Як саме утворюється диференціальна рента?

Форми ренти

Сучасна економічна наука розрізняє такі форми ренти:

· диференціальна рента першого і другого роду (І і ІІ);

· монопольна;

· економічна (чиста економічна);

· інфрамаржинальна.

Диференціальна рента є властивою для галузей з нееластичною пропозицією основного фактора виробництва – землі, її надр, рекреаційних цінностей. До таких галузей належать: сільське господарство, у якому виникає диференційна земельна рента І і ІІ роду; будівництво, пов’язане із рентою за розташуванням; добувна промисловість, для якої є характерною диференційна рента І роду.

Умовами утворення диференціальної земельної ренти є:

1. Наявність відмінностей: а) у рівні природної родючості земельних ділянок, впливу кліматичного фактора; б) розташуванні ділянок; в) продуктивності додаткових інвестицій у землю. Сума цих відмінностей загалом характеризує якість кращих і гірших земель. Застосування сучасних технологій в аграрному виробництві підвищує родючість гірших земель, розвиток транспорту сприяє зменшенню відмінностей у розташуванні різних ділянок. Однак остаточно ці відмінності не можуть бути усуненими.

2. Обмеженість земель взагалі,а кращих і середніх ділянок, зокрема.

Причиною виникнення диференціальної земельної ренти є монополія на землю як об’єкт господарювання.

На кращих і середніх землях праця є більш продуктивною – вона створює більше продукції з меншими витратами. Оскільки більш урожайні землі обмежені, то сільськогосподарське виробництво не може здійснюватися тільки на високоефективних ділянках. Необхідність задоволення потреб економіки в продуктах харчування і сільськогосподарській сировині вимагає обробітку також і гірших земель. Ринковий характер відтворення здійснених виробниками витрат вимагає відшкодування витрат як на родючих, так і на неродючих ділянках.

Якби ринкова ціна сільськогосподарської продукції встановлювалась за рівнем середньогалузевих витрат, як це відбувається в інших галузях (як, наприклад, у промисловості), то на гірших землях виробництво взагалі припинилося б. У такому випадку неминучим був би дефіцит продукції сільськогосподарського виробництва. Навпаки, у промисловості з легкістю можна відмовитися від гірших умов виробництва, побудувавши нові, високооснащені підприємства і цим самим забезпечити більш високий рівень пропозиції товарів. Ринкова ціна на сільськогосподарську продукцію за умов дефіциту буде зростати під впливом попиту до того рівня, що стане економічно доцільним її виробництво й на гірших землях.

Кількісно диференціальна земельна рента І за родючістю дорівнює різниці між обсягом виручки від реалізації сільськогосподарської продукції з кращих за якістю ділянок і загальними витратами на її виробництво, або добутку різниці середніх і граничних витрат на обсяг випуску.

Диференціальна рента І за розташуванням виникає у зв’язку з тим, що менш зручне розміщення земельних ділянок від ринків збуту, джерел сировини, індустріальних центрів і транспортних магістралей вимагає більших витрат на транспортування продукції до ринків збуту та оплату послуг постачальників. Внаслідок цього власники ближчих ділянок, маючи транспортні витрати менші, отримують ренту за розташуванням.

За умов оренди земельних ділянок під забудову чинник розташування має вирішальне значення: абсолютна обмеженість землі у центрах міст, у самих містах, у престижних мегаполісах та поблизу них зумовлює значне зростання ціни землі. Величина орендної плати у даному випадку визначається з розрахунку, ніби земля використовується у сільськогосподарському обороті. Суттєва відмінність полягає у термінах орендної угоди: вона укладається із власником майбутнього об’єкту будівництва на тривалий період. Власника не цікавить, як саме буде використовуватись земельна ділянка, для нього важливо, який дохід вона може принести. Якщо зростає попит на житло відносно попиту на продукти харчування, орендна плата за землю під забудову підвищиться порівняно з рентою з сільськогосподарських земель.

У будівництві виникає диференціальна рента першого роду, яка ґрунтується на відмінностях територіального розміщення земельних ділянок, рельєфу місцевості, наявності комунікацій.

У добувній галузі промисловості виробництво засноване на використанні невідтворюваних природних ресурсів. Останнім властива різна продуктивність (зокрема, існують вугільні пласти неоднакової потужності, глибини залягання, якості руд чи мінерального палива тощо). Окрім цього, гірничопромислові підприємства, що займаються видобуванням мінеральної сировини, можуть перебувати на різних відстанях від транспортних комунікацій і ринків збуту.

Панівною формою ренти у добувній промисловості є диференціальна рента першого роду – за якістю надр і за розташуванням земельних ділянок.

Причина виникнення диференціальної земельної ренти – існування монополії на землю як об’єкт господарювання. Умова утворення диференціальної ренти першого роду – диференціація земель за їх якістю та розташуванням.

Диференціальна рента другого роду. Розглядаючи диференційну ренту І, робилося припущення про те, що у різні за родючістю й розташуванням ділянки землі вкладались однакові капітали. Це – екстенсивний спосіб розвитку сільськогосподарського виробництва, за якого обсяги виробництва продукції зростають на основі розширення посівних площ. Однак, процес інтенсифікації сільськогосподарського виробництва супроводжується пошуком способів створення штучної родючості землі, тобто кращого використання раніше залучених до обробітку земель. Для цього в одну й ту ж ділянку землі застосовується додатковий капітал. Внаслідок цього зростає продуктивність, яка може мати характер постійної, зростаючої або спадної віддачі. Неоднаковою буде віддача на різних ділянках: більшою – на кращих і меншою – на гірших.

