі­нено кількісний склад співучасників.

 

Якщо раніше він повинен був складатись не менше ніж з двох осіб, то тепер закон передбачає наявність в організованій групі не менше трьох осіб.

 

Це суттєва зміна кількісної ознаки співучасників, яка обмежу­ватиме визнання групи організованою у порівнянні з раніше діючим законодавством.

 

У ч. 3 ст. 28 КК зроблено важливе уточ­нення стосовно моменту домовленості між співучасниками про створення організованої групи.

 

 

Мова йде про попереднє зорганізування співучасників у стійке об'єднання.

 

Воно має здійснюватись до вчинення злочинів.

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Верховна Рада України.
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  10. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання




Переглядів: 543

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ст. 69 Кримінального кодексу 1960 року). | Харак­терним для організованих груп є наявність зброї.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.