• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Харак­терним для організованих груп є наявність зброї.

Організованими групами частіше за все вчинюються корис­ливі, корисливо-насильницькі, насильницькі злочини.

Коли він вчинений при наявності кваліфікуючих ознак, зокрема організованою гру­пою, він стає особливо тяжким, оскільки санкція ч. 2 ст. 147 КК передбачає позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років.

Цей злочин, вчинений без кваліфікуючих ознак, відноситься до тяжких.

Наприклад, в ч. 1 ст. 147 КК передбачено кримінальну відпові­дальність за захоплення заручників.

Це свідчить про стійкий характер організованої групи.

Організована група — це стійке об'єднаная, яке може бути створено для вчинення злочинів.

Характерними властивостями організованих груп є наявність єдиного плану з розподілом функ­цій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану.

План повинен бути відомий учасникам групи.

Така ретельна підготовка може мати місце не тільки тоді, коли організована група налаштована на вчинення ряду злочинів, але й тоді, коли нею вчинюється один злочин.

За п. 2 ч. 1 ст. 67 КК вчинення злочину організованою групою відноситься до обставин, які обтяжують покарання.

Крім того, в значній кількості статей Особливої частини КК вчинення злочину організованою групою виступає як кваліфікуюча чи особливо кваліфікуюча ознака.

Це підкреслює суспільну небез­печність вчиненого, внаслідок чого злочини з менш тяжкої кла­сифікаційної групи переходять до більш тяжкої.

У ч. 4 ст. 28 КК дається визначення поняття злочинної орга­нізації.

Злочинною визнається організація, яка має у сукупності такі ознаки:

-стійкість та ієрархічність об'єднання трьох або більше осіб;

-зорганізованість на основі попередньої змови членів або структурних частин організацій для спільної діяльності;

-наявність однієї з таких цілей діяльності організації:

· безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів
учасниками цієї організації; керівництво чи координація зло­чинної діяльності інших осіб; забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так інших злочинних груп.

Стійкість, як ознака злочинної організації, полягає в тому, що така організація створюється для тривалої злочинної діяль­ності, на постійній основі і забезпечується надійним захистом від розкриття.

Специфічною ознакою злочинної організації є її ієрархічна структура.

Це означає наявність в середині організації зв'язків по вертикалі між верхніми, середніми та нижніми ланками.

На нижній сходинці такої структури знаходяться організовані групи, які безпосередньо вчинюють злочини.

Середню ланку ієрархічної структури складають групи, які займаються підбором виконавців злочинів, контролюють їх діяльність, забезпечують прикриття, виконують функції розвідки і контррозвідки, формують "общак" (спільну касу) і розподіляють його в разі необхідності, виходять на корумповані зв'язки, відмивають кошти, здобуті злочинним шляхом, здійснюють персональну охорону.

Верхню ланку становлять організатори і керівники, які пла­нують діяльність злочинної організації в цілому, забезпечують її взаємодію з іншими злочинними формуваннями на регіональ­ному, міжрегіональному та міжнародному рівнях.

Зв'язки між переліченими ланками достатньо складні, таєм­ні, здійснюються за неписаними законами злочинного світу.

Для злочинної організації характерна жорстка дисципліна, безперечне виконання команд, які подаються ланками вищого рівня.

Їх невиконання часто призводить до розрахунків з життям тих, хто наважився ослухатись.

На практиці зустрічаються різні групи за ознакою ієрар­хічної структури.

Великі злочинні угрупування з кількістю учасників 50 і більше мають розгалужену структуру і в більшості випадків колективне керівництво.

Злочинні угрупування, до скла­ду яких входить до 50 чоловік, як правило, мають теж трьох-ступеневу ієрархічну структуру.

Водночас окремі функціональні групи злочинців з перелічених вище можуть бути і відсутні.

Наприклад, групи розвідки і контррозвідки, відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, існують далеко не в усіх злочинних організаціях.

При невеликій кількості учасників, особливо коли мова йде про мінімальну їх кількість, передбачену в законі, — три особи, важко говорити про ознаку ієрархічності.

У повній мірі тут вона проявитись не може.

В таких випадках можуть мати місце лише окремі її елементи.

Наприклад, жорсткий поділ на виконавців (дві особи) і організатора, керівника, який виконує й інші функції — контроль за діяльністю виконавців, тримання "общака" і його розподіл, встановлення корумпованих зв'язків.

Звичайно, що чим більший кількісний склад злочинної організації, тим різноманітніші функціональні обов'язки груп.

Для злочинної організації характерна зорганізованість членів або структурних частин за попередньою змовою для спільної діяльності.

Це означає, що зорганізованість за попередньою змо­вою здійснюється при створенні злочинної організації, перед вчиненням злочинів.

А під терміном спільної діяльності зло­чинної організації слід розуміти як безпосереднє вчинення зло­чинів, так і діяльність, спрямовану на підтримку можливості існування такої організації.

Кожний учасник змови усвідомлює, що разом з іншими прийматиме участь у здійсненні злочинної мети, для якої створена організація, і бажає цього.

Це характерно також для тих осіб, які приєднуються до такої організації після її створення.

Читайте також:

1. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
2. Де гримить сильно і довго – слід підозрювати наявність одного або одразу обох ВКЛ.
3. Джерела інформації про наявність та використання національного багатства
4. Для того щоб віднести конкретну країну (або групу країн) до певної соціально-економічної підсистеми, потрібна наявність усіх трьох згаданих критеріїв.
5. Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного.
6. Засоби захисту і заходи для ліквідації наслідків застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
7. Зовнішні (непрямі) ознаки застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
8. Зовнішні (непрямі) ознаки застосування бактеріологічної (біологічної) зброї.
9. Керування як функція організованих систем різної природи.
10. ЛЕКЦІЯ 15 ЗАРОДЖЕННЯ ІСТОРИЧНО-УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ, НАЯВНІСТЬ У НІЙ ОЗНАК МІЖНАРОДНОГО ВПЛИВУ. ПОЄДНАННЯ ІСТОРИЧНОГО І СУЧАСНОГО.
11. Медичний (біологічний) критерій неосудності має на увазі наявність у особи всіх можливих психічних захворювань, що істотно впливають на свідомість і волю людини.
12. Модуль ІІІ. Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного.

Переглядів: 832