Очевидно, що додаткові інвестиції, перш за все, будуть здійснюватися у середні і кращі землі, що забезпечать більший ефект, ніж гірші. Надлишковий прибуток, який при цьому виникає, являє собою диференціальну ренту ІІ. зв’язку з цим підприємці-орендарі прагнуть до збільшення тривалості термінів оренди, а землевласники – навпаки, до їх скорочення.

Диференціальна рента ІІ є результатом створення й підвищення штучної родючості землі внаслідок додаткових інвестицій у цю землю. Величина диференціальної ренти ІІ дорівнює різниці між доходом від реалізації продукції з поліпшеної ділянки і валовими витратами найгіршої.

На відміну від диференціальної ренти І диференціальну ренту ІІ можна отримати й на гірших землях, але тільки у тому випадку, якщо віддача від додаткових вкладень капіталу буде вищою від рівня середньої норми прибутку на капітал.

Монопольнарента виникає тоді, коли ринкова ціна перевищує вартість товарів або послуг, які є неповторними, не мають аналогів або потребують виняткових умов свого виробництва. Це стосується:

· рідкісних сортів винограду, пряностей, троянд, тютюну, які вирощуються лише за унікальних природнокліматичних умов і на особливих територіях;

· видобування золота, алмазів, уранових руд;

· надання туристичних й оздоровчих послуг через використання унікальних історичних, соціально-культурних та рекреаційних багатств;

· експлуатації платних швидкісних транспортних магістралей, нафто- чи газогонів;

· оцінки результатів діяльності обдарованих співаків, спортсменів, адвокатів, тренерів.

Ціна на названі блага формується під впливом значного перевищення попиту над пропозицією, визначається не реальними витратами виробників, а здатністю заможних споживачів сплачувати за найвишуканіші види вин, парфумів; екологічні чи лікувальні цінності; золото, платину, діаманти; престижні концерти й спортивні змагання тощо. За таким принципом формується монопольна рента у різних галузях: сільському господарстві, добувній промисловості, транспортних перевезеннях, туризмі, мистецтві, спорті, інших видах діяльності.

Монопольна гірна рента утворюється в результаті розробки родовищ рідкісних мінералів.

Туристична рента – це монопольно високий дохід власника туристичних ресурсів.

Екологічна рента – це надприбуток від реалізації переваг чистого довкілля і екологічно чистої продукції.

Транспортна рента – монопольний надприбуток власника унікальних, що не мають альтернативи, шляхів сполучення, нафто- чи газогонів.

Рента талантів, спортивна рента – надвисокі доходи обдарованих співаків, адвокатів, спортсменів, тренерів тощо.

Монопольна рента дорівнює різниці між ціною і реальною вартістю унікальних благ.Її джерело – доходи,створені в інших галузях діяльності, що перерозподіляються через механізм цін.

Економічнарента. На відміну від монопольної ренти, яка передбачає виключність умов господарювання, чиста економічна рента – це дохід, що перевищує альтернативну вартість витрат від будь-якого фактору виробництва з цілком нееластичною пропозицією у довгостроковому періоді.

Інфрамаржинальна рента виникає на тих ринках, на яких однакові за продуктивністю ресурси розрізняються за ступенем активності їх пропозиції. Будь-який фактор виробництвазатримується у певній сфері свого застосування мінімальною платою, що дорівнює його альтернативній вартості, тобто його доходу за умов найкращого альтернативного застосування.

Інфрамаржинальна рента являє собою надлишок оплати послуг фактора над мінімальним доходом, за якого виникає пропозиція цього фактора (ресурсу) на ринку.

Так, наприклад, важливим чинником пропозиції праці в аграрному секторі є рівень зарплати у промисловості. Якщо у промислових галузях заробітна плата буде вищою, то пропозиція праці у сільському господарстві зменшиться. При цьому завжди існує певний мінімальний рівень платні, за якого якась частина працездатного населення погоджується працювати “на селі”. Якщо ж за сприятливих обставин рівень оплати аграріїв підвищиться, у цю галузь повернеться частина “мігрантів”. Зросте рівень зайнятості аграрного сектора, підвищиться зарплата й тих працівників, яких влаштовувала нижча платня. Різниця між теперішнім і попереднім заробітком для вказаних працівників і буде складати їхній інфрамаржинальний дохід.

Отже, рентні доходи виникають й за умов еластичної пропозиції фактора виробництва, тобто на конкурентних ринках. Однак, на конкурентних ринках доходи, що перевищують альтернативну вартість фактора, є швидше випадковістю, ніж закономірністю. На ринках з нееластичною пропозицією обов’язково виникає дохід у формі ренти. Саме цим пояснюється специфіка економічних умов господарювання в тих галузях, для яких найважливішим фактором виробництва є земля.

Питання для самоконтролю

1. Чому природні ресурси є обмеженими, рідкісними?

2. Які відмінності між відновлюваними і невідновлюваними ресурсами?

3. Чим відрізняється земельна рента від орендної плати?

4. В чому головна причина утворення земельної ренти?

5. Як кількісно визначити розміри диференціальної земельної ренти І і ІІ?

6. Де саме міститься джерело монопольної ренти?

7. У чому полягає сутність економічної ренти?

8. У яких сферах діяльності виникає інфрамаржинальна рента?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